ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" травня 2011 р. Справа № 2а-1150/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Скільського І.І.
при секретарі Бурда М.Р.
за участю представників сторін:
представника позивача: Зеркевич А.В.
представника відповідача Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі: Гавадзин М.В.
представника відповідача управління Державного казначейства в Тисменицькому районі Івано-Франківській області: Семенюк Н.М.
представника прокуратури Івано-Франківської області: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Падана Кемікал Компаундс»
до відповідачів: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, управління Державного казначейства в Тисменицькому районі, за участю прокуратури Івано-Франківської області
про визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-
01.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Падана Кемікал Компаундс»(надалі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі (надалі-відповідач 1), управління Державного казначейства в Тисменицькому районі (надалі-відповідач 2), про визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що позивач по справі з 11.06.1999 року зареєстрований як платник податку на додану вартість. Позивачем подано відповідачу-1 декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року та заяву від 17.12.2010 року про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року. 01.02.2011 року за результатами перевірки товариства відповідачем-1 складено довідку, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість відображену в декларації за листопад 2010 року в розмірі 708 875,00 грн. 11.03.2010 року позивачем подано листа до відповідача-1 з проханням надати інформацію про стан відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року. Однак, вказаний лист залишений без будь-якого реагування з боку відповідача-1. Станом на момент подачі адміністративного позову до суду, позивачу не відшкодовано суму податку на додану вартість в розмірі 708 875, 00 грн, за листопад 2010 року. У зв'язку із чим, позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 стосовно не повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 708 875, 00 грн., бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1703, 40 грн., витрат по сплаті судового збору.
26.04.2011 на адресу суду надійшов лист від прокуратури Івано-Франківської області про вступ у розгляд адміністративної справи прокуратури Івано-Франківської області.
29.04.2011 року представником позивача до початку судового розгляду справи по суті подано заяву про зміну позовних вимог. Відповідно до якої, просить визнати протиправними дії відповідача-1 стосовно подання до відповідача-2 висновку від 15.02.2011 року № 0000000011 із заниженою сумою бюджетного відшкодування та дії відповідача-2 стосовно повернення без виконання висновку відповідача-1 від 15.02.2011 року № 0000000011. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 708 875,00 грн., бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1703, 40 грн., витрат по сплаті судового збору. Вказана заява мотивована тим, що відповідач-1 всупереч вимогам статті 200 Податкового кодексу України, довідки від 01.02.2011 року про підтвердження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 708 875,00 грн., неправомірно подав відповідачу-2 висновок із заниженням суми бюджетного відшкодування. В свою чергу відповідач-2 в порушення пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України повернуто без виконання вказаний висновок без достатніх правових підстав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, та пояснив суду, що станом на сьогоднішний день відповідачами залишається неповернутою сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 708 875,00 грн. Зазначив, що відповідачем-1 підготовлено та подано відповідачу-2 висновок від 15.02.2011 року № 0000000011 про відшкодування позивачу з Державного бюджету України 558 998, 00 грн, тоді як відповідно до його ж довідки від 01.02.2011 року відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації за листопад 2010 року підлягає сума 708 875, 00 грн., чим порушив вимоги статті 200 Податкового кодексу України. Відповідач-2 отримавши висновок ДПІ в Тисменицькому районі, своїм листом, повернув без виконання висновок відповідача-1 чим порушив вимоги пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача -Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі проти заявленого позову заперечив, надавши суду письмове заперечення, яке мотивоване тим, що на виконання вимог пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Так, за результатами позапланової виїзної (документальної) перевірки складено довідку про підтвердження сум ПДВ заявлених на розрахунковий рахунок. Відповідно до вказаної довідки сформовано висновок про суми відшкодування ПДВ від 15.02.2011 року № 0000000011, та надано до управління Державного казначейства України в Тисменицькому районі. Однак, листом за №3-57/177 від 22.02.2011 року у зв'язку із відсутністю реєстру ДПА висновок повернуто без виконання. Зазначив, що підтвердження сум ПДВ заявлених позивачем на розрахунковий рахунок відбувалось в два етапи, (Довідка №3 від 14.02.2011 року на суму 558998,00грн., та Довідка № 5 від 10.03.2011 року на суму 149877,00 грн.), оскільки на момент завершення перевірки на адресу податкового органу не були повернуті матеріали зустрічних перевірок. Крім, вказаного зазначив, що висновок на суму 149877,00 гривень відповідачем-1 не формувався на адресу відповідача-2 не подавався оскільки, відповідачем-2 було повернуто без виконання висновок № 0000000011 від 15.02.2011 року. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо ДПІ в Тисменицькому районі як відповідача по даній справі.
Представник відповідача -управління Державного казначейства в Тисменицькому районі проти заявленого позову заперечила, суду пояснила, що 15.02.2011 року від ДПІ в Тисменицькому районі було отримано висновок № 0000000011 про суми відшкодування податку на додану вартість, платнику податку ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»за декларацією уточнюючим розрахунком, зареєстрованими в органі державної податкової служби від 20 грудня 2010 року № 9005715654 за листопад 2010 року, відповідно до якого підлягає відшкодуванню з державного бюджету 558998,00 гривень. Зазначила, що 22.02.2011 року вказаний висновок управлінням Державного казначейства України в Тисменицькому районі було повернуто на адресу ДПІ в Тисменицькому районі без виконання у зв'язку з відсутністю реєстру ДПА. Просила у задоволенні позову, щодо управління Державного казначейства України в Тисменицькому районі відмовити.
