Категорія №5.2.2
Іменем України
12 квітня 2011 року Справа № 2а-1480/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Качуріної Л.С.
при секретарі Єретикової К.В.,
в присутності сторін:
від позивача: Клименко Є.І.
від відповідача №1: ОСОБА_2, довіреність №1-17/6567 від 19.08.10; ОСОБА_3, довіреність №1-17/10084 від 10.11.10.
від відповідача №2: не прибув.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерколтрейд» до Луганської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702130001/0/00022, стягнення надмірно сплаченого мита в сумі 257908,98 грн., -
17 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерколтрейд» з адміністративним позовом до Луганської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702130001/0/00022, стягнення надмірно сплаченого мита в сумі 257908,98 грн.
У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати неправомірними дії Луганської митниці щодо прийняття рішення про визначення митної вартості товару від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1 за методом №6; 2) скасувати рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1; 3) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702130001/0/00022; 4) стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачене мито в сумі 257908,98 грн.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що на протязі грудня 2010 року - січня 2011 року на підставі контракту №01-02/10-01ZІ від 01.02.2010 року з «Zeades Limited» Кіпр, м. Нікосія (Продавець) на митну територію України був завезений товар (вугілля) та оформлені декларації митної вартості на загальну суму 4302108,90 грн. (540267,69 доларів США), а саме: 702130001/2010/001293 від 17.12.2010 року на суму 1777220,75 грн. або 223170,81 доларів США; 702130001/2010/001291 від 16.12.2010 року на суму 342653,55 грн. або 43030,17 доларів США; 702130001/2010/001292 від 16.12.2010 року на суму 454769,16 грн. або 57476,38 доларів США; 702130001/2010/001308 від 21.12.2010 року на суму 173587,10 грн. або 21797,84 доларів США; 702130001/2010/001314 від 21.12.2010 року на суму 228856,58 грн. або 28738,19 доларів США; 702000009/2010/014549 від 24.12.2010 року на суму 343489,57 грн. або 43132,99 доларів США; 702000000/2010/014653 від 27.12.2010 року на суму 287738,40 грн. або 36141,23 доларів США; 702000009/2010/014654 від 27.12.2010 року на суму 173543,50 грн. або 21797,84 доларів США; 702000009/2011/000032 від 04.01.2011 року на суму 286517,70 грн. або 35987,00 доларів США; 702000009/2011/000031 від 04.01.2011 року на суму 114607,08 грн. або 14394,80 доларів США; 702000000/2011/00136 від 10.01.2011 року на суму 116204,90 грн. або 14600,44 доларів США;
14.12.2010 року митницею були запрошені додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, але ця вимога є необґрунтованою. В подальшому митним органом була здійснена оцінка митної вартості з порушенням вимог діючого законодавства, а саме застосовано 6-й метод, а не основний - за ціною договору, була надана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України №702130001/0/00022, та прийняте рішення про визначення митної вартості від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1, згідно з яким визначена митна вартість товару у розмірі 0,1028 за одиницю. У зв'язку із необґрунтованими застосуванням методу №6 підприємством безпідставно сплачено за митне оформлення 257908,98 грн.
Представник відповідача №1 - Луганської митниці у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі обґрунтовуючи тим, що товар продавався на експорт в Україну за посередницьким контрактом, що визвало необхідність надання додаткових відомостей (документів) для з'ясування вартісних характеристик товару. У зв'язку з ненадання додатково запрошених документів для підтвердження заявленої вартості та незабезпечення можливості її перевірки митним органом застосований 6-й метод для визначення митної вартості товару.
Представник відповідача №2 - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не прибув, листом №15-08/2629 від 05.04.2011 року просив суд розглянути справу без участи представника. Згідно наданого у суд заперечення, проти задоволення адміністративного позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області не надходили документи, на підставі яких можливо здійснити повернення надмірно сплачених сум.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерколтрейд» (надалі - ТОВ «Інтерколтрейд»), зареєстровано 25.07.2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36060986, адреса місцезнаходження: 94700, вул. Тимирязєва, будинок 100, м. Ровеньки Луганської області.
