Категорія №8
Іменем України
04 травня 2011 року Справа № 2а-2804/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 11.02.2011 за № 1юр)
ОСОБА_2 (довіреність від 06.03.2011 за № 15)
від відповідача - державний податковий інспектор юридичного відділу
ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2011 за № 7/9/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг»
до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську
про визнання дій протиправними та скасування наказу від 18 березня 2011 року № 182,
01 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача по видачі і виконанню наказу від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» (код ЄДРПОУ 35773316) 21 березня 2011 року з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року;
- скасувати наказ від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» (код ЄДРПОУ 35773316) 21 березня 2011 року з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 березня 2011 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» поштою був надісланий лист, в якому знаходились копія наказу від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг», повідомлення № 3799/10/2320 про проведення 21 березня 2011 року документальної невиїзної перевірки та акт від 21 березня 2011 року № 132/23/35773316 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року». Такі дії, на думку позивача, є грубим порушенням законодавства і законних прав товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» як платника податків з боку державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, а саме пункту 79.2 статті 79, підпунктів 17.1.6, 17.1.7, 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Позивач зазначив, що в акті від 21 березня 2011 року № 132/23/35773316 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року» вказано, що відповідачем направлено посадовим особам позивача запит від 18 березня 2011 року № 3800/10/2320, на який станом на 21 березня 2011 року позивачем не надано пояснень та документів податкового та бухгалтерського обліку. Позивач вказав, що він ніколи не отримував запит відповідача від 18 березня 2011 року № 3800/10/2320, тому надати пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку не мав ніякої змоги. Навіть, якщо б позивач отримав запит відповідача від 18 березня 2011 року № 3800/10/2320, то наказ № 182 був підписаний 18 березня 2011 року з вказаною датою перевірки - 21 березня 2011 року, що суперечить вимогам підпунктів 78.1.1, 78.1.4, пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.
Позивач вважає, що посадовими особами державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську були грубо порушені права товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг», відповідач не мав жодних законних підстав для видачі і виконання наказу від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» 21 березня 2011 року з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року», а посилання відповідача в наказі на статтю 78 та статтю 79 Податкового кодексу України, безпідставні та незаконні.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 19 квітня 2011 року за № 5572/9/10 (арк. справи 35). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.
На підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України виписано повідомлення від 18 березня 2011 року № 3799/10/2320 та наказ від 18 березня 2011 року № 182 про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг». Засобами поштового зв'язку 19 березня 2011 року направлено зазначений наказ та повідомлення на проведення перевірки. Таким чином, відповідач вважає правомірним винесення наказу від 18 березня 2011 року № 182 про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг», проведення перевірки та складання акта від 21 березня 2011 року № 132/23/35773316 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року».
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову від 19 квітня 2011 року за № 5572/9/10.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» (ідентифікаційний код 35773316) зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 20 лютого 2008 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 20 лютого 2008 року серії А01 № 226461 (арк. справи 6).
Як платник податків товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» перебуває на обліку у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з 21 лютого 2008 року за № 5705, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 30 вересня 2010 року № 2415 (арк. справи 8).
Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 357733112332, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05 березня 2008 року № 100102547 (арк. справи 9).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську 18 березня 2011 року був виданий наказ за № 182 про проведення на підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» з 21 березня 2011 року з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року (арк. справи 24).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, і позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків, виданого на підставі пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання щодо правомірності видачі державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську наказу від 18 березня 2011 року за № 182 про проведення на підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року, суд прийшов до висновку, що зазначений наказ був виданий відповідачем без дотримання правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України з огляду на нижчевикладене.
Під час судового розгляду справи представник відповідача повідомив суду, що оскаржуваний наказ було видано на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - позивач не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит відповідача від 18 березня 2011 року № 3800/10/2320 протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме, не надано документального підтвердження наявності таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, надіслання платнику податків та отримання платником податків обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, внаслідок чого наказ державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 18 березня 2011 року за № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» 21 березня 2011 року з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року» є протиправним.
Крім того, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено дотримання вимог статті 79 Податкового кодексу України, які є обов'язковими при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме, не надано документального підтвердження обставин надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки до початку проведення такої перевірки.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права при оскарженні наказу державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 18 березня 2011 року за № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» 21 березня 2011 року з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року», суд вважає за необхідне зазначити таке.
Визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.
Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти, оскільки інакше буде заподіяно значно більшої шкоди суб'єктам правовідносин порівняно з відвернутою.
З урахуванням викладеного застосування різних способів захисту порушеного права позивача - визнання спірного акта протиправним або скасування такого акта - повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, на підставі частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним наказ державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» код за ЄДРПОУ 35773316», оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право позивача.
Внаслідок того, що наказ державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» код за ЄДРПОУ 35773316» визнаний судом протиправним, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, на підставі частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг», код за ЄДРПОУ 35773316, з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, результати якої оформлено актом від 21 березня 2011 року № 132/23/35773316, а не дії по видачі і виконанню наказу від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» (код ЄДРПОУ 35773316) 21 березня 2011 року з питань повноти обчислення податку на додану вартість за січень 2011 року, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 травня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним наказ державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 18 березня 2011 року № 182 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» код за ЄДРПОУ 35773316».
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг», код за ЄДРПОУ 35773316, з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, результати якої оформлено актом від 21 березня 2011 року № 132/23/35773316.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» (ідентифікаційний код 35773316, місцезнаходження: 91015, м. Луганськ, кв. Мирний, буд. 3, кв. 111) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 травня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська