Категорія №14
Іменем України
28 квітня 2011 року Справа № 2а-2639/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Жиленку Д.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача:Соколова М.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах Малого приватного підприємства “Поліпласт” до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання нечинним та скасування рішення від 24.11.2010 року за № 2283,-
Мале приватне підприємство “Поліпласт”(далі- позивач або МПП “Поліпласт”) звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (далі-відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій за № 2283 від 24.11.2010 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішенням відповідача від 24.11.2010 року № 2283 до позивача було неправомірно застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за липень 2010, оскільки на думку позивача воно було винесено з порушенням норм діючого законодавства.
Зазначене рішення було прийнято без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.
У червні 2010 року діяльність МПП “Поліпласт” була зупинена в зв'язку з тим, що посадові особи МПП “Луч”, на території якого розташовано МПП “Поліпласт” на підставі договору оренди від 01.12.2007, заборонили доступ працівників та посадових осіб МПП “Поліпласт”на територію підприємства, заволоділи належним йому майном та розпорядилися ним на свій розсуд. По вказаному факту постановою від 02.06.2010 року було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Після чого, 20.06.2010 директора МПП “Поліпласт” ОСОБА_4 було затримано, про що було складено протокол. А 22.06.2010 постановою Ленінського районного суду м. Луганська директора МПП “Поліпласт” ОСОБА_4 було взято під варту.
Крім того, постановами Ленінського районного суду м. Луганська від 18.06.2010 року в рамках кримінальної справи № 02/10/9071, порушеної стосовно директора МПП “Поліпласт”ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було накладено арешт на всі грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках МПП “Поліпласт”.
06.07.2010 року згідно протоколу обшуку податковою міліцією були вилучені всі бухгалтерські та інші документи, відповідно до яких МПП “Поліпласт” могло б проводити нарахування (обчислення) заробітної плати, грошового забезпечення, на які відповідно до законодавства нараховуються страхові внески. В зв'язку з відсутністю вказаних документів МПП “Поліпласт” не мало змогу скласти та своєчасно подати звіти про суми нарахування заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за червень, липень, серпень та вересень 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у запереченнях, просив суд відмовити у його задоволенні та послався на наступне.
Штрафні фінансові санкції до позивача було застосовано правомірно, оскільки МПП “Поліпласт” своєчасно не був поданий звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Крім того, представник відповідача зазначив, що такої підстави як рейдерський захват для несвоєчасного подання звітності до органів Пенсійного фонду та у зв'язку з цим звільнення від винесення рішення про застосування фінансових санкцій не передбачено. Також, представник відповідача зазначив, що отриманий від позивача лист про неможливість своєчасно подати звітність не містив доказів, які б підтверджували вказані обставини.
За таких обставин, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі та дослідивши надані на їх підтвердження докази, суд дійшов наступного висновку.
Мале приватне підприємство “Поліпласт” зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 321421 від 04.04.2001 року за № 1 382 120 0000 000504 (а.с. 7).
Рішенням УПФУ в Ленінському районі м. Луганська № 2283 від 24.11.2010 року за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до МПП “Поліпласт” було застосовано фінансові санкції у розмірі ( а.с. 5).
Згідно вищезазначеного рішення № 2283 від 24.11.2010 року до МПП “Поліпласт” було застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 16849,76грн грн., за несвоєчасне подання до органів Пенсійного фонду України звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: за липень 2010 року, які протягом 10 робочих днів з дня отримання підлягали перерахуванню (сплаті) на рахунки управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська. Рішення було отримано директором підприємства Глобіним Є.С. 24.11.2010 року (а.с. 5).
Вирішуючи питання щодо законності оскаржуваного рішення відповідача № 2283 від 24.11.2010 року суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.1 ст.14, п.4 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV (далі - Закон № 1058) (в редакції що діяла на момент виникнення відповідних правовідносин) страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії ( у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами)....
Страхувальник зобов'язаний, окрім іншого подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Згідно з п.1.1., п.2.1, п.1.6 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України було встановлює порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб і сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, набутий страховий стаж до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах та його форму.
Страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 розділу II формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.
Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України № 1058 до страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.64 Закону № 1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом. Тобто, несвоєчасне подання звітності до Пенсійного органу України МПП “Поліпласт” не кореспондується з обов'язком відповідача накладати за це порушення на позивачі фінансові санкції.