Прокурор в судове засідання нез'явився, про дату і місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином.(а.с.-57,65)
Розглянувши адміністративний позов та заперечення відповідачів, вислухавши представника позивача та представників відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності -юридичною особою 07.06.1999 року, що підтверджується копією свідоцтва, виданого Тисменицькою райдержадміністрацією та внесений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 30.12.2010 року, що також підтверджується копією довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області № 367080.
У відповідності до свідоцтва ДПІ в Тисменицькому районі № 100318750 від 21.01.2011 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.
Так, 17.12.2010 року позивач звернувся з заявою до відповідача-1 про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому, 17.12.2010 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року, згідно яких сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 708 875,00 гривень. (а.с.-11-15).
01.02.2011 року відповідачем-1 проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 30.11.2010року. За результатами перевірки складено довідку №607/23-6/30408081, якою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад місяць 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 708 875,00 гривень.(а.с. -17-30).
14.02.2011 року відповідачем-1 складено довідку за №3 про підтвердження сум ПДВ заявлених на розрахунковий рахунок за результатами позапланової виїзної перевірки відповідно якої сума ПДВ заявлена на розрахунковий рахунок підтверджена позаплановою виїзною документальною перевіркою, що підлягає відшкодуванню складає 558998,00 гривень.(а.с.- 60).
15.02.2011 року відповідачем-1 сформовано висновок за №0000000011 про суми відшкодування податку на додану вартість платнику податку ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»за декларацією, уточнюючим розрахунком, зареєстрованими в органі державної податкової служби 20.12.2010 року № 9005715654 за листопад місяць 2010 року. Відповідно до якого позивачу підлягає відшкодуванню з бюджету 558998,00 гривень. (а.с.- 46).
15.02.2010 року відповідачем-1 вказаний Висновок подано відповідачу-2, який відповідно до листа «Про повернення висновка»від 22.02.2011 року за № 3-57/177 повернув його ДПІ в Тисменицькому районі без виконання у зв'язку із відсутністю реєстру ДПА. (а.с-47).
10.03.2011 року відповідачем-1 складено довідку за №5 про підтвердження сум ПДВ заявлених на розрахунковий рахунок за результатами позапланової виїзної перевірки відповідно якої сума ПДВ заявлена на розрахунковий рахунок підтверджена позаплановою виїзною документальною перевіркою, що підлягає відшкодуванню складає 149877,00 гривень.(а.с.- 59).
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем-1 висновок про суми відшкодування податку на додану вартість платнику податку ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»за декларацією, уточнюючим розрахунком, зареєстрованими в органі державної податкової служби 20.12.2010 року № 9005715654 за листопад місяць 2010 року, про відшкодування позивачу з бюджету 149877,00 гривень податку на додану вартість, відповідачу-2 не подавався. Відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача-1 зазначений висновок не подавався, оскільки відповідачем-2 було повернуто без виконання висновок № 0000000011 від 15.02.2011 року.
Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010,.N 2755-VI.(далі - ПКУ)
Згідно з п. 14.1.18 ст. 14 ПКУ бюджетне відшкодування -відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.200.2 ст.200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до п.200.7, п.200.8 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем були дотримані вказані вимоги Податкового кодексу України, оскільки він подав до податкового органу податкову декларацію за листопад 2010р., у якій зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, додавши до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно п.200.11 ст. 200 ПКУ за наявності достатніх підстав які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п.200.12 ст. 200 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст. 200 ПКУ передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Однак, відповідачем - 1 у порушення зазначених вище приписів Податкового кодексу України не було надано органу Державного казначейства України у п'яти денний строк, після закінчення перевірки, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а відповідачем-2 всупереч вимогам Податкового кодексу України отриманий від органу податкової служби висновок, щодо частини підтвердженої суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, повернуто без виконання висновок податкового органу, у зв'язку із чим сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не була перерахована органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача.
Як встановлено судом, відповідачами на даний момент не відшкодовану позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 708875,00 гривень.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Відповідачами не спростовано доводи позивача про правомірність вимог про відшкодування з бюджету податку на додану вартість.
Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контексті наведених правових норм вказує на неправомірність правової позиції відповідачів, що є підставою для задоволення позову.
У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 24, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі стосовноподання до управління Державного казначейства в Тисменецькому районі висновку від 15.02.2011 року № 0000000011 із заниженою сумою бюджетного відшкодування та дії управління Державного казначейства в Тисменецькому районі стосовно повернення без виконання висновку Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі від 15.02.2011 року № 0000000011.
Стягнути з Державного бюджету України 31114030700486 код бюджетної класифікації за доходами "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" МФО 836014 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Падана Кемікал Компаундс" (Ідентифікаційний код 30408081, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Ямниця, вул. Галицька, 58-А) 708875 (сімсот вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок бюджетного відшкодування з податку на додану вартісьть.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Падана Кемікал Компаундс" (Ідентифікаційний код 30408081, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Ямниця, вул. Галицька, 58-А) 1703 (одна тисяча сімсот три) гривні 40 копійок витрат по сплаті судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 16.05.2011 року.