Категорія №8.1.5
Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 2а-3518/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого: судді - Островської О.П.,
при секретарі - Кір'ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Приватного підприємства «Лиснафтотрейд» про стягнення заборгованості з ПДВ та з податку на прибуток,
26 квітня 2011 року ДПІ в м. Лисичанську Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач ПП «Лиснафтотрейд» зареєстрований виконавчим Лисичанською міською радою 16.09.2008 за № 13811020000001251. На підставі перевірки від 01.03.2010 № 94.23-35988237 позивачем були прийняті податкові повідомлення рішення, а саме: від 10.03.2010 № 0000092301/0 за основним платежем 203560 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 46301,70 грн.; від 10.03.2010 № 0000102301/0 за основним платежем 162848 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 81424 грн. Відповідачем зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року дані податкові повідомлення-рішення були залишені в силі. Таким чином, за період з 30.10.2010 року по теперішній час заборгованість відповідача складає 494132,70 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 244271 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2010 № 0000102301/0; з податку на прибуток у розмірі 249861,70 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2010 № 0000092301/0. До цього часу податковий борг відповідачем не сплачений. Позивачем на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/61 від 17.12.2010 року, яку вручено згідно поштового повідомлення про вручення 03.01.2011 року. Позивач просить суд стягнути кошти в сумі 494132,70 грн. з рахунків відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, остаточно просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг у загальній сумі 494132,70 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 244271 грн. та з податку на прибуток у розмірі 249861,70 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги ДПІ в м. Лисичанську Луганської області ґрунтуються на ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року. Відповідач зазначив, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.12.2010 року відкрито провадження за касаційною скаргою ПП «Лиснафтотрейд» на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що даний позов поданий передчасно. Просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач ПП «Лиснафтотрейд» зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 16.09.2008 № 13811020000001251 (а.с.7-8,9).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 01.03.2010 № 94.23-35988237 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000092301/0, згідно якого загальна сума податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств складає 249861,70 грн., за основним платежем - 203560 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46301,7 грн. (а.с.12). ПП «Лиснафтотрейд» зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2а-4432/10/1270 у задоволені позову ПП «Лиснафтотрейд» відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2а-4432/10/1270 залишено без змін (а.с.14-17).
Відповідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, станом на 03.03.2011 року загальна сума податкового боргу з податку на прибуток складає 249861,70 грн., що підтверджується розрахунком з бюджету (а.с.11).
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Також, судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 01.03.2010 № 94.23-35988237 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000102301/0, згідно якого загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість складає 244271 грн., за основним платежем - 162848 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 81424 грн. (а.с.13). Відповідачем зазначене податкове повідомлення-рішення також було оскаржено до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2а-4432/10/1270 у задоволені позову ПП «Лиснафтотрейд» відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2а-4432/10/1270 залишено без змін (а.с.14-17).
Відповідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, станом на 03.03.2011 року загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 244271 грн., що також підтверджується розрахунком з бюджету (а.с.11).
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість було визначено Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суб'єкти господарювання зобов'язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом № 2181), який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
Згідно розрахунком з бюджету ПП «Лиснафтотрейд» станом на 03.03.2011 року загальний податковий борг складає 494132,70 грн. (а.с.11).
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися відповідні заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та Податковим Кодексом України, а саме: була прийнята та надіслана на адресу відповідача перша податкова вимога від 17.12.2010 № 1/61 (а.с.48).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідача на ту обставину, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.12.2010 року відкрито провадження за касаційною скаргою ПП «Лиснафтотрейд» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2а-4432/10/1270 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року суд не приймає до уваги, оскільки постанова Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року по справі № 2а-4432/10/1270 набрала законної сили.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Уточнені позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Приватного підприємства «Лиснафтотрейд» про стягнення заборгованості з ПДВ та з податку на прибуток - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з «Лиснафтотрейд» податковий борг у сумі 494132,70 грн. (сімсот чотириста дев'яносто чотири тисячі сто тридцять дві грн. 70 коп.) з наявних розрахункових рахунків, у тому числі:
податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 244271 грн. (двісті сорок чотири тисячі двісті сімдесят дві грн.) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 14010100, р/р 31117029700051, одержувач УДК в м. Лисичанську, код одержувача 24180679, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013);
податковий борг з податку на прибуток у розмірі 249861,70 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот шістдесят одна грн. 70 коп.) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 11021000, р/р 31115009700051, одержувач УДК в м. Лисичанську, код одержувача 24180679, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 10 травня 2011 року.
СуддяО.П. Островська