Копія
30 березня 2011 р. Справа № 2а-8654/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,суддів - Опімах Л.М.,Павлічек В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.
представника позивача - Сокур О.О.,
представників відповідача - Сумцової С.В., Шапченко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі по тексту -позивач, ВАТ «Сумихімпром») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту -відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010року за №0001542306/0/63006.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо зменшення заявленої ВАТ «Сумихімпром» до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2010р. на суму 291666грн. 67коп., за березень 2010р. на суму 441666грн. 67коп., за квітень 2010р. на суму 660529грн. 59коп., за травень 2010р. на суму 309696грн. 31коп. Позивач стверджує, що висновки відповідача суперечать пп. 7.4.1, 7.4.5. п.7.4, п.п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказаний закон, на думку позивача, не містить обов'язкової умови для відшкодування податку на додану вартість з бюджету, як підтвердження надходження цих сум до бюджету, за умови якщо платник виконав всі передбачені законом вимоги для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідач -ДПІ в м. Суми, з позовом не погодився. Обґрунтовував відповідач свою позицію тим, що при проведенні невиїзної документальної перевірки ВАТ «Сумихімпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2010 року було виявлено, що на порушення п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 1703559грн. 24коп. Посилаючись на норми Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач зазначає, що встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Саме встановлення даних обставин під час проведення перевірки є необхідною умовою для бюджетного відшкодування і право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету. Враховуючи, що постачальники позивачу товару - ПП «Брукомпані» та ПП «Луг-Фіаст» не подавали за 2010р. податкову декларацію по податку з власників транспортних засобів, не знаходяться за місцем свого знаходження, а також враховуючи подані за 1 квартал 2010р. звітність по комунальному податку, та декларацію з податку на прибуток підприємств, податковий орган робить висновок, що даний контрагент не має власних та орендованих складських приміщень, транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а тому такі операції носять безтоварний характер. Оскаржуване рішення відповідач вважав законним, обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити (т.2,а.с.134-139).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі. Зазначив, що податок на додану вартість по операціям з ПП «Луг-Фіаст» ними взагалі не було заявлено до бюджетного відшкодування, - з цих підстав також вважав безпідставним зменшенням вказаної суми. Просив позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.2,а.с.134-139). Зазначили, що дійсно вказана сума по операціям з ПП «Луг-Фіаст» не була заявлена до відшкодування. Однак, враховуючи, що вказані операції носять безтоварний характер, податковий орган, згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» зменшив суму податкового кредиту задекларованої позивачем за вказаною операцією. Це, в свою чергу, вплинуло на зменшення суми заявленої до бюджетного відшкодування у перевіряємому періоді. Просили у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Сумихімпром» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 05766356). Позивач взятий на податковий облік 01.03.2002 року в органах державної податкової служби, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 11.08.2008р. за №100088156, про що зазначено в акті про результати невиїзної документальної перевірки від 12.08.2010р. №6356/23-6/05766356 (т.1,а.с.15-16).
Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Судом встановлено, що ВАТ «Сумихімпром» 17 березня 2010р., 19 квітня 2010р, 18 травня 2010р.,16.06.2010р. подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. (т.1,а.с.239-243,244-248,249-250,т.2,а.с.1-3,4-8). У рядку 25
- декларації за лютий 2010р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 2684885,00грн.,
- декларації за березень 2010р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 4144320,00грн. Враховуючи поданий уточнюючий розрахунок, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування сума, яка була заявлена позивачем до відшкодування за березень 2010р. складала 4310986,00грн. (т.2, а.с.190-195);
- декларації за квітень 2010р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 7103473,00грн. Враховуючи поданий уточнюючий розрахунок, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування сума, яка була заявлена позивачем до відшкодування за квітень 2010р. складала 7099226,00грн. (т.2, а.с.187-189);
- декларації за травень 2010р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 6710418,00грн.,
Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
ДПІ в м. Суми згідно вказаних вище норм були проведені позапланові виїзні перевірки ВАТ «Сумихімпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010р., березень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за вересень, листопад, грудень 2009р., січень 2010р., а також в періоди за жовтень 2008р., за вересень, листопад, грудень 2009р., січень, лютий 2010р. відповідно, а також нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010р., травень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за вересень, листопад 2009р., січень, лютий, березень 2010р., а також в періоди січень, лютий, березень, квітень 2010р. відповідно.
