Категорія №10.1
Іменем України
26 квітня 2011 року Справа № 2а-2504/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі: Москаленко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення фактичних витрат на виплату переплаченої пенсії в розмірі 5330149,65 грн.,
28 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі «шахта ім. Д.Ф. Мельникова» про стягнення фактичних витрат на виплату переплаченої пенсії в розмірі 5330149,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі «шахта ім. Д.Ф. Мельникова» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області. В порушення норм чинного законодавства свій обов'язок по відшкодуванню виплачених пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, у період з 01.09.2010 по 01.03.2011 у розмірі 5330149,65 грн., не виконало, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську прострочену заборгованість у розмірі 5330149,65 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав суду через канцелярію суду відзив на адміністративний позов від 08.04.2011 № 776, в якому визнав адміністративний позов в повному обсязі, але зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість виникла через відсутність горових коштів у підприємства.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1. Відповідно до вказаного Закону їм було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 вересня 2010 року по 01 березня 2011 року включно та складає 5330149,65 грн. (том 1, арк. справи 11-226, том 2, арк. справи 1-145), що також підтверджується карткою особового рахунку відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (том 1, арк. справи 10).
Оскільки в порушення вимог пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» до 25-го числа кожного місяця з 01 вересня 2010 року по 01 березня 2011 року не внесло до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, але визнало позовні вимоги в повному обсязі, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 вересня 2010 року по 01 березня 2011 року у розмірі 5330149,65 грн.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 26 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 травня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: 93100, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1) на користь управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 347) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 вересня 2010 року по 01 березня 2011 року у розмірі 5330149,65 грн. (п'ять мільйонів триста тридцять тисяч сто сорок дев'ять гривень шістдесят п'ять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена у повному обсязі 04 травня 2011 року.
СуддяР.С. Твердохліб