Іменем України
23 травня 2011 року
Справа № 2-20/17032-2004
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Голика В.С.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Чумак Сергій Степанович, наказ №44-к від 21.10.05, директор;
відповідачів: не з'явились;
3-ої особи: не з'явився;
прокурора: Сокол Ольга Вікторівна, посвідчення №08089 від 01.06.13;
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 21 грудня 2004 року у справі № 2-20/17032-2004
за позовом виробничої асоціації підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали"
до відкритого акціонерного товариства "Альмінський завод будівних матеріалів"
Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації
3-тя особа: Фонд майна Автономної Республіки Крим
за участю: заступника прокурора Автономної Республіки Крим
про визнання права власності, примушування провести реєстрацію права власності
Виробнича асоціація підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: літ. "Б-2" загальною площею 755,3 кв.м., навіс- літ. "Б", ґанок та сходи, розташовані в місті Сімферополі, вул. Севастопольська, 43 та зобов'язання зареєструвати право власності.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим суду від 21 грудня 2004 року (суддя Луцяк М.І.) у справі №2-20/17032-2004 позов задоволено.
Визнано за виробничою асоціацією підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали" право власності на об'єкти нерухомого майна: літ. "Б-2" загальною площею 755,3 кв.м., навіс- літ. "Б", ґанок та сходи, розташовані в місті Сімферополі, вул. Севастопольська, 43.
Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зобов'язано здійснити реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: літ. "Б-2" загальною площею 755,3 кв.м., навіс- літ. "Б", ґанок та сходи, розташовані в місті Сімферополі, вул. Севастопольська, 43 за виробничою асоціацією підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали".
Під час розгляду спору, господарський суд першої інстанції виходив з того, що спірний об'єкт нерухомості був придбаний позивачем за договором купівлі-продажу №97 від 19.11.2001, який за правилами Цивільного кодексу УССР нотаріальному посвідченню не підлягав.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав доказів оспорювання чи невизнання його права власності на спірне майно, а також тим, що судом першої інстанції не досліджувалась правомірність знаходження майна у власності продавця за договором №97 від 19.11.2001.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фонд майна Автономної Республіки Крим.
Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 23.05.2011 у зв'язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддів Борисову Ю.В. та Гонтаря В.І. на суддів Латиніна О.А. та Голика В.С. Визначено новий склад колегії: головуючий суддя -Латинін О.А., судді -Голик В.С., Плут В.М.
У судовому засіданні 23.05.2011 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача з вимогами скарги не погодився з підстав, викладених у запереченнях, та просив залишити без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим. Представники відповідачів та третьої особи у засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників відповідачів та третьої особи.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2001 між відкритим акціонерним товариством "Альмінський завод будівних матеріалів" (продавець) та виробничою асоціацією підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали" був укладений договір купівлі-продажу №97, за умовами пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець придбав об'єкт нерухомості за адресою: місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 43, літ. "Б-2" 1 поверх 504,4 кв.м., 2-й поверх -504,4 кв.м.., навіс - 11,4 кв.м, ґанок -13,0 кв.м., вартість 50000,00 грн. (аркуш справи 81).
Нерухоме майно було передано покупцеві за актом прийому-передачі (аркуш справи 82).
Матеріалами справи також підтверджено, що у квітні 2004 року позивач звертався до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна придбаного за договором купівлі-продажу №97 від 19.11.2001.
Проте, рішенням реєстратора від 28.04.2004 виробничій асоціації підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали" було відмовлено у реєстрації права власності позивача на нерухоме майно з тих підстав, що, по-перше, не було надано правовстановлюючий документ попереднього власника нерухомості, відкритого акціонерного товариства "Альмінський завод будівних матеріалів", по-друге, відчуження відбулось без отримання довідки характеристики, по-третє, на надана довідка про відсутність чи наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, по-четверте, в акті прийому передачі не зазначений об'єм переданого майна (аркуш справи 6).
Позивач, вважаючи, що нерухоме майно ним було набуто правомірно, а також було сплачено його вартість, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомого майна: літ. "Б-2" загальною площею 755,3 кв.м., навіс- літ. "Б", ґанок та сходи, розташовані в місті Сімферополі, вул. Севастопольська, 43 та зобов'язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію цього права.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно пункту 1 Прикінцевих та перехідних Положень Цивільного кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. (пункт 4 Прикінцевих та перехідних Положень Цивільного кодексу України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли у квітні 2004 року, тобто після набрання чинності Цивільним кодексом України, тому його норми мають застосовуватись до таких відносин.
Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
За приписами статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Отже, з урахуванням вимог цивільного законодавства право власності на об'єкти нерухомого майна виникає лише з моменту державної реєстрації такого права.
Реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ (пункт 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N7/5).