За підсумками перевірок, результати яких зафіксовані в актах від 31.05.2010р. №4297/23-6/05766356 (т.1,а.с.46-114), та від 27.07.2010р. №5790/23-6/05766356 (т.1,а.с.115-229), було зроблено висновок, яким повністю підтверджено відображене ВАТ «Сумихімпром» у деклараціях за лютий 2010р.,березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. (враховуючи уточнюючі розрахунки) бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок за лютий 2010р. у сумі 2684885,00грн., березень 2010р. - 4310986,00грн., квітень 2010р. 7099226,00грн., травень 2010р. - 6710418,00грн. При цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
12.08.2010року службовими особами ДПІ в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Сумихімпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за вересень, листопад, грудень 2009р., січень 2010р., а також в періоди за жовтень 2008р., за вересень, листопад, грудень 2009р., січень, лютий 2010р., а також в періоди за вересень, листопад 2009р., січень, лютий, березень 2010р., а також в періоди за січень, лютий, березень, квітень 2010р. відповідно. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 12.08.2010р. №6356/23-6/05766356 (т.1,а.с.15-45), було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010р. на суму 291666грн. 67коп., за березень 2010р. на суму 441666грн. 67коп., за квітень 2010р. на суму 660529грн. 59коп., за травень 2010р. на суму 309696грн. 31коп. За результатами перевірки 20.08.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0001542306/0/63006 (т.1, а.с.14), яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010р. на суму 291666грн. 67коп., за березень 2010р. на суму 441666грн. 67коп., за квітень 2010р. на суму 660529грн. 59коп., за травень 2010р. на суму 309696грн. 31коп. Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.15-45), підставою для зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування стало не підтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевіреному підприємстві по ланцюгу постачання товарів позивачу, не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість. До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з тим, що безпосередні контрагенти позивача ПП «Брукомпані» та ПП «Луг-Фіаст» не подавали за 2010р. податкову декларацію по податку з власників транспортних засобів, не декларували податкові зобов'язання по вказаним операціям, та не знаходяться за місцем свого знаходження. Враховуючи вказане а також подані за 1 квартал 2010р. звітність по комунальному податку, та декларацію з податку на прибуток підприємств, податковий орган робить висновок, що дані контрагенти не мають власних та орендованих складських приміщень для здійснення господарської діяльності, та транспортних засобів, а тому такі операції носять безтоварний характер.
Однак, суд не погоджується з даними висновкам відповідача та зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємому періоді одними із постачальників товару позивачу були ПП «Брукомпані», з яким ВАТ «Сумихімпром» було укладено договір №27/1844 від 22.12.2009р. купівлі-продажу калію хлористого, згідно специфікації, викладеної у договорі (т.2, а.с.48-50), а також ПП «Луг-Фіаст», з яким ВАТ «Сумихімпром» 26.02.2010р. було укладено договір№231 купівлі-продажу аміаку рідкого, згідно специфікації, вкладеної у договорі (т.1, а.с.236-238). (При цьому частина суми ПДВ по операціям з вказаними контрагентами, як вбачається з розрахунків бюджетного відшкодування в розрізі контрагентів за перевіряємий період (т.3, а.с.5-87) не була включена позивачем до бюджетного відшкодування перевіряємого періоду, через відсутність оплати. Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.15-45) та пояснень представників відповідача, податковий орган зменшив загальну суму бюджетного відшкодування, заявленої позивачем за лютий-травень 2010р., в результаті зменшення суми податкового кредиту по операціям з даними контрагентами як такими, що мають ознаку безтоварності) .
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем були направлені запити до Ленінської МДПІ у м. Луганськ та до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєві, на які отримано відповіді від 30.06.2010р. за №27365/23-722 (т.2,а.с.142), та від 22.07.2010р. за №899/07-100/36056608 (т.2,а.с.140-141), в яких зазначено, що провести перевірку ПП «Луг-Фіаст» та ПП «Брукомпані» немає можливості, так як дані суб'єкти господарювання відсутні за юридичною адресою. При цьому як вбачається з вказаних відповідей (т.2,а.с.140-142) та пояснень представників сторін, ПП «Брукомпані» та ПП «Луг-Фіаст» є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, з обліку в органах ДПІ не знімались, є зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в 2010р. даними контрагентами були подані декларації з податку а додану вартість за січень 2010р, лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р.
Посилаючись на те, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, а також через неможливість провести перевірку визначення правомірності податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а тому і визначення від'ємного значення податку на додану вартість, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому суд зазначає, що згідно п. 1.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існує декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.
