Постанова від 05.05.2011 по справі 1170/2а-1281/11

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року Справа № 1170/2а-1281/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої -судді Нагібіної Г.П.

при секретарі -Дегтярьові Д.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

УПФУ у Добровеличківському районі Кіровоградської області (далі -позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1316,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1316,10 грн.

ФОП ОСОБА_1 було направлено вимоги про сплату заборгованості від 11.01.2011 р. № Ф-323 на суму 647,16 грн. та від 25.02.2011 р. № Ф -103 на суму 668,94 грн.

Дані вимоги ФОП ОСОБА_1 оскаржені не були, проте і заборгованість залишилася не сплаченою.

Представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про одержання судової повістки (а.с. 23), у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі (а.с. 25).

ФОП ОСОБА_1 (далі -відповідач), повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 18, 26), у судове засідання двічі не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала.

Частиною 4 ст. 128 КАС України встановлено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначені обставини, суд вирішив розгляд справи не відкладати, здійснити його у порядку письмового провадження та, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. п. 1 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України

від 25 лютого 2008 р. N 5-5), Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 17 КАС встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 15 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Абзацом 34 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону №1058-ІV страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Статтею 23 Закону №1058-ІV встановлено, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

ФОП ОСОБА_1 взята на облік органом Пенсійного фонду України 19.05.2010 р. як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а. с. 5).

Згідно абз. 1 ч.6 ст.20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для відповідача дорівнює одному календарному місяцю.

Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Абзацом 9 ст.1 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід);

Судом встановлено, що позивачем ФОП ОСОБА_1 було направлено вимогу про сплату боргу на суму 647,16 грн. від 11.01.2011 р. № Ф -323.

Також, позивачем винесена вимога про сплату боргу від 25.02.2011 р.№ Ф -103 на суму 668,94 грн.

Відповідачем доказів сплати заборгованості під час судового розгляду справи не надано, як і доказів оскарження зазначених вимог у адміністративному або судовому порядку.

Комп'ютерна програма «Діловодство адміністративних судів»відомостей про оскарження вимог про сплату боргу від 11.01.2011 р. № Ф -323 та від 25.02.2011 р. № Ф -103 не містить.

Враховуючи викладене, а також те, що рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте ним у межах компетенції є обов'язковим для виконання особою, щодо якої таке рішення прийнято, суд приходить до висновку, що факт існування заборгованості у відповідача підтвердився у ході судового розгляду справи, а тому заборгованість у сумі 1316,10 грн. ( 647,16+668,94 = 1316,10 грн.) підлягає стягненню на користь позивача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області ( МФО 323475, р/р 256073121239, код 20650042 ОУ ВАТ «Державний ощадний банк України») 1316,10 (одну тисячу триста шістнадцять) гривень 10 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна

Попередній документ
15936680
Наступний документ
15936682
Інформація про рішення:
№ рішення: 15936681
№ справи: 1170/2а-1281/11
Дата рішення: 05.05.2011
Дата публікації: 08.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: