Постанова від 27.04.2011 по справі 2а-2744/11/1270

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2011 року Справа № 2а-2744/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Петросян К.Є.,

за участю секретаря: Ковіної І.В.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (дов. №281/16-02 від 11.02.2011),

ОСОБА_2 (дов.№1610/16-02 від 09.11.2010),

представника прокуратури: ОСОБА_3 (посв. №306 від 04.07.2007),

відповідачів: ОСОБА_4 (дов. №10 від 07.02.2011),

ОСОБА_5 (дов. №2 від 04.01.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102301/0 від 21.03.2011, -

ВСТАНОВИВ :

31 березня 2011 року позивач Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю» (далі - ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі - Стахановська ОДПІ) про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102301/0 від 21.03.2011, в обґрунтування якого послався на наступне.

В період з 18.03.2011 по 21.03.2011 Стахановською ОДПІ на підставі наказу від 18.03.2011 №339 та п.3 ч.6 ст.11 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» здійснено позапланову документальну невиїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по січень 2011 року на загальну суму 24386300 грн., за результатами якої складено акт №89/23-05389959 від 21.03.2011.

Документальною невиїзною перевіркою було встановлено, що ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» порушило п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) і завищило заявлену суму бюджетного відшкодування всього у розмірі 24364066 грн., у тому числі за: жовтень 2009 року у розмірі 697572 грн.; листопад 2009 року - 972486 грн.; грудень 2009 року - 706388 грн.; лютий 2010 - 243267 грн.; березень 2010 року - 2026837 грн.; квітень 2010 року - 2370480 грн.; травень 2010 року - 2963036 грн.; червень 2010 року - 2578601 грн.; липень 2010 року - 1350781 грн.; серпень 2010 року - 1972991 грн.; вересень 2010 року - 1795386 грн.; жовтень 2010 року - 1546431 грн.; листопад 2010 року - 2566379 грн.; грудень 2010 року - 2573431 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000102301/0 від 21.03.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24364066 грн., а саме:

- по декларації №9001959560 від 19.11.2009 за звітний жовтень 2009 р. в сумі 697572 грн.,

- по декларації №9002321316 від 21.12.2009 за звітний листопад 2009 р. - 972486 грн.,

- по декларації №9002634147 від 19.01.2010 за звітний грудень 2009 р. - 706388 грн.,

- по декларації №9000649931 від 18.03.2010 за звітний лютий 2010 р. - 243267 грн.,

- по декларації №9001257589 від 20.04.2010 за звітний березень 2010 р. - 2026837 грн.,

- по декларації №9001814131 від 19.05.2010 за звітний квітень 2010 р. - 2370480 грн.,

- по декларації №9002210400 від 18.06.2010 за звітний травень 2010 р. - 2963036 грн.,

- по декларації №9002772339 від 20.07.2010 за звітний червень 2010 р. - 2578601 грн.,

- по декларації №9003505547 від 20.08.2010 за звітний липень 2010 р. - 1350781 грн.,

- по декларації №9003926027 від 20.09.2010 за звітний серпень 2010 р. - 1972991 грн.,

- по декларації №9004277438 від 18.10.2010 за звітний вересень 2010 р. - 1795386 грн.,

- по декларації №9005203960 від 19.11.2010 за звітний жовтень 2010 р. - 1546431 грн.,

- по декларації №9005734453 від 20.12.2010 за звітний листопад 2010 р. - 2566379 грн.,

- по декларації №9006286400 від 19.01.2011 за звітний грудень 2010 р. - 2573431 грн., всього - 24364066 грн.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 незаконним та підлягаючим визнанню протиправним і скасуванню, виходячи з наступного.

Перевірка проведена з порушенням порядку, встановленого діючим законодавством, оскільки п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, установлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Також п.1 ст.11 Закону України «про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів обов'язкових платежів незалежно від способу їх подачі.

В зазначеній ситуації випадки проведення камеральних перевірок щодо декларацій з ПДВ та порядок (в тому числі і строки) їх проведення передбачені, на той час діючим п.п.7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

В даному випадку ці 30 днів вже давно закінчилися, тому позивач вважає, що за межами цього строку невиїзні перевірки податкових декларацій з ПДВ вже не можуть проводитися.