Отже, приймаючи до уваги, що винесення рішення про застосування фінансових санкцій до позивача не є обов'язком Пенсійного органу України, у кожному конкретному випадку при прийнятті зазначеного рішення відповідачем повинні бути враховані всі обставини, що мають значення для застосування фінансових санкцій.
Судом встановлено та повністю підтверджується матеріалами справи, що 18.08.2010 року за вих. № 18/08-07 позивач листом повідомив відповідача про відсутність можливості своєчасно надати відповідну звітність у зв'язку із рейдерським захватом підприємства, що підтверджується фіскальним чеком від 18.08.2010 року № 1180 (а.с.7).
В судовому засіданні встановлена фактична неможливість МПП “Поліпласт” своєчасно надати звітність Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, що повністю підтверджується наступними матеріалами:
- постановою ст. слідчого СВ Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області майора міліції Тягнірева І.І. про порушення кримінальної справи за фактом привласнення майна МПП “Поліпласт” за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України (а.с. 8);
- протоколом про затримання ОСОБА_4 (директора МПП “Поліпласт”) від 20.06.2010 року у порядку ст.115 КПК України (а.с. 9);
- постановою Ленінського районного суду м. Луганська (справа № 9-2230/10) про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 (директору МПП “Поліпласт”) у якості засобу запобігання - утримання під вартою (а.с. 10);
- постановою про відсторонення обвинуваченому ОСОБА_4 (директору МПП “Поліпласт”) від займаною посади від 22.06.2010 року (а.с. 12);
- постановами про накладення арешту на грошові кошти МПП “Поліпласт”у банківських установах (а.с. 13-16);
- протоколом № 1 від 15.10.2010 року загальних зборів власників МПП “Поліпласт”про призначення на посаду директора МПП “Поліпласт” Глобіна Є.С. (а.с. 17);
- наказом від 15.10.2010 року про початок виконання обов'язків директора МПП “Поліпласт” Глобіним Є.С. (а.с. 18);
- заявою директора МПП “Поліпласт” Глобіна Є.С. про повернення документів податкового та бухгалтерського звіту та інших первинних документів для ведення господарської діяльності, яка було прийнято Ленінською МДПІ вх. № 25-2 від 08.11.2010 року (а.с. 19);
- актом відкриття опечатаного приміщення від 09.11.2010 року та повернення орг. техніки МПП “Поліпласт”( а.с. 20);
- актом передачі комп'ютерної техніки та електронних носіїв інформації у тимчасове користування від 02.11.2010 року з метою здійснення розрахунків заробітної плати та відрахувань у відповідні бюджети та фонди (а.с. 21).
Відповідно до пункту 2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України за № 26-1 від 05.11.2009 року (в редакції що діяла на час виникнення відповідних правовідносин) страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 2.23 зазначеного Порядку таблиці завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника). Якщо страхувальник є юридичною особою, таблиці засвідчуються печаткою страхувальника.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти того, що обов'язковою вимогою до форми та змісту складеного звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підпис директора та печатка підприємства.
Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Таким чином, як вбачається із додатка 4 (таблиці) до цього порядку звіт формується на підставі бухгалтерської та іншої первинної документації підприємства, який посвідчується підписом керівника та печаткою підприємства.
За таких обставин, судом встановлено та документально підтверджується, що керівництво МПП “Поліпласт” не мало фактичної можливості для складання та своєчасного надіслання звіту до органу Пенсійного фонду України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.ст. 610, 614 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чинним, у розумінні 614 ЦК України, у даному випадку, фактична неможливість своєчасно надати відповідний звіт до Пенсійного органу України є достатньою підставою для звільнення від фінансової санкції позивача.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що прийняте відповідачем рішення про застосування фінансової санкції до позивача не відповідає чинному законодавству та прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про визнання нечинним та скасування рішення відповідача від 24.11.2010 року за № 2283, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб'єктом владних повноважень повертаються із державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах Малого приватного підприємства “Поліпласт” до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання нечинним та скасування рішення від 24.11.2010 року за № 2283 задовольнити повністю.
Визнати нечинним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 24.11.2010 року за № 2283 про застосування фінансових санкцій до Малого приватного підприємства “Поліпласт” за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 05 травня 2011 року.
СуддяС.В. Борзаниця