Суд установив, що 01.02.2010 року в місті Донецьку між ТОВ «Інтерколтрейд» в особі директора Клименко Є.І., що діє на підставі статуту (Покупець), з однієї сторони та «Zeades Limited» Кіпр, м. Нікосія в особі директора Eleni Papapavlou, що діє на підставі статуту (Продавець), з іншої сторони, уклали контракт №01-02-/10-01ZІ.
Відповідно до предмету контракту №01-02-/10-01ZІ сторони домовились, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугілля (товар). Вид, марка, сорт, кількість, якість товару, ціна, строки (періоди) та інші умови постачання указуються в Додаткових угодах до цього контракту, які є його невід'ємною частиною (а.с.136-143).
Згідно додаткової угоди №12/01/01 від 01.12.2010 року до контракту №01-02-/10-01ZІ ціна за вугілля марки АР, що постачається згідно з цим контрактом, складає 71,80 доларів США за одну тону, станція відправлення товару: станція Гуково Північно-Кавказської ЖД, період відвантаження товару грудень 2010 року - січень 2011 року (а.с.153).
Згідно додаткової угоди №4 від 01.12.2010 року до контракту №01-02-/10-01ZІ ціна за вугілля марки АР, що постачається згідно з цим контрактом, складає 72,00 доларів США за одну тону, станція відправлення товару: станція Гуково Північно-Кавказської ЖД, період відвантаження товару грудень 2010 року - січень 2011 року (а.с.144).
Суд установив, що Продавець згідно з контрактом №01-02/10-01ZІ від 01.02.2010 року та Додатковими угодами до нього протягом грудня 2010 року - січня 2011 року поставив на адресу Покупця на митну територію України вугілля марки А сорту АР ціною 71,80 доларів США за одну тону та 72,00 доларів США за одну тону.
Позивачем по справі Луганській митниці були надані оформлені декларації митної вартості вугілля форми ДМВ-1 на загальну суму 4302108,90 грн. (540267,69 доларів США), а саме:
- 702130001/2010/001268 від 14.12.2010 року на суму 320096,37 грн. або 40248,00 доларів США (а.с. 20-21);
- 702130001/2010/001291 від 16.12.2010 року на суму 342653,55 грн. або 43030,17 доларів США (а.с. 22-23);
- 702130001/2010/001292 від 16.12.2010 року на суму 454769,16 грн. або 57476,38 доларів США (а.с. 24-25);
- 702130001/2010/001293 від 17.12.2010 року на суму 1777220,75 грн. або 223170,81 доларів США (а.с. 26-27);
- 702130001/2010/001314 від 21.12.2010 року на суму 228856,58 грн. або 28738,19 доларів США (а.с. 28-29);
- 702000009/2010/014549 від 24.12.2010 року на суму 343489,57 грн. або 43132,99 доларів США (а.с. 30-31);
- 702130001/2010/001308 від 21.12.2010 року на суму 173587,10 грн. або 21797,84 доларів США (а.с. 32-33);
- 702000000/2010/014653 від 27.12.2010 року на суму 287738,40 грн. або 36141,23 доларів США (а.с. 34-35);
- 702000009/2010/014654 від 27.12.2010 року на суму 173543,50 грн. або 21797,84 доларів США (а.с. 36-37);
- 702000009/2011/000031 від 04.01.2011 року на суму 114607,08 грн. або 14394,80 доларів США (а.с. 38-39);
- 702000009/2011/000032 від 04.01.2011 року на суму 286517,70 грн. або 35987,00 доларів США (а.с. 40-41);
- 702000000/2011/00136 від 10.01.2011 року на суму 116204,90 грн. або 14600,44 доларів США (а.с. 42-43);
На декларації митної вартості 702130001/2010/001268 від 14.12.2010 року працівником Луганської митниці у графі «відмітки митного органу» зроблено відмітку про необхідність подання додаткових документів, підтверджуючих митну вартість товару згідно п.11 постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 року, а саме: рахунки про здійснення платежів третіх осіб на користь продавця; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством.
14 грудня 2010 року декларант ТОВ «ВКФ «Ремо» ОСОБА_4 ознайомившись із переліком запропонованих для з'ясування питань та надання додаткових документів, зробив відмітку про відсутність можливості надати додаткові документи (а.с. 132).