Крім того, держаною податковою інспекцією вже проводилися і камеральні (невиїзні) і позапланові виїзні документальні перевірки достовірності щодо всіх вищезазначених податкових декларацій, про що зазначено в самому акті перевірки. Проведення повторних камеральних перевірок щодо однієї і тієї ж податкової декларації з ПДВ закон не передбачає. Тому, Стахановська ОДПІ в даному випадку не мала підстав проводити невиїзну перевірку і складати акт за результатами цієї перевірки.

Викладене обґрунтовується тим, що Стахановською ОДПІ вже проводилась перевірка діяльності позивача за спірний період з жовтня 2009 року по січень 2011 року та не було виявлено порушень законодавства з питань сплати податку на додану вартість, що підтверджується довідками та актами перевірок достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість, а саме:

- за жовтень 2009 року заявлена позивачем сума щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджена камеральною перевіркою (оформлена довідкою №240 від 25.11.2009) та позаплановою виїзною перевіркою (акт №1130/08-3/05389959 від 30.12.2009);

- за листопад-грудень 2009 року заявлені позивачем суми щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджені камеральними перевірками (оформлені довідками №257 від 22.12.2009 за листопад 2009 року та №282 від 28.12.2009 за грудень 2009 року) та позаплановою виїзною перевіркою (акт №74/08-3/05389959 від 09.03.2009);

- за лютий 2010 року заявлена позивачем сума щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджена камеральною перевіркою (оформлена довідкою №28 від 26.03.2010) та позаплановою виїзною перевіркою (акт №455/08-3/05389959 від 06.05.2010);

- за березень-червень 2010 року заявлені позивачем суми щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджені камеральними перевірками (оформлені довідками №60/08-3/05389959 від 06.05.2010 за березень 2010 року; №76/08-3/05389959 від 08.06.2010 за квітень 2010 року; №98/08-3/05389959 від 07.07.2010 за травень 2010 року; №117/08-3/05389959 від 30.07.2010 за червень 2010 року) та позаплановою виїзною перевіркою (акт №1170/08-3/05389959 від 22.09.2010);

- за липень-грудень 2010 року заявлені позивачем суми щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджені камеральними перевірками (оформлені довідками №142/08-3/05389959 від 15.09.2010 за липень 2010 року; №171/08-3/05389959 від 07.10.2010 за серпень 2010 року; №188/08-3/05389959 від 26.10.2010 за вересень 2010 року; №217/08-3/05389959 від 16.12.2010 за жовтень 2010 року; №42/08-3/05389959 від 19.01.2010 за листопад 2010 року; №261/08-3/05389959 від 28.01.2011 за грудень 2010 року) .

На підставі вказаних фактів позивач вважає висновки акту перевірки щодо завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку на загальну суму 24364066 грн. безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки позивачем у встановленому порядку подані податкові декларації та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування, які в свою чергу перевірені та підтверджені ОДПІ.

Тому позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної документальної перевірки.

Крім того, позивач зазначив, що в якості обґрунтування висновків про завищення сум бюджетного відшкодування Стахановська ОДПІ зазначила, що відносно деяких підприємств в ланцюгах постачання (продажу) товарів, кінцевим споживачем яких був позивач, сплативши за товар гроші, у тому числі і суму нарахованого ПДВ, і які не мали безпосередніх взаємовідносин з ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю».

Наведені відповідачем обґрунтування не можуть бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, оскільки діюче законодавство не передбачає таких підстав, як неможливість встановлення місцезнаходження одного з підприємств в ланцюгу постачання товару, або відсутність його місця знаходження, або його ліквідація після постачання товару, або ненадання ним документів податковому органу для проведення зустрічної перевірки, для зменшення суми бюджетного відшкодування або відмови у бюджетному відшкодуванні.

Діючим законодавством не пов'язується здійснення відшкодування податку на додану вартість з результатами господарської діяльності інших юридичних осіб. Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування в разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області щодо проведення в період з 18.03.2011 по 21.03.2011 документальної невиїзної перевірки ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по січень 2011 року на загальну суму 24386300 грн., та складання акту №89/23-05389959 від 21.03.2011, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ в Луганській області №0000102301/0 від 21.03.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2009 року - грудень 2010 року у розмірі 24364066 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов, надали пояснення аналогічні пред'явленому позову, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача Стахановської ОДПІ у Луганській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в своїх запереченнях посилалися на наступне.

Відділом податкового контролю юридичних осіб Стахановської ОДПІ на підставі листа ДПА в Луганській області від 17.03.2011 №5083/7/07-205, згідно якого розпочате службове розслідування та на підставі ст.79, п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 0.12.2010 №2755-VI та на підставі наказу №339 від 18.03.2011 проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року.

