копія
21 квітня 2011 р. Справа № 2а-1870/179/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника позивача - Іванченка В.В.,
представника відповідача - Зівака С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Ліон» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТВП «Ліон») звернулось до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Шосткинська МДПІ), в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 17.03.2009року за №0000092347/0, №0000102347/0, від 14.04.2009р. за №0000092347/1, №0000102347/1, від 01.06.2009р. за №0000092347/2, №0000102347/2. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зазначив, що ТОВ «ТВП «Ліон» з 02.04.07р по 30.08.08р. мало господарські відносини з ПП «Авіс-сервіст» м.Київ, що підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Стверджує, що ТОВ «ТВП«Ліон» правомірно включило до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми витрат (та сплачений в ціні придбаного товару податок на додану вартість) по операціям з ПП «Авіс-сервіст» м. Київ, що на думку позивача, підтверджується оформленими актами виконаних послуг, платіжними документами, які підтверджують сплату отриманих послуг, податковими накладними. Висновок щодо відсутності належним чином оформлених первинних документів (видаткових накладних та податкових накладних), вважає безпідставним, оскільки господарські відносини між ТОВ «ТВП «Ліон» та ПП «Авіс-сервіст» почались з 2006 року, договір, укладений між даними підприємствами є діючим на теперішній час. При здійсненні господарської діяльності з ПП «Авіс-сервіст» у підприємства позивача не виникало жодних сумнівів відносно особистості директора контрагента, оскільки при укладанні договору в 2006 році директор надав паспорт для звірки, з якого вбачалось, що це саме ОСОБА_3, та свідоцтво платника податків. Вважає, що висновки Шосткинської МДПІ, зроблені під час перевірки, не відповідають вимогам законодавства, а рішення, прийняті за результатами даної перевірки, підлягають скасуванню.
Відповідач - Шосткинська МДПІ, з позовом не погодився. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства. Вважає, що позивачем безпідставно було завищено валові витрати на суму 214785,00 грн. та завищено податковий кредит на суму 42953,00 грн. по операціям з ПП «Авіс-сервіст», оскільки дані сумі не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. В задоволенні позову просив відмовити (а.с.55-58).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.55-58). Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ТОВ «ТВП «Ліон» зареєстрований як юридична особа та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію(а.с.16), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.17-18).
На підставі направлень від 26.01.2009р. №000045 та від 05.02.2009р. №000064 Шосткинською МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ТВП «Ліон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р. В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 03.03.2009р. за №220/2300/23047783 (а.с.36-44), відповідачем було, серед іншого, встановлено порушення позивачем вимог:
- п.5.1., п.п.5.2.1., п.5.2. п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням вимог ч.ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53696грн., у тому числі за звітний період 1 півріччя 2007р. - в сумі 5578грн.; 3 квартал 2007р. - 10116грн., 2007р. - 22629грн., 1 квартал 2008р. - 11744грн., 1 півріччя 2008р. - в сумі 22919грн.; 3 квартал 2008р. - 31067грн.;
-п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з урахуванням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.1 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за рахунок зменшення податкового кредиту в сумі 42953грн., в тому числі за квітень 2007 року на суму 2393грн., за травень 2007 року на суму 587грн., за червень 2007 року на суму 1482грн., за липень 2007 року на суму 822грн., за серпень 2007 року на суму 1243грн., за вересень 2007р. на суму 1565грн., за жовтень 2007 року на суму 3160грн., за листопад 2007року на суму 2591грн., за грудень 2007 року на суму 4258грн., за січень 2008року на суму 3217грн., за лютий 2008року на суму 2326грн., за березень 2008року на суму 3852грн., за квітень 2008року на суму 2751грн., за травень 2008 року на суму 1754грн., за червень 2008року на суму 4435грн., за липень 2008 року на суму 4060грн., за серпень 2008 року на суму 2457грн.
За результатами перевірки 17 березня 2009року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0000092347/0 (а.с.14), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 76260,00грн., в т.ч. за основним платежем - 53696,00грн., та штрафні (фінансові) санкції - 22564,00грн.;
- №0000102347/0 (а.с.14), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 64430,00грн., в т.ч. за основним платежем - 42953,00грн. та штрафні (фінансові) санкції -21477,00грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до Шосткинської МДПІ (а.с.28-29), до ДПА в Сумській області (а.с.22-24). Однак, рішеннями Шосткинської МДПІ від 14.04.2009р. за №4864/10/25-006-7/7ск (а.с.8-10), ДПА в Сумській області від 22.05.2009р. за №8595/10/25-005-64/71ск (а.с.30-32) за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «ТВП «Ліон» податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги -без задоволення.
За результатами розгляду скарг Шосткинською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.04.2009р. за №0000092347/1, №0000102347/1, від 01.06.2009р. за №0000092347/2, №0000102347/2, якими доведено нові граничні строки для самостійного погашення платником податків податкового зобов'язання (а.с.12,13).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «ТВП «Ліон» уклало з ПП «Авіс-сервіст» договір поставки №23 від 20.03.2006р., згідно якого позивач придбав та отримав від ПП «Авіс-сервіст» товарно-матеріальні цінності та транспортні послуги на загальну суму 257738,86 грн. (в т.ч. податок на додану вартість -42954,46 грн.) згідно накладних (а.с.37-38). Варто зазначити, що договір поставки №23 від 20.03.2006р. (а.с.15) на перевірку позивачем не надався, що визнає і сам позивач (а.с.4).