14 грудня 2010 року Луганською митницею видане рішення (а.с. 134) про визначення митної вартості №702000006/2010/002975/1 на вугілля кам'яне, антрацит, марки А, сорт АР, згідно з яким застосовано сума вартості за одиницю товару 102,8 доларів США на загальну суму 57476,38 доларів США, що за курсом НБУ на 14.12.2010 року долара США до гривні 7,9531 складає 457115,39 грн.
Митним органом підставами коригування митної вартості товару зазначені: Митний кодекс України у редакції Закону України від 22.12.2005 року №3269-ІV; постанова КМУ від 09.04.2008 року №339, постанова КМУ від 20.12.2006 року №1766; накази Держмитслужби України від 24.06.2009 року №602, від 19.10.2010 року №1242; документи, зазначені у п.18 даного рішення, інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено (згідно ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості»); інформація періодичного видання «Метал Експерт «Ринки вугілля»; інформація мережі інтернету з сайту miner.ru; відмова декларанта від надання додаткових документів, відповідно до запису на декларації митної вартості; результати проведеної консультації з декларантом.
У рішенні зазначено, що за результатами проведеної консультації з декларантом визначення митної вартості відповідно до статей 268 та 269 МК України (за 2 та 3 методом) не можливо.
Застосування 4 та 5 методів визначення митної вартості у відповідності до статей 271 та 272 не можливо у зв'язку з відсутністю інформації для застосування за цими методами.
Митну вартість визначено згідно статті 273 МК України за 6 (резервним) методом визначення на підставі цін на російські антрацити в країні експорту (Російські Федерації), згідно інформації періодичного видання «Метал Експерт «Ринки вугілля» з доданням вартості транспортування згідно залізничних накладних та вартості посередницьких послуг, тобто врахування комерційних умов контракту (наявність посередників у зовнішньоекономічній угоді), яка визначається як різниця між ціною виробника та продавця. Таким чином, зазначається у рішенні, митна вартість визначена 6 методом із розрахунку 102,82 долара США за тону (а.с.134-135).
В обґрунтування прийнятого рішення Відповідач зазначає, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару «Вугілля кам'яне, антрацит, марки А, сорт АР (0-200мм)…), що був заявлений до митного контролю за вантажною митною декларацією від 14.12.2010 року №702130001/2010/001268, митним органом були здійснені такі заходи:
- перевірка відомостей, що містяться у поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості документах, а саме - зовнішньоекономічний контракт від 01.02.2010 року №01-02/10-01 ZІ між ТОВ «Інтерколтрейд» та «Zeades Limited» Кіпр, м. Нікосія; інвойс від 09.12.2010 року №1136-ZD; інвойс відправника (виробника) вугілля №0145/10/5 від 24.11.2010 року, експортна вантажна митна декларація від 02.12.2010 року №10313040/021210/0002934, договір з третіми особами, які пов'язані з поставкою, інвойс з третіми особами, лист ВАТ «Русский уголь» про вартість вугілля від 14.12.2010 року №528/1, посвідчення якості;
- порівняння рівнів заявленої декларантом митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- порівняння з наявною у митного органу довідковою інформацією про рівень цін на вугілля.
Відповідач посилається на те, що за результатами проведення вищезазначених заходів контролю встановив наступне: товар продається на експорт в Україну за непрямим, тобто посередницьким контрактом, при цьому у зазначеній зовнішньоекономічній операції наявні щонайменш три посередника, а саме - філіал ВАТ «Русский уголь» (виробник вугілля УК «Алмазна» є його частиною) продає зазначене вугілля швейцарській компанії Russian Coal Trading AG за ціною 69,25 доларів за тону на умовах DAF - станція Гуково (РФ). Швейцарська компанія Russian Coal Trading AG продає зазначене вугілля компанії Bremer International Limited (Британські Віргінські острови) за ціною 71 долар за тону на умовах СРТ - ст. Дар'ївка (в Україні). Надалі це вугілля компанія Bremer International Limited (Британські Віргінські острови) продає компанії «Zeades Limited» (Кіпр) за ціною 71,8 долар за тону на умовах СРТ - ст. Дар'ївка. Компанія «Zeades Limited» (Кіпр) уклала договір на поставку зазначеного вугілля з ТОВ «Інтерколтрейд» (Україна Маріуполь) за ціною 72 долара за тону на умовах СРТ - ст. Дар'ївка.