В результаті перевірки було виявлено наступне.

У відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ», затвердженого наказом ДПА України від 18.08.2005 №350 в ході перевірок складені переліки основних постачальників ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» у кожному окремому періоді, по яких до органів державної податкової служби за місцем їх реєстрації засобами електронного зв'язку направлені запити про надання загальних відомостей щодо таких підприємств або проведення їх перевірок з питань правових відносин за всіма ланцюгами постачання до кінцевого виробника.

На виконання п.3.5 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, затверджених наказом ДПА України від 01.10.2008 №622, з метою забезпечення належного контролю за повнотою та своєчасністю вжиття заходів щодо завершення всіх перевірок контрагентів проведено інвентаризацію виконання направлених запитів з питань підтвердження відомостей. За результатами проведення інвентаризації на надіслані запити не в повному обсязі отримані відповіді.

Отже, документальною невиїзною перевіркою встановлено завищення задекларованих ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» показників в рядках 10-17 Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 972486 грн. в порушення вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

Перевіркою не в повному обсязі підтверджено факти взаємовідносин підприємств по всьому ланцюгу постачання. Також, не встановлено чи операції з поставки відображені в реєстрах виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди, та не підтверджено факт включення сум податку на додану вартість до податкових зобов'язань по кожній ланці постачання від виробника.

Як результат, неможливо довести сплату податку до бюджету впродовж всього ланцюгу постачання.

На порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування всього у розмірі 24364066 грн., у тому числі за:

- жовтень 2009 року у розмірі 697572 грн.,

- листопад 2009 року у розмірі 972486 грн.,

- грудень 2009 року у розмірі 706388 грн.,

- лютий 2010 року у розмірі 243267 грн.,

- березень 2010 року у розмірі 2026837 грн.,

- квітень 2010 року у розмірі 2370480 грн.,

- травень 2010 року у розмірі 2963036 грн.,

- червень 2010 року у розмірі 2578601 грн.,

- липень 2010 року у розмірі 1350781 грн.,

- серпень 2010 року у розмірі 1972991 грн.,

- вересень 2010 року у розмірі 1795386 грн.,

- жовтень 2010 року у розмірі 1546431 грн.,

- листопад 2010 року у розмірі 2566379 грн.,

- грудень 2010 року у розмірі 2573431 грн.

З урахуванням викладеного, просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Крім того, пояснили, що ознайомлені з первинною документацією, на підставі якої сформовано податковий кредит, порушень при її заповненні та складанні не виявлено, але у зв'язку із неможливістю в повному обсязі підтвердити факт взаємовідносин підприємств по всьому ланцюгу постачання, не підтверджено суму податкового кредиту за період з жовтня по грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст.ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функції та повною мірою використовувати надані їм права.

Судом встановлено, що ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» зареєстровано в якості юридичної особи 11.04.1994 виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області за №13921200000000349 (т.20 а.с.119). Відповідно до свідоцтва №100160788 НБ №103878, позивача з 08.07.1997 зареєстровано платником податку на додану вартість, перебував з 08.01.2009 на обліку як платник податку на додану вартість в Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганськ (т.20 а.с.180).

Згідно свідоцтва №100239298 НБ №502675, в дійний час позивач знаходиться на обліку в Стахановській ОДПІ, як платник податків (т.20 а.с.181).

У своїй господарській діяльності позивач укладає договори з контрагентами, здійснює платежі за цими договорами.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, (далі Закон №168).

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону №168, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону№168, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», ТОВ «Стахановський завод технічного вуглецю» 19.11.2009 була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9001959560 за жовтень 2009 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1136133,00 грн. (т.1 а.с.8-9). До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Стахановський завод технічного вуглецю» додало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року була перевірена в ході проведення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень 2009 року, результати якої оформлено актом №1130/08-3/05389959 від 30.12.2009. За результатами вищевказаної перевірки підтверджено бюджетне відшкодування в сумі 376742 грн. від заявленої суми по декларації за жовтень 2009 року: по основних постачальниках підтверджена сума склала 272218 грн.; по решті постачальників підтверджена сума склала 104524 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в сумі 759391 грн., що пов'язано із неотриманням довідки про результати документальної невиїзної перевірки постачальників ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» Суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 759391грн. буде підтверджено після отримання довідки про результати документальної невиїзної перевірки щодо основних постачальників ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»(т.1 а.с.48-88).