ПП «Авіс-сервіст» на виконання вищевказаної угоди були виписані та надано ТОВ «ТВП «Ліон» податкові накладні на загальну суму 257732грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 42953грн. (а.с.89-116). ТОВ «ТВП «Ліон», отримані від ПП «Авіс-сервіст» згідно виписаних накладних, товарно-матеріальні цінності та транспортні послуги (а.с.118-121) були оприбутковані по бухгалтерському обліку, витрати на їх придбання включені та до складу валових витрат в сумі 214785грн. (а.с.38). Податок на додану вартість по вищевказаним податковим накладним на загальну суму 42953,00 грн. ТОВ «ТВП «Ліон» віднесло до складу податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.
ТОВ «ТВП «Ліон» розрахувалось з ПП «Авіс-сервіст» за отриманий товар та послуги готівковими коштами (з каси підприємства) в сумі 257732грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 42953грн., про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів та звіти про використання коштів наданих на відрядження або під звіт (а.с.117,122-130).
Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 4508/7/23-0910 від 05.03.2009р. (а.с.19) ПП «Авіс-сервіст» та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням. Засновником, директором та бухгалтером ПП «Авіс-сервіст» значиться громадянин ОСОБА_3.
На накладних, податкових накладних та квитанціях до прибуткових касових ордерів виписаних ПП «Авіс-сервіст» для ТОВ «ТВП «Ліон», значиться підпис ОСОБА_3 (а.с.79-130).
Разом з тим, суд відмічає, що в своєму поясненні від 05.12.2007 року, ОСОБА_3 пояснив, що про приватне підприємство «Авіс-сервіст» та про те, що він є його засновником та директором чує вперше, жодних дій щодо державної реєстрації даного підприємства не вчиняв, будь - яких накладних та податкових накладних не виписував та не підписував, у податкову інспекцію звітів не подавав та не підписував, довіреність на представництво своїх інтересів нікому не давав, до діяльності ПП «Авіс-сервіст» жодного відношення не має (а.с.20-21).
Згідно листа управління в м. Києві та Київської області державного департаменту України з питань виконання покарань від 26.12.2007р. № 22-3937 ОСОБА_3 затриманий 29.03.2007 року Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві. (а.с.75). Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2007 року по справі № 1-501/17 (а.с.76), ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України. До вступу вироку в законну силу запобіжний захід - тримання під вартою, залишено без змін. Відповідно до вищевказаного листа управління в м. Києві та Київської області державного департаменту України з питань виконання покарань засуджений ОСОБА_3 до винесення вироку з під варти не звільнявся.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 починаючи з 29.03.2007 року не мав можливості укладати будь - які угоди, складати та підписувати бухгалтерські та податкові документи, а також приймати участь у відвантаженні товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ "ТВП „Ліон".
Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що одним з обов'язкових реквізитів первинного документу є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи, що директор підприємства ПП «Авіс-сервіст» ОСОБА_3 з 29.03.2007року не мав можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, складати та підписувати документи щодо реалізації товарів та податкові накладні, видаткові накладні, від імені ПП «Авіс-сервіст» у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «ТВП «Ліон», не маючи відповідних повноважень та законних підстав, діяла невстановлена особа (особи), що виписувала накладні, податкові накладні, та отримувала грошові кошти. Таким чином, вказані податкові накладні виписані ПП «Авіс-сервіст» не містять обов'язкового реквізиту - особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарських операцій та не можуть бути належно оформленими.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_3 не міг та не мав такої можливості підписати вказані податкові накладні від ПП «Авіс-сервіст» (а.с.89-116,133), податкові та видаткові накладні підписані невідомою особою, вони не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій, а суми податкового кредиту та валові витрати не можуть бути підтверджені такими накладними, у зв'язку з чим, позивачем на порушення вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, завищено валові витрати на суму 214785,00 грн. в зв'язку з віднесенням до їх складу суму витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей та транспортних послуг у ПП «Авіс-сервіст», та на порушення пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, завищено податковий кредит за квітень 2007 року - серпень 2008 року на суму 42953 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Шосткинською МДПІ правомірно було зменшено позивачу податковий кредит на суму 42953грн. та зменшено валові витрати на суму 214785грн., тобто на суму вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей та транспортних послуг від ПП «Авіс-Сервіст», у зв'язку з тим, що ця сума не підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, та відповідно правомірно нараховано суму податкового зобов'язання оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 17.03.2009року за №0000092347/0 та №0000102347/0 за платежем «податок на прибуток» в сумі 53696грн. (214785*25%) та «податок на додану вартість» в сумі 42953грн.
Відповідно до пп.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2181), штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи, допущені позивачем порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», факт вчинення яких не було спростовано в судовому засіданні, суд приходить до висновку також і про обґрунтованість відповідачем нарахування фінансових санкцій.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.03.2009року за №0000092347/0, №0000102347/0, а також податкові повідомлення-рішення від 14.04.2009р. за №0000092347/1, №0000102347/1, від 01.06.2009р. за №0000092347/2, №0000102347/2, якими не було змінено загальний обсяг донарахованого податкового зобов'язання, а лише доведено нові граничні строки для самостійного погашення платником податків податкового зобов'язання, прийняті відповідачем обґрунтовано, вони ґрунтуються на нормам чинного законодавства, відповідач під час їх винесення діяв в межах повноважень наданих йому законами України та ст. 19 Конституції України, дані рішення відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для їх скасування.
Оскільки судове рішення прийнято на користь відповідача, то судові витрати понесені позивачем ТОВ «ТВП «Ліон» не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.03.2009р. за №0000092347/0, №0000102347/0, від 14.04.2009р. за №0000092347/1, №0000102347/1, від 01.06.2009р. за №0000092347/2, №0000102347/2 -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 26.04.2011року.