Відповідач зазначив, що при порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено встановлено, що вугілля Антрацит (марки А сорт АО) оформлюється по митній системі України за рівнем митної вартості 140 доларів за тону.
Відповідач також послався на те, що за результатами порівняння з наявною у митного органу довідковою інформацією про рівень цін на вугілля, зокрема на Антрацим (періодичне видання «Метал Експерт. Ринки вугілля») ціни на російські антрацити в листопаді 2010 року становлять від 48,5 до 161,65 доларів за тону на умовах поставки FCA, при цьому найменший рівень ціни 48,5 долара за тону відповідає антрациту марки АШ, який має фракцію від 0 до 8 мм, тобто практично є вугільною пилю.
Отже, Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилаючись на наявність трьох посередників, сумніви щодо достовірності наданих документів з третіми особами, та наявність цінової інформації на Антрацит, яка перевищує заявлену декларантом ціну товару, іншу інформацію, запропонував декларанту надати рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Таким чином, у зв'язку з ненаданням декларантом ТОВ «ВКФ «Ремо» додатково запрошених документів, необхідних на думку Відповідача для підтвердження заявленої ним митної вартості, наявністю сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, зважив таку обставину суперечною вимогам ст.264 МК України.
Проте суд погоджується з доводами Позивача щодо необґрунтованості прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару №702000006/2010/002975/1 за методом №6, оскільки суд вважає, що Позивач надав усі необхідні документи та розрахунки і правильно застосовував метод №1 «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються для визначення митної вартості товару».
Втім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.
Відповідно до норм матеріального та процесуального права, згідно з приписами норми ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному досліджені.
Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що відповідно до ст.7 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України (254к/96-ВР), цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.
При цьому, митне регулювання здійснюється на основі, зокрема, таких принципів як законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
Цивільне законодавство України ґрунтується на визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (чи утриматися від укладення договору) та визначати їх зміст за власним розсудом відповідно досягнутої з контрагентом домовленості, тобто свобода договору, яка закріплена у п.3 ст.3 Цивільного кодексу України.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Статтею 377 Господарського кодексу України передбачено, що зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Це означає, що: по-перше - свобода договору передбачає свободу в укладанні договору, недопустимість примушення відносно вступу у договірні відносини; по-друге - свобода договору передбачає можливість свобідного вибору особою, що бажає заключити договір, майбутнього контрагента; по-третє - свобода договору включає можливість сторін свободо визначати характер (вид, тип) договору, який вони уклали.
Суд установив, що 01.02.2010 року в місті Донецьку між ТОВ «Інтерколтрейд» в особі директора Клименко Є.І., що діє на підставі статуту (Покупець), з однієї сторони та «Zeades Limited» Кіпр, м. Нікосія в особі директора Eleni Papapavlou, що діє на підставі статуту (Продавець), з іншої сторони, укладений контракт №01-02-/10-01ZІ, який за своїм змістом передбачив виконання сторонами двосторонніх обов'язків, а саме: відповідно до предмету контракту сторони домовились, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугілля (товар). Вид, марка, сорт, кількість, якість товару, ціна, строки (періоди) та інші умови постачання указуються в Додаткових угодах до цього контракту, які є його невід'ємною частиною (а.с.136-143), тобто зміст зазначеного контракту становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими, визначені відповідно до актів цивільного та господарського законодавства, що цілком відповідає приписам ст.628 ЦК України та ст.ст. 265, 377-378 ГК України.
Крім того, умови контракту викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».
Сторонами контракту є суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої ст.55 ГК України.
Суд установив, що згідно Додаткової угоди №12/01/01 від 01.12.2010 року до контракту №01-02-/10-01ZІ ціна за вугілля марки АР, що постачається згідно з цим контрактом, складає 71,80 доларів США за одну тону, станція відправлення товару: станція Гуково Північно-Кавказської ЖД, період відвантаження товару грудень 2010 року - січень 2011 року (а.с.153).
Також, згідно Додаткової угоди №4 від 01.12.2010 року до контракту №01-02-/10-01ZІ ціна за вугілля марки АР, що постачається згідно з цим контрактом, складає 72,00 доларів США за одну тону, станція відправлення товару: станція Гуково Північно-Кавказської ЖД, період відвантаження товару грудень 2010 року - січень 2011 року (а.с.144)
Відповідно до статей 213 та 637 ЦК України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.
З огляду на встановлені обставини суд вважає, що Відповідач безпідставно посилається на те, що контракт №01-02-/10-01ZІ від 01.02.2010 року між ТОВ «Інтерколтрейд» (Україна) та «Zeades Limited» (Кіпр, м. Нікосія) є посередницьким і необґрунтовано використовує такий висновок як підставу для сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Той факт, що у зовнішньоекономічній операції з постачання вугілля на адресу ТОВ «Інтерколтрейд» (Україна) наявні інші суб'єкти міжнародного господарського права, а саме - філіал ВАТ «Русский уголь» (виробник вугілля УК «Алмазна»), швейцарська компанія Russian Coal Trading AG, компанія Bremer International Limited (Британські Віргінські острови) та компанія «Zeades Limited» (Кіпр, м. Нікосія) не надає Відповідачу ніяких підстав для його тлумачення як посередницького і застосування такого висновку як юридичного факту про неможливість визнання митної вартості товару.
Частиною третьою ст.263 ГК України визначено, що господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.
Частиною першою ст. 295 ГК України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Отже Відповідач необґрунтовано стверджує, що контракт №01-02-/10-01ZІ від 01.02.2010 року між ТОВ «Інтерколтрейд» (Україна) та «Zeades Limited» (Кіпр, м. Нікосія) є посередницьким, та в обґрунтування такого висновку у судовому засіданні ніяких доказів не надав, в той час як зазначений контракт вочевидь є прямим зовнішньоекономічним договором поставки.
Посилання Відповідача що за довідковою інформацією про рівень цін на вугілля, зокрема на Антрацит (періодичне видання «Метал Експерт. Ринки вугілля») ціни на російські антрацити в листопаді 2010 року становлять від 48,5 до 161,65 доларів США за тону на умовах поставки FCA ніяк не обґрунтовує висновок у рішенні про встановлення митної вартості імпортованого ТОВ «Інтерколтрейд» вугілля у розмірі 102,82 доларів США за тону, замість 71,8 та 72 долара за тону згідно Додаткових угод до контракту №01-02-/10-01ZІ.
З огляду на те, що порядок визначення ціни товару погоджені і обумовлені сторонами у повній відповідності з укладеним контрактом №01-02-/10-01ZІ, довідкова інформація про рівень цін не може бути підставою для митного органу для встановлення митної вартості імпортованого ТОВ «Інтерколтрейд» вугілля у розмірі 102,82 доларів США, адже ціна за поставлене в Україну вугілля, визанчена згідно Додаткових угод до контракту в розмірі 71,8 та 72 долара за тону знаходиться в межах рівня цін від 48,5 до 161,65 доларів США за тону, що мається у довідковій інформації, на яку послався митний орган.
Відповідно до ст. 266 митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Частиною першою ст.267 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Таким чином суд установив, що заявлена Позивачем митна вартість вугілля і подані ним відомості про її визначення базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: контрактом №01-02-/10-01ZІ від 01.02.2010 року (а.с.136), Додатковими угодами №12/01/01 від 01.12.2010 року та №4 від 01.12.2010 року (144-146, 153), вантажними митними деклараціями (а.с.154-181), листом Відкритого акціонерного товариства «Русский уголь» №528/1 від 14.12.2010 року (а.с.150), деклараціями митної вартості (а.с. 20-44), платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських метала №24 ввід 17.01.2011 року, № 25 від 17.01.2011 року №28 від 21.01.2011 року, №29 від 21.01.2011 року з призначенням платежу по контракту №01-02-/10-01ZІ від 01.02.2010 року, Посвідченнями про якість вугілля (Сертифікати якості) від виробника ВАТ УК «Алмазная» №430, 433, 441, 443, 445, 447, 456, 457, 460, 463, 466, 470.