21.12.2009 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9002321316 за листопад 2009 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1083886,00 грн. (т.1 а.с.10-11).

19.01.2009 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9002321316 за грудень 2009 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 706388,00 грн. (т.1 а.с.13-14).

Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад-грудень 2009 року була перевірена в ході проведення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад-грудень 2009 року, результати якої оформлено актом №174/08-3/05389959 від 09.03.2010. За результатами вищевказаної перевірки встановлено, що перевіркою не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року у розмірі 972486 грн., за грудень 2009 року у розмірі 706388 грн., у зв'язку із неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС (т.1 а.с.89-116).

18.03.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9000649931 за лютий 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 243267,00 грн. (т.1 а.с.15-16).

Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року була перевірена в ході проведення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за лютий 2010 року, результати якої оформлено актом №455/08-3/05389959 від 06.05.2010. За результатами вищевказаної перевірки встановлено, що перевіркою не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року у розмірі 243267 грн., у зв'язку із неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС (т.1 а.с.117-138).

20.04.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9001257589 за березень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2026837,00 грн. (т.1 а.с.18-19).

19.05.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9001814131 за квітень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2370480,00 грн. (т.1 а.с.21-22).

18.06.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №90002210400 за травень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2963036,00 грн. (т.1 а.с.24-25).

20.07.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №90002772339 за червень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2578601,00 грн. (т.1 а.с.27-28).

Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за березень-червень 2010 року була перевірена в ході проведення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську планової виїзної перевірки ТОВ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2010, результати якої оформлено актом №1170/08-3/05389959 від 22.09.2010. За результатами вищевказаної перевірки встановлено, що перевіркою не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року у розмірі 2370480 грн., за квітень 2010 року - 2963036 грн., за червень 2010 року - 2578601 грн.,у зв'язку із неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС (т.1 а.с.139-270).

20.08.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9003505547 за липень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1350781,00 грн. (т.1 а.с.30-31).

20.09.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9003926027 за серпень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1972991,00 грн. (т.1 а.с.33-34).

18.10.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №90042774381814131 за вересень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1795386,00 грн. (т.1 а.с.36-37).

19.11.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9005203960 за жовтень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1546431,00 грн. (т.1 а.с.39-40).

20.12.2010 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9005734453 за листопад 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2570479,00 грн. (т.1 а.с.42-43). Відповідно до акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» за листопад 2010 року від 19.01.2011 за №42/08-3/05389959, за результатами перевірки безпідставно було віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2010 року ТОВ «ТК «Востокавтотранзит» на загальну суму ПДВ 4100 грн. за рахунок здійснення безтоварних операцій. Тому сума бюджетного відшкодування за листопад 2010 року була позивачем зменшена та становить 2566379,00 грн. (т.20 а.с.214-218)

19.01.2011 позивачем була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №9006286400 за грудень 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2573431,00 грн. (т.1 а.с.45-46).

Заявлені позивачем відповідні декларації щодо бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за період з липня 2010 року листопад 2010 року та грудень 2010 року підтверджені камеральними перевірками, які оформлені довідками СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську за №142/08-3/05389959 від 15.09.2010 за липень 2010 року; №171/08-3/05389959 від 07.10.2010 за серпень 2010 року; №188/08-3/05389959 від 26.10.2010 за вересень 2010 року; №217/08-3/05389959 від 16.12.2010 за жовтень 2010 року; №261/08-3/05389959 від 28.01.2011 за грудень 2010 року, які перебувають в матеріалах справи (т.20, а.с.186-213, 219-223).

Стахановською ОДПІ в період з 18 березня по 21 березня 2011 року на підставі наказу 18.03.2011 №339 (т.2 а.с.1) та п.3 ч.6 ст.11 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» було здійснено позапланову документальну невиїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за період з жовтня по грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року на загальну суму 24386300 грн., за результатами якої складено акт №89/23-05389959 від 21.03.2011 (т.2 а.с.4-65).