Так п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Варто звернути увагу на те, що згідно договору №231 від 26.02.2010р. (т.1, а.с.236-238), позивачем від ПП «Луг-Фіаст» був придбаний товар «аміак рідкий технічний» згідно специфікації, вказаної у договорі, що підтверджується податковими накладними на загальну суму ПДВ 11 150грн. 91коп. (т.1, а.с.230-232), видатковими накладними (т.1, а.с.233-235). Згідно умов вказаного договору постачальник надає покупцю товарно-транспортні накладні, сертифікат якості, податкову накладну. На підтвердження виконання умов договору позивачем надані товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.208-210), сертифікат якості та протокол випробувань (т.2,а.с.211,212). Факт транспортування та отримання товару визнається і самим відповідачем в актах перевірки (т.1, а.с.37,176-177).
Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання договору між ВАТ «Сумихімпром» та ПП «Луг-Фіаст» відбулась поставка товару на підприємство позивача, операція по придбанню товару, на переконання суду, носила реальний характер, та була виконана сторонами належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту по вказаній операції в розмірі 11 150грн. 91коп. за даний період позивач сформував правомірно, за першою з подій - дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Крім того, варто звернути увагу на те, що згідно договору №27/1844 від 22.12.2009р. (т.2, а.с.48-50) позивачем був придбаний товар калій хлористий від ПП «Брукомпані» згідно специфікації, вказаної у договорі, що підтверджується податковими накладними (т.2, а.с.10-28), видатковими накладними (т.2,а.с.29-47). Загальна сума податку на додану вартість за вказаними операціями склала - 1693027грн. 14коп. Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем у січні, лютому, березні, квітні 2010р., що підтверджується платіжним дорученням (т.2,153-154,156-170,231-257). Загальна сума заявлена позивачем до відшкодування з податку на додану вартість по вказаним операціям, враховуючи оплату, склала: за лютий 2010р. - 291666грн.67коп. (т.3, а.с.10), за березень 2010р. - 441666грн.66коп. (т.3, а.с.27), за квітень 2010р. - 548 333грн. 33коп. (т.3, а.с.48), за травень 2010р. - 319166грн. 66коп. (т.3, а.с.75). Транспортування товару здійснювалось відповідно до умов договору та додаткової угоди (т.3, а.с.4) залізничним та автомобільним транспортом, на підтвердження чого позивачем суду надані залізничні накладні та товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.51-121).
Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання договору між ВАТ «Сумихімпром» та ПП «Брукомпані», відбулась поставка товару на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем, а тому доводи відповідача про безтоварність з підстав відсутності власних транспортних засобів, основних фондів у вказаних контрагентів (в т.ч. у ПП «Луг-Фіаст») судом не приймаються до уваги. Не декларування зобов'язань з податку з власників транспортних засобів, на переконання суду, не може свідчити про відсутність у контрагентів транспортних засобів, тим більше, що як вбачається з досліджених вище матеріалів справи, більшість товару було транспортовано залізничним транспортом, а також відповідним автомобільним перевізником ТОВ «Компанія «Віал» (т.2, а.с.208-210). Інші сумніви в частині транспортування товару, викладені представником відповідача в судовому засіданні, не можуть братись судом до уваги, оскільки, вони не були враховані під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, крім того факт транспортування товару визнавався самим відповідачем під час перевірки (т.1, а.с.26,31,36,37,42). Таким чином, суд приходить до висновку, що операції по придбанню товарів від ПП «Брукомпані», також носили реальний характер, та були виконані сторонами належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту по вказаним операціям з ПП «Брукомпані» та відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно.
При цьому доводи відповідача про безтоварність операцій з підстав недекларування податкових зобов'язань ПП «Луг-Фіаст» та ПП «Брукомпані», судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. Тобто відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. При цьому, та обставина, що в ланцюгу постачальників платника податку, що заявив бюджетне відшкодування, виявлено підприємство, щодо якого існують сумніви у дотриманні ним податкового законодавства, не є підставою для позбавлення такого платника податку бюджетного відшкодування. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Інших обставин, які б свідчили про порушення саме позивачем порядку визначення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відповідач суду не повідомив. Тому суд вважає, що ДПІ в м. Суми безпідставно зменшила заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за лютий 2010р. на суму 291666грн. 67коп., за березень 2010р. на суму 441666грн. 67коп., за квітень 2010р. на суму 660529грн. 59коп., за травень 2010р. на суму 309696грн. 31коп. На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», чинної на час виникнення спірних правовідносин та суперечать вимогам ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010року за №0001542306/0/63006, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0001542306/0/63006 від 20 серпня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя (підпис) І.Г. Шевченко
Судді (підпис) Л.М. Опімах
(підпис) В.О. Павлічек
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 05.04.2011року