Факт оплати за мите оформлення в сумі 860421,86 грн., з урахуванням надмірної оплати в розмірі 257908,98 грн., підтверджується платіжними дорученнями №2088 від 21.01.2011 року, №2013 від 10.01.2011 року, №1951 від 27.12.2010 року, №1932 від 23.12.2010 року, №1925 від 22.12.2010 року, №1919 від 21.12.2010 року, №1908 від 20.12.2010 року, №1899 від 16.12.2010 року, №1865 від 13.12.2010 року, №1861 від 10.12.2010 року (а.с. 88-97).
Зазначені документи, надані Позивачем для підтвердження митної вартості товару містять всі необхідні відомості та забезпечують можливість їх перевірки відповідно до порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 року, яким затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для їх підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про єдиний митний тариф» сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.
Межі повноважень органів казначейства встановлено постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 22.12.2005 року, яким затверджено Положення про Державне казначейство, а в частині повернення надмірно сплачених платежів з державного бюджету регулюється спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України №611/147 від 20.07.2007 року «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи», а також ст. 50 Бюджетного кодексу України та п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, що діяв до 01.01.2011 року.
Цей Порядок регламентує взаємовідносини митних органів та Державного казначейства в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи.
Згідно зазначеного Порядку митний орган на підставі заяви готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, та не пізніше п'яти робочих днів від прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладений на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом з супровідним листом в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків з зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника фізичної особи, суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.
На підставі Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Суд установив, що Позивач відповідно до Порядку, визначеного спільним наказом Держмитслужби України та Держказначейства України №611/147 від 20.07.2007 року звернувся до Луганської митниці з заявою (а.с. 84-85) про повернення ТОВ «Інтерколтейд» надмірно сплаченого мита в сумі 257908,98 грн. по контракту №01-02-/10-01ZІ від 01.02.2010 року у зв'язку з тим, що товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплатити в державний бюджет України суми податків і зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом у відповідності з Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійне зобов'язання при ввозі їх на митну територію України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 17.03.2008 року №230 у зв'язку з незгодою декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом за рішенням від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1.
Луганською митницею відмовлено у поверненні надміру сплаченого мита у сумі 257908,98 грн., обґрунтовуючи відмову тим, що питання про повернення надміру сплачених податків і зборів може бути розглянуто тільки у випадку прийняття митницею рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, або на підставі ново виявлених обставин.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку, що рішення Луганської митниці від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1 про визначення митної вартості товару з методом №6 є протиправним внаслідок невідповідності дій Відповідача нормам чинного законодавства України. З огляду на викладене протиправними є дії зі складання і Картки відмови Відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702130001/0/00022.
Відповідно п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Отже Відповідач не надав суду доказів та не навів обставин, які б обґрунтовували його дії щодо прийняття рішення про визначення митної вартості товару від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1 за методом №6 згідно з чинним законодавством.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Це означає, що дії та рішення державного чи іншого органу управління повинні бути в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути відповідними формі та порядку, визначеному законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання неправомірними дії Луганської митниці щодо прийняття рішення про визначення митної вартості товару від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1 за методом №6, його скасування, взнання протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №702130001/0/00022 та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого мита в сумі 257908,98 грн., відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно квитанції №15304271 від 19.02.2011 року ТОВ «Інтерколтрейд» сплатило державне мито за надання адміністративного позову в сумі 3 грн. 40 коп. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерколтрейд» до Луганської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702130001/0/00022, стягнення надмірно сплаченого мита в сумі 257908,98 грн., задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Луганської митниці щодо прийняття рішення про визначення митної вартості товару від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1 за методом №6.
Скасувати рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерколтрейд» від 14.12.2010 року №702000006/2010/002975/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702130001/0/00022.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерколтрейд» надмірно сплачене мито в сумі 257908,98 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерколтрейд» судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 18 квітня 2011 року.
СуддяЛ.С. Качуріна