Документальною невиїзною перевіркою було встановлено, що ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» порушило п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) і завищило заявлену суму бюджетного відшкодування всього у розмірі 24364066 грн., у тому числі за: жовтень 2009 року у розмірі 697572 грн.; листопад 2009 року - 972486 грн.; грудень 2009 року - 706388 грн.; лютий 2010 - 243267 грн.; березень 2010 року - 2026837 грн.; квітень 2010 року - 2370480 грн.; травень 2010 року - 2963036 грн.; червень 2010 року - 2578601 грн.; липень 2010 року - 1350781 грн.; серпень 2010 року - 1972991 грн.; вересень 2010 року - 1795386 грн.; жовтень 2010 року - 1546431 грн.; листопад 2010 року - 2566379 грн.; грудень 2010 року - 2573431 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000102301/0 від 21.03.2010 про зменшення ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24364066 грн., у тому числі за:

- жовтень 2009 року в сумі 697572 грн.,

- листопад 2009 року - 972486 грн.,

- грудень 2009 року - 706388 грн.,

- лютий 2010 року - 243267 грн.,

- березень 2010 року - 2026837 грн.,

- квітень 2010 року - 2370480 грн.,

- травень 2010 року - 2963036 грн.,

- червень 2010 року - 2578601 грн.,

- липень 2010 року - 1350781 грн.,

- серпень 2010 року - 1972991 грн.,

- вересень 2010 року - 1795386 грн.,

- жовтень 2010 року - 1546431 грн.,

- листопад 2010 року - 2566379 грн.,

- грудень 2010 року - 2573431 грн.

Суд вважає податкове повідомлення-рішення, винесене Стахановською ОДПІ від 21.03.2010 року за №0000102301/0 про зменшення ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24364066 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Як вбачається з п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону №168 передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, Закон №168 не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні товарів (послуг).

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит з жовтня по грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року на загальну суму 24386300 грн. Представники Стахановської ОДПІ не заперечували проти того, що платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону, і суму бюджетного відшкодування зменшено саме на підставі того, що контролюючим органом не в повному обсязі отримані відповіді на запити щодо результатів перевірок контрагентів ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» по всьому ланцюгу постачання.

Тобто, спірне питання полягає у тому, що висновок про завищення ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» заявленої суми бюджетного відшкодування всього у розмірі 24364066 грн. контролюючим органом зроблено лише на підставі того, що податковим органом не отримані матеріалі зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС.

При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачем було зроблено висновок про завищення ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» заявленої суми бюджетного відшкодування всього у розмірі 24364066 грн. на підставі аналізу попередніх актів перевірок позивача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську без врахування первісної документації по всім господарським операціям ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю».

Тому, суд вважає встановленим, що підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування від 21.03.2011 №0000102301/0 не було, оскільки сам по собі факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари, не є підставою для висновків про безтоварність відповідних господарських операцій, та про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з з жовтня по грудень 2009 року, лютий-грудень 2010 року.

Інших доводів відповідачем щодо необґрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період, в акті перевірки та оскаржуваному повідомленні - рішенні не наведено.

Одночасно, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову про визнання протиправними дій Стахановської ОДПІ Луганської області щодо проведення в період з 18 березня по 21 березня 2011 року документальної невиїзної перевірки ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по січень 2011 року на загальну суму 24386300 грн., та складання акту №89/23-05389959 від 21.03.2011 року, виходячи з наступного.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії, в даному випадку - податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ у Луганській області №0000102301/0 від 21.03.2011. Саме податкове повідомлення-рішення має вплив на його права та обов'язки.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з платіжного доручення №234 від 23.03.2011 (а.с. 7), позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1700,00 грн., тому суд вважає за можливе надлишково сплачену суму судового збору у розмірі 1698,30 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 27 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04 травня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102301/0 від 21.03.2011, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0000102301/0, прийняте Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області у відношенні Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 24364066 грн., у тому числі за: жовтень 2009 року у розмірі 697572 грн., листопад 2009 року у розмірі 972486 грн., грудень 2009 року у розмірі 706388 грн., лютий 2010 року у розмірі 243267 грн., березень 2010 року у розмірі 2026837 грн., квітень 2010 року у розмірі 2370480 грн., травень 2010 року у розмірі 2963036 грн., червень 2010 року у розмірі 2578601 грн., липень 2010 року у розмірі 1350781 грн., серпень 2010 року у розмірі 1972991 грн., вересень 2010 року у розмірі 1795386 грн., жовтень 2010 року у розмірі 1546431 грн., листопад 2010 року у розмірі 2566379 грн., грудень 2010 року у розмірі 2573431 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» (м. Луганськ, вул. Чайковського, 21, код ЄДРПОУ 05389959) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1698,30 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім гривень 30 копійок).

В іншій частині заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 04 травня 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян