Категорія №8
Іменем України
26 квітня 2011 року Справа № 2а-2834/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Бурихіні О.С.,
за участю представників
позивача: Слєпцової І.В. (керівник),
ОСОБА_4 (довіреність № 7 від 10.03.2011),
відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 6/10 від 04.01.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та скасування наказу № 558 від 25.03.2011, -
04 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, у якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську по видачі та виконанню наказу № 558 від 25.03.2011 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» (код ЄДРПОУ 35156326) 28.03.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року;
- скасувати наказ № 558 від 25.03.2011 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» (код ЄДРПОУ 35156326) 28.03.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що приватне підприємство «Іст-Оіл Луганськ» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.06.2007 за №13821020000013451 та перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 16.06.2007 за № 1022, також є платником податку на додану вартість.
26.03.2011 відповідачем на адресу позивача поштою надіслано лист, в якому знаходилися такі документи: копія наказу № 558 від 25.03.2011 «Про призначення документальної невиїзної перевірки ПП «Іст-Оіл Луганськ», на підставі ст.20, п.п.78.1.4, п.п.78.1.1 ст.78, ст.79 ПК України, 28.03.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року; повідомлення № 6 про проведення з 28.03.2011 в приміщенні Ленінської МДПІ у м. Луганську документальної невиїзної перевірки ПП «Іст-Оіл Луганськ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року.
Вказаний лист з документами був отриманий позивачем лише 31.03.2011.
Як позивачу стало відомо, відповідачем складено акт № 161/23/35156326 від 28.03.2011 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Іст-Оіл Луганськ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, копія якого була отримана представниками позивача лише 01.04.2011.
Такі дії відповідача, на думку позивача, є грубим порушенням законодавства і законних прав ПП «Іст-Оіл Луганськ» як платника податків, оскільки перевірку проведено без наявності законних підстав для проведення такої перевірки. Крім того, відповідач позбавив позивача права бути присутнім при здійсненні перевірки, ознайомлюватися з актами перевірок, подати заперечення на акт, оскаржити в порядку, встановленому Податковим кодексом України, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів.
В акті перевірки № 161/23/35156326 від 28.03.2011 зазначено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську направлено посадовим особам ПП «Іст-Оіл Луганськ» запит від 18.03.2011 № 11576/7/23223, на який станом на 28.03.2011 позивачем не надано пояснень та документів податкового та бухгалтерського обліку.
Разом з тим позивач такого запиту взагалі не отримував, тому надати відповідні пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку не мав змоги.
Відповідачем проігноровано положення ст.ст.78-79 ПК України, тому наказ № 558 від 25.03.2011 є незаконним.
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.31-32), у яких зазначив, що відповідачем проведено перевірку на підставі наказу № 558 від 25.03.2011.
Відповідачем при проведенні перевірки виконано всі вимоги п.79.2 ст.79 ПК України, а саме: рішення керівника органу державної податкової служби оформлено наказом № 558 від 25.03.2011; наказ був направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення; письмове повідомлення про проведення перевірки також було надіслано платнику разом з наказом на призначення перевірки.
Законодавець не передбачає, що у випадку неотримання платником податків наказу на перевірку, податковий орган не має права розпочинати перевірку.
Щодо наявності підстав для проведення перевірки, представником відповідача зазначено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську 18.03.2011 направлено до ПП «Іст-Оіл Луганськ» запит № 11576/7/23223 щодо надання пояснень та документального підтвердження господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту платником ПДВ.
Станом на 25.03.2011 позивачем документи на обов'язків запит інспекції не надав. Крім того, підприємство до теперішнього часу не звернулося до Ленінської МДПІ та документів не надало.
Позивач просить скасувати наказ на проведення перевірки, але перевірка вже фактично проведена. Отже, на сьогодні відсутня доцільність скасування такого наказу, так як всі дії по виконанню спірного наказу вже виконані, а саме проведена перевірка, зроблені висновки, результати якої оформлені актом перевірки.
Тому, відповідач вважає, що позивач обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування наказу не відміняє результати проведеної перевірки, у вигляді акта перевірки, тому не може відновити порушене право позивача.
Крім того, відповідач вважає, що актом перевірки для позивача не встановлено будь-яких обов'язків, не порушено конкретних прав платника податків.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єктам владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення, саме вони мають вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань КАС України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на сонові законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.
Представником відповідача на вимогу суду не надано письмового підтвердження надіслання позивачу запиту від 18.03.2011 № 11576/7/23223 та доказів його отримання останнім.
Відповідно до ч.5 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З огляду на вищевикладене, а також на те, що представником відповідача на пропозицію суду не надано відповідних доказів, суд вважає за потрібне вирішити справу на основі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що приватне підприємство «Іст-Оіл Луганськ» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.06.2007 за №13821020000013451 та перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 16.06.2007 за № 1022, також є платником податку на додану вартість (а.с.6-9).
25.03.2011 начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі ст.20, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України прийнято наказ № 558 від 25.03.2011 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Іст-Оіл Луганськ» код за ЄДРПОУ 35156326 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 (а.с.21).
Вказаний наказ разом з повідомленням № 6 про проведення з 28.03.2011 по 01.04.2011 у приміщенні Ленінської МДПІ у м. Луганську позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Іст-Оіл Луганськ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 направлено позивачу 25.03.2011 (а.с.22).
Наказ № 558 від 25.03.2011 разом з повідомленням № 6 про проведення перевірки отримано позивачем 31.03.2011, про що свідчить напис на поштовому конверті (а.с.23).
Відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 25.03.2011 № 558 проведено невиїзну документальне перевірку податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, наданих до Ленінської МДПІ у м. Луганську ПП «Іст-Оіл Луганськ», за результатами якої складено акт № 161/23-35156326 від 28.03.2011 (а.с.10-20).
Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП «Іст-Оіл Луганськ»:
- п.3 ст.5 та п.1 ст.7 ГК України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 завищено податкове зобов'язання у сумі 105338,00 грн., та завищено податковий кредит у сумі 97796,00 грн.;
- враховуючи те, що у ПП «Іст-Оіл Луганськ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходить за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до ч.1, ч.5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України, угоди з вищезазначеним підприємством, є нікчемними.
На підставі акта перевірки № 161/23-35156326 від 28.03.2011 за встановлені перевіркою порушення, Ленінською МДПІ у м. Луганську податкове повідомлення-рішення не приймалося.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 ПК України.
Так, відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України);
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено ст.79 ПК України.
Так п.79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як зазначено в акті перевірки управлінням податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську директору ПП «Іст-Оіл Луганськ» направлено запит від 18.03.2011 № 11576/7/23-223, щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань / правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ та їх документальне підтвердження. Підприємством пояснення та засвідчені копії документів не надані (а.с.10).
На підтвердження надіслання запиту від 18.03.2011 № 11576/7/23-223 представником відповідача у судовому засіданні надано копію запиту про надання пояснень та документів.
Разом з тим, представником відповідача не надано суду оригінал вищевказаного запиту, а також документального підтвердження отримання позивачем такого запиту та не надіслання пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
З огляду на те, що підставою для здійснення позапланової документальної невиїзної перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, як про це зазначено у п.78.1 ст.78 ПК України, а також те, що відповідач взагалі не переконався у тому, чи отримано ПП «Іст-Оіл Луганськ» запит від 18.03.2011 № 11576/7/23-223, суд приходить до висновку, що відповідачем наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 558 від 25.03.2011 прийнято з порушенням ст.ст.78, 79 ПК України за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, а відповідно підстав для прийняття цього наказу.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 558 від 25.03.2011 разом з повідомленням № 6 про проведення перевірки, надісланий позивачу рекомендованим листом 25.03.2011, отримано ПП «Іст-Оіл Луганськ» тільки 31.03.2011, тобто вже після закінчення перевірки та складення відповідного акта.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що такі дії відповідача порушують права позивача як платника податків, оскільки фактично Ленінською МДПІ у м. Луганську позбавлено ПП «Іст-Оіл Луганськ» таких прав:
- бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України);
- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 ПК України).
Крім того, несвоєчасне отримання ПП «Іст-Оіл Луганськ» наказу про проведення перевірки та повідомлення проведення перевірки привело до того, що платник податків був позбавлений можливості надати до податкового органу документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи представника відповідача про те, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, судом до уваги не беруться з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Рішення керівника органу державної податкової служби, оформлене наказом про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки, відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України є одним з документів, за умови надіслання якого платнику податків до початку перевірки рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку податковий орган має право приступити до проведення перевірки.
Отже, з викладеного вбачається, що видання керівником органу державної податкової служби наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому такий наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що, оскільки судове рішення ухвалене на користь особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 04 травня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та скасування наказу № 558 від 25.03.2011, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську по видачі та виконанню наказу № 558 від 25.03.2011 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» (код ЄДРПОУ 35156326) 28.03.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року.
Скасувати наказ № 558 від 25.03.2011 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» (код ЄДРПОУ 35156326) 28.03.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Іст-Оіл Луганськ» (місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4а, код ЄДРПОУ 35156326) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 04 травня 2011 року.
СуддяК.О. Пляшкова