ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" травня 2011 р. Справа № 2a-1165/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Микитюка Р.В.
Суддів: Гундяка В.Д.,
Панікара І.В.,
при секретарі Дущак С.М.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_2
від відповідача Логінова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_2
до відповідача: Генеральної прокуратури України,
прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України - С.Ботнарь
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій, визнання неправомірними дій,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України - С.Ботнарь про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій, визнання неправомірними дій.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що 21.03.2011 року звернувся до Генеральної прокуратури України із скаргою на дії посадових осіб військової прокуратури Центрального регіону України щодо неналежного реагування на порушення, які допускаються посадовими особами Командування Повітряних Збройних Сил України по питанню його поновлення на публічній службі. Зазначив, що 29 березня 2011р. прокурором відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України С. Ботнарь його скаргу скеровано для розгляду по суті до військової прокуратури Центрального регіону України. Вважає, що Генеральна прокуратура України проявила бездіяльність, що проявилася у небажанні безпосередньо розглянути скаргу та прийняти рішення по ній. Також вбачає протиправність дій прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України С. Ботнарь щодо направлення його звернення для розгляду по суті до військової прокуратури Центрального регіону України. На думку позивача, саме керівництвом Генеральної прокуратури України необхідно було розглянути його звернення та надати відповідь на скаргу, оскільки крім порушень, які допускаються прокурорами військової прокуратури Центрального регіону України, в своєму зверненні він критично висловлювався про бездіяльність першої особи даного правоохоронного підрозділу Миколи Голомши. В обґрунтування також посилався на те, що прокурор відділу Головного управління Військових прокуратур Генеральної прокуратури України С. Ботнарь не мав права в силу ст.7 Закону України «Про звернення громадян»направляти його звернення до військової прокуратури Центрального регіону України, оскільки в скарзі від 21.03.2011 року оскаржувалися дії даного правоохоронного органу в цілому так і першої особи військової прокуратури Центрального регіону України. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача, Генеральної прокуратури України в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Пояснив, що скарга ОСОБА_2 від 21.03.2011 року не містила повідомлення про вчинення злочину певними посадовими чи службовими особами, з посиланням на відповідні докази, що могло бути підставою для вирішення питання в поряду ст.97 КПК України. А відтак, Генеральною прокуратурою України правомірно передано скаргу ОСОБА_2 на вирішення до підпорядкованої прокуратури, а саме до військової прокуратури Центрального регіону України. Зазначив, що такі дії Генеральної прокуратури України були вчинені в межах та у спосіб визначений законом, а також наказом Генеральної прокуратури України від 28.12.2005 року №9гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України». Акцентував увагу на те, що п. 3.2 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 28.12.2005 року №9гн, передбачено, що по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів маже бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи. Просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач, прокурор відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України Ботнарь С.О в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив письмове заперечення проти позову, яким позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Пояснив, що 25.03.2011 року до Генеральної прокуратури України надійшла скарга від 21.03.2011 року ОСОБА_2 з приводу неналежного, на його думку, проведення перевірки військовою прокуратурою Центрального регіону України щодо неправомірних дій посадових осіб Командування Повітряних Сил України. В своїй скарзі ОСОБА_2 вказував на те, що за матеріалами прокурорської перевірки щодо протиправних дій посадових осіб Командування Повітряних Сил України, тричі різними прокурорами військової прокуратури Центрального регіону України виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які у подальшому скасовувались прокурорами вищого рівня та судом. Також ОСОБА_2 зазначав, що військова прокуратура Центрального регіону України не має наміру повно, всебічно та об'єктивно проводити перевірку за даним фактом, а робить все щоб приховати злочинні дії військових посадових осіб. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 просив Генеральну прокуратуру України витребувати матеріали зазначеної прокурорської перевірки з військової прокуратури Центрального регіону України, провести прокурорську перевірку та прийняти законне процесуальне рішення з цього приводу та рішення щодо посадових осіб військової прокуратури Центрального регіону України. У своїй скарзі ОСОБА_2 будь-які конкретні факти щодо неналежного проведення зазначеної перевірки військовою прокуратурою Центрального регіону України не наводив та відповідно не обґрунтовував. Зазначив, що за всіма зверненнями ОСОБА_2, адресованими як на адресу військової прокуратури Центрального регіону України, Генерального прокурора України, з цього питання, військовою прокуратурою Центрального регіону України були проведені відповідні прокурорські перевірки, за результатами яких останньому надавались обґрунтовані, повні та об'єктивні відповіді. Вважає надуманими висновки ОСОБА_2 щодо можливості приховування злочинів військових службових осіб військовою прокуратурою Центрального регіону України, висловлює образи щодо її працівників, та безпідставним посилання позивача на те, що «прихід та очолення даного правоохоронного органу колишнім заступником Генерального прокурора Миколою Голомшею, ще в більшій мірі сприяло недбалому та неналежному виконанні своїх посадових обов'язків працівниками даного правоохоронного органу».
Крім того, відповідач посилався також на те, що позивач на момент направлення 21.03.2011 року зазначеної скарги до Генеральної прокуратури України, військовою прокуратурою Центрального регіону України листування з ним не припинялось. Більше того, особисто на розгляді військового прокурора Центрального регіону України звернень або скарг ОСОБА_2 з цього приводу не було.
21.03.2011 року старшим прокурором відділу військової прокуратури Центрального регіону України капітаном юстиції Петриком В.А. за матеріалами зазначеної перевірки прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб Командування Повітряних Сил України за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ч.1,2 ст.382, ч.1 ст.424 КК України. Того ж дня, 21.03.2011 року, ОСОБА_2 був повідомлений про результати розгляду його звернення листом за вих. №11/1207, який був направлений засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену ОСОБА_2 у заяві разом із копією постанови про відмову в порушені кримінальної справи та роз'ясненням порядку її оскарження. Зазначену постанову військової прокуратури Центрального регіону України про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_2 військовому прокурору Центрального регіону України не оскаржив.
У скарзі заявником не зазначено будь-яких порушень законодавства військовим прокурором Центрального регіону України Голомшею М.Я. при розгляді звернення. Відповідач також акцентував увагу суду на тому, що відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Проведення перевірки щодо неправомірних, на думку заявника, дій службових осіб Командування Повітряних Сил України за таких підстав до компетенції Генеральної прокуратури України не відноситься.
Скарга ОСОБА_2 не містила даних про неналежне виконання обов'язків щодо розгляду звернень військовим прокурором Центрального регіону України Голомшею М.Я. Таким чином, скарга ОСОБА_2 була направлена за належністю до військової прокуратури Центрального регіону України відповідно до чинного законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
21.03.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Генеральної прокуратури України з приводу неналежного, на його думку, проведення перевірки військовою прокуратурою Центрального регіону України щодо неправомірних дій посадових осіб Командування Повітряних Сил України.
Як вбачається зі змісту скарги, за матеріалами прокурорської перевірки щодо протиправних дій посадових осіб Командування Повітряних Сил України, тричі різними прокурорами військової прокуратури Центрального регіону України виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які у подальшому скасовувались прокурорами вищого рівня та судом.
У своїй скарзі ОСОБА_2 зазначив, що військова прокуратура Центрального регіону України не має наміру повно, всебічно та об'єктивно проводити перевірку за даним фактом, а робить все щоб приховати злочинні дії військових посадових осіб. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 просив Генеральну прокуратуру України витребувати матеріали зазначеної прокурорської перевірки з військової прокуратури Центрального регіону України, провести прокурорську перевірку та прийняти законне процесуальне рішення з цього приводу та рішення щодо посадових осіб військової прокуратури Центрального регіону України.
Листом Генеральної прокуратури України від 29.03.2011 року за №10/1/3/-р позивача повідомлено, що його скаргу з приводу неналежного, на думку ОСОБА_2 проведення перевірки військовою прокуратурою Центрального регіону України щодо неправомірних дій посадових осіб Командування Повітряних Сил України та з інших питань, розглянуто і направлено для вирішення до військової прокуратури Центрального регіону України.
Позивач вважає протиправним скерування (направлення) Генеральною прокуратурою України його звернення від 21.03.2011 року до військової прокуратури Центрального регіону України та зазначає, що дані дії вчинені відповідачем всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про звернення громадян», де зазначено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржується.
Дане твердження позивача суд вважає безпідставним та необґрунтованим, виходячи за наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру»визначено правові основи діяльності прокуратури та зазначено, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Згідно ч. 1ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача в своїй скарзі ОСОБА_2 просив Генеральну прокуратуру України провести перевірку з приводу неналежного, на його думку, проведення перевірки військовою прокуратурою Центрального регіону України щодо неправомірних дій посадових осіб Командування Повітряних Сил України. В своїй скарзі ОСОБА_2 також просив застосувати відповідні заходи прокурорського реагування та прийняти відповідне рішення по посадових особах військової прокуратури Центрального регіону України.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про прокуратуру»письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.
Суд, дослідивши зміст звернення ОСОБА_2 від 21.03.2011 року, прийшов до висновку, що ОСОБА_2 в даному зверненні не було в достатній мірі вказано на порушення закону, яке має очевидний характер і може завдати істотної шкоди позивачу, якщо не буде негайно усунуто, а також в ній не містилося повідомлення про вчинення злочину певними посадовими чи службовими особами, з посилання на відповідні фактичні дані, що могло бути підставою для вирішення питання в поряду ст.97 КПК України. Відтак в Генеральної прокуратури України не було підстав для застосування актів прокурорського реагування, в тому числі винесенні припису чи подання, а також прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що Генеральна прокуратура України, скеровуючи звернення ОСОБА_2 від 21.03.2011 року до військової прокуратури Центрального регіону України, діяла в контексті вимог п.3.2 наказу Генеральної прокуратури України від 28.12.2005 року №9гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», яким затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, де передбачено, що по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів маже бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Правомірність дій відповідача випливає також із змісту п.3.1 наказу Генеральної прокуратури України №3гн від 12.04.2011 року «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України», відповідно до якого, перевірки за заявами громадян, юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, за винятком заяв та повідомлень про злочини, розслідування яких належить до компетенції органів прокуратури, проводити лише у разі їх попереднього вирішення керівниками компетентних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та контролю. В інших випадках надсилати такі звернення за належністю, роз'яснювати право на звернення за захистом своїх порушених чи оспорюваним прав і свобод до відповідних органів державної влади та контролю, органів місцевого самоврядування, а в передбачених чинним законодавством випадках -до суду.
Суд також звертає увагу на те, що про передачу звернення позивача від вищої прокуратури до підпорядкованої позивача повідомлялося належним чином та у строки встановлені Законом, що не заперечив в судовому засіданні і сам позивач.
В контексті вищевикладеного суд вважає, що відповідач, передаючи (скеровуючи) звернення ОСОБА_2 до військової прокуратури Центрального регіону України, діяв в межах та у спосіб визначений Законом України «Про звернення громадян», Закону України «Про прокуратуру»та відповідно до вимог наказів Генеральної прокуратури України.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає вимоги позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Микитюк Р.В.
Суддя: Гундяк В.Д.
Суддя: Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 12.05.2011 року.