Категорія №8.1.5
Іменем України
06 травня 2011 року Справа № 2а-3705/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Солоніченко О. В.
при секретарі: Балябі В.С.,
за участю
представника відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 05.05.2011 р.)
роз?глянувши у відкритому судово?му засіданні адміністративн?у справу за поданням Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» про стягнення коштів за податковим боргом, -
04 травня 2011 року заявник звернувся до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» про стягнення коштів за податковим боргом по земельному податку в сумі 15925,38 грн., яке обґрунтовано тим, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань станом на 01.05.2011 року у боржника виник податковий борг у сумі 15925,38 грн. за податковим розрахунком земельного податку № 2245 від 27.01.2011 року. Заявник просить суд стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» з рахунків у банках для погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 15925,38 грн.
Представник заявника у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності суми заборгованості не заперечував.
Оскільки у відповідності із абзацом 3 частини 7 статті 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання, подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом було розглянуто за відсутністю представника заявника.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.12.2000 року за № 13821200000002463 та перебуває на податковому обліку як платник податків в Ленінській МДПІ у м. Луганську.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.
У відповідності із пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
На виконання пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України відповідач подав до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковий розрахунок земельного податку на 2011 рік (зареєстрований у заявника 27.01.2011 року за № 2245), в якому визначив загальну суму нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті в розмірі 191104,54 грн.
В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця самостійно суму податкового зобов'язання по земельному податку, зазначену у поданому ним податковому розрахунку, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.
Станом на 04.05.2011 року податковий борг по земельному податку за податковим розрахунком від 27.01.2011 року № 2245 за березень 2011 року в сумі 15925,38 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 04.05.2011 року.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року) Ленінської МДПІ у м. Луганську Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» було виставлено першу податкову вимогу від 14.01.2010 року № 1/28 (вручено головному бухгалтеру 17.02.2010 року) та другу податкову вимогу від 22.03.2010 року № 2/761 (вручено директору 15.04.2010 року).
Оскільки відповідачем заборгованість сплачена не була, відповідно до ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийняте рішення від 14.05.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Отже органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг по земельному податку за березень 2011 року в сумі 15925,38 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 15925,38 грн. за податковим боргом по земельному податку з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Подання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з наявних у банках розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 2» (і.к. 31260482) кошти для погашення податкового боргу по земельному податку у сумі 15925,38 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять грн. 38 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 33215811700006, код платежу 13050100, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову у повному обсязі складено 11 травня 2011 року.
СуддяО.В. Солоніченко