21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
01 червня 2011 р.
Справа 5/26/2011/5003
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" (вул. Мечникова, 14/1, офіс 511, м. Київ, 01011)
до:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
про стягнення 123 490,45 грн.
Головуючий суддя Бенівський В.І.
Cекретар судового засідання Горейко М.В.
Представники
позивача : ТОВ "Газторг Україна" - Маковей В.А., довіреність № б/н від 28.03.2011 р. ;
відповідача : ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" - ОСОБА_1., довіреність № 02/11-Д від 31.12.2010 р.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення заборгованості на загальну суму 123 490,45 грн.
Ухвалою господарського суду Вінницької області порушено провадження у справі № 5/26/2011/5003 за вказаним позовом.
В позовній заяві в підтвердження заявлених вимог ТОВ "Газторг Україна" посилається на такі обставини.
01.07.2010 р. між ТОВ «Газторг Україна» та ВАТ «Вінницягаз» був укладений договір комісії №07/10-01/01, за яким Комітент доручав Комісіонеру, а Комісіонер зобов'язувався за плату (винагороду) здійснювати постачання природного газу, який належить Комітенту, промисловим споживачам, в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п.2.1 даного договору для його виконання Комітент доручав Комісіонеру від свого імені та за власний рахунок укладати із промисловими споживачами відповідні договори і провести розрахунок з Комітентом за поставлений природний газ.
Вартість природного газу Комісіонер сплачує Комітенту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комітента на умовах 100% попередньої оплати його вартості до 1 числа місяця споживання газу.
Остаточний розрахунок (п. 7.1.5 договору) між сторонами здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт та звіту Комісіонера.
Позивач свої зобов'язання по даному договору виконав у повному обсязі, актом прийому-передачі газу від 31.07.2010р. відповідачу був переданий на комісію природний газ в обсязі 171.487 тис. куб. м. на загальну суму 444012,43 грн. (ціна газу по договору складала 2589,19 грн. за 1 тяс. куб. м. газу). В той же час Комісіонер свої зобов'язання не виконував, вартість реалізованого ним газу оплатив лише частково в сумі 337620,26 грн. (11.08.10р. сплачено 147620,26 грн., 13.08.10р. - 100 тис. грн., 20.0810р. - 50 тис.. 29.09.10р. - 20 тис.. 01.10.10р. - 20 тис.).
Станом на день подання позову розмір заборгованості є непогашеним та складає 106 392,17 грн.
Згідно договору за прострочення оплати боржнику нараховано пеню, розмір пені склав 10 911,8 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржнику нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні витрати, розмір 3% річних склав 2 412,1 грн., інфляційні витрати 3 774,38 грн.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, з урахуванням основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат, в сумі 123 490,45 грн.
Відповідач заперечує проти висунутих позовних вимог з наступних підстав.
01 липня 2010 року між ТОВ «Газторг Україна» та ПАТ «Вінницягаз» був укладений договір комісії № 07/10-01/01, відповідно до якого Позивач доручав Відповідачу, а останній зобов'язувався за винагороду здійснити постачання природного газу, який належить Позивачу, промисловим споживачам, в порядку і на умовах, передбаченим договором.
Відповідно до пункту 7.1. Договору вартість природного газу Комісіонер сплачує Комітенту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комітента на умовах 100% попередньої оплати вартості запланованого місячного обсягу газу до 1 числа місяця. Так, на виконання вищенаведеного пункту, Товариством було сплачено на користь ТОВ «Газторг Україна» 337 620,26 грн., про що сам Позивач зазначає у позовній заяві.
Щодо стягнення заборгованості у сумі 106 392,17 грн. Товариство зазначає наступне. Відповідно до пункту 7.1.5. Договору - остаточний розрахунок між сторонами здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітнім, на підставі актів приймання - передачі виконаних робіт та звіту Комісіонера. Відповідно, підставою для остаточних розрахунків є акт приймання-передачі виконаних робіт . Враховуючи те, що зазначений Акт сторонами не підписаний та взагалі відсутній, а також той факт, що Позивачем не надано жодного іншого доказу надання природного газу на комісію ПАТ «Вінницягаз», підстави для стягнення суми у розмірі 106 392,17 грн. відсутні.
Щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляцій витрат ПАТ «Вінницягаз» повідомляє, що, ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11,2005р. по справі № 10/176-05 порушено провадження у справі про банкрутство відносно ВАТ «Вінницягаз». Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відповідача, який діє і на даний час.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, по відношенню до Позивача, як до підприємства, щодо якого розпочато процедуру банкрутства, забороняється застосування будь-яких санкцій, у тому числі у вигляді накладення штрафу чи пені.
Такої ж правової позиції підтримується і Пленум Верховного суду України у Постанові від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство».
Відтак, пеня, три відсотки річних та інфляційні втрати не підлягають стягненню з ПАТ «Вінницягаз». Таким чином, відповідач зазначає, що ТОВ "Газторг Україна" заявлено вимоги необгрунтовано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подано обґрунтовано частково.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.
Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
01.07.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено договір комісії №07/10-01/01, відповідно до якого комітент доручав комісіонеру, а комісіонер зобов'язувався за плату (винагороду) здійснювати постачання природного газу, який належить комітенту, промисловим споживачам, в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п.2.1 даного договору для його виконання комітент доручав комісіонеру від свого імені та за власний рахунок укладати із промисловими споживачами відповідні договори і провести розрахунок з комітентом за поставлений природний газ.
Вартість природного газу комісіонер сплачує комітенту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комітента на умовах 100% попередньої оплати його вартості до 1 числа місяця споживання газу.
Остаточний розрахунок (п. 7.1.5 договору) між сторонами здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт та звіту комісіонера.
Позивач свої зобов'язання по даному договору виконав у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі газу від 31.07.2010 р., відповідно до якого відповідачу був переданий на комісію природний газ в обсязі 171.487 тис. куб. м. на загальну суму 444 012,43 грн. (ціна газу по договору складала 2 589,19 грн. за 1 тяс. куб. м. газу). Комісіонер вартість реалізованого ним газу оплатив лише частково в сумі 337 620,26 грн. (11.08.10 р. сплачено 147 620,26 грн., 13.08.10 р. - 100 тис. грн., 20.08.10 р. - 50 тис.. 29.09.10 р. - 20 тис.. 01.10.10р. - 20 тис.).
Таким чином, сума основного боргу складає 106 392,17 грн.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений ст. 530 ЦК України він є боржником, що прострочив.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за отриманий природний газ в сумі 106 392,17 грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 106 392,17 грн. основного боргу на підставі ст. ст. 11, 530 ЦК України слід задоволити.
Судом встановлено , що позивачем , крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача також пеню: за період з 01.08.2010 р. по 31.01.2011 р., сума якої складає 10 911,80 грн.; борг внаслідок інфляційних процесів за жовтень 2010 року - лютий 2011 року, що становить 3 774,38 грн. та три відсотки річних за період з 01.08.2010 р. по 10.03.2011 р. в сумі 2 412,10 грн.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено , що вони нараховані вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 3 774,38 грн. та трьох відсотків річних в сумі 2 412,10 грн. також слід задоволити.
Що до вимоги про стягнення пені, то дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Судом встановлено, що 09.11.05 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/176-05 про банкрутство ВАТ "Вінницягаз" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. За таких обставин відповідач був позбавлений права оплатити позивачу борг. Тому до нього не можуть застосовуватися санкції до закінчення дії мораторію.
Аналогічної позиції дотримується і Пленум Верховного Суду України (Постанова № 15 від 18.12.2009 р.).
Крім того, судом встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» було перейменоване в Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», що вбачається з поданих доказів (копії Статуту ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ " "Вінницягаз" № 1 від 20.07. - 28.10.2010 р.). Тому, відповідно до ст. 25 ГПК України, необхідно змінити назву в рішенні з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".
Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218 ГК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649, р/р 2600514809 в ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 302247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" (вул. Мечникова, 14/1, офіс 511, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 36185253, р/р 2600432609007 в АБ "Діамантбанк", м. Київ, МФО 320854) 106 392,17 грн. основного боргу, 3 774,38 грн. інфляційних втрат, 2 412,10 грн. - 3% річних, 1 125,79 грн. витрат на державне мито та 215,15 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В позові про стягнення 10 911,80 грн. пені - відмовити.
Суддя Бенівський В.І.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 червня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Мечникова, 14/1, офіс 511, м. Київ, 01011)
3 - відповідачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)