Підстави для відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно передбачені пунктом 3.3 Тимчасового положення, за вимогами якого у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, зокрема, якщо не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а також якщо при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
У матеріалах справи містяться заява виробничої асоціації підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали" про здійснення державної реєстрації права власності на будівлі по вул. Севастопольській, 43 корпус 2, а також замовлення на реєстрацію №04/1106РЮ від 09.04.2004, з яких вбачається, що довідка-характеристика під час продажу майна не виготовлювалась, а правовстановлюючі документи продавця за договором купівлі-продажу №97 від 19.11.2001 реєстратору не надавались (аркуші справи 78-79).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Альмінський завод будівних матеріалів" утворено з організації орендарів виробничого кооперативного підприємства "Альмінський" наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим №865 від 26.06.1996 шляхом приватизації державного майна, яке знаходилось в оренді підприємства (аркуш справи 54).
Відповідно до акту приймання-передачі до договору оренди державного майна від 22.12.1990 будівля №43 літ. Б по вул. Севастопольській у м. Сімферополі до складу орендованого майна не входила (аркуші справи 47-53).
Крім того, згідно актам інвентаризації від 06.05.1996 на час приватизації підприємства вищезазначена будівля на балансі організації орендарів виробничого кооперативного підприємства "Альмінський" не знаходилась (аркуші справи 55-58).
Таким чином, будівля №43 літ. Б по вул. Севастопольській у м. Сімферополі до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Альмінський завод будівних матеріалів" не увійшла.
Зазначена будівля прийнята до експлуатації актом державної комісії від 31.12.1975 як інженерно-лабораторний корпус державного підприємства трест "Кримстройдеталь". Зазначений акт затверджено рішенням виконкому Сімферопольської міської ради №743/16 від 31.12.1975 (аркуші справи 42-46).
Згідно наявній в інвентарній справі №6796 на домоволодіння №43 по вул. Севастопольській у м. Сімферополі, копії наказу Кримського обласного виробничого об'єднання будівельних матеріалів "Кримстройматеріали" Міністерства промисловості будівельних матеріалів "Укрстенматеріали" (правонаступник тресту "Кримстройдеталь") №3 від 10.01.1991, Альмінському заводу будівельних матеріалів передано на баланс лабораторний корпус №2 по вул. Севастопольській, 43. Проте згідно з договором оренди державного майна від 22.12.1990 на цей час вже було утворено виробничий кооператив підприємство "Альмінський".
Таким чином, на момент відчуження майна, у відкритого акціонерного товариства "Альмінський завод будівних матеріалів" було відсутнє право власності на майно.
Крім того посилання позивача на платіжні доручення, копії яких містяться у матеріалах справи, як на доказ сплати вартості спірного майна, судова колегія вважає неоьгрунтованими, оскільки з наданих копій платіжних доручень вбачається, що сплата здійснюється за договором №97 від 15.10.01, в той час як спірне майно придбавалось позивачем за договором №97 від 19.11.2001.
Також, судова колегія вважає безпідставним визначення в позовній заяві технічних характеристик майна, на яке претендує позивач, оскільки за договором купівлі-продажу №97 від 19.11.2001 предметом договору є об'єкт нерухомості за адресою: місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 43, літ. "Б-2" 1 поверх 504,4 кв.м., 2-й поверх -504,4 кв.м.., навіс - 11,4 кв.м, ґанок -13,0 кв.м.
Проте, в позовних вимогах позивач просив визнати право власності на об'єкти нерухомого майна: літ. "Б-2" загальною площею 755,3 кв.м., навіс- літ. "Б", ґанок та сходи, розташовані в місті Сімферополі, вул. Севастопольська, 43, які неможливо ототожнювати з предметом договору купівлі-продажу №97 від 19.11.2001.
Отже, судова колегія звертає увагу на невідповідність ознак нерухомого майна за правовстановлюючим документом, договором купівлі-продажу №97 від 19.11.2001, та за позовними вимогами, що також визиває сумніви в тому. Що у позивача виникло право власності на спірне майно.
Про невідповідність позовних вимог обставинам справи та хибність підстав виникнення права власності у позивача також свідчить також той факт, що за довідкою-характеристикою для продажу будівлі по вул. Севастопольській, 43, корпус 2, літер Б-2, директор відкритого акціонерного товариства "Альмінський завод будівних матеріалів" звернувся лише 03.06.2002 (вих. №33), тобто опісля восьмі місяців з дати укладення договору купівлі-продажу №97 від 19.11.2001 (аркуш справи 77).
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що реєстратором Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації було правомірно відмовлено у здійсненні державної реєстрації права власності виробничої асоціації підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали" на об'єкти нерухомого майна: літ. "Б-2" загальною площею 755,3 кв.м., навіс- літ. "Б", ґанок та сходи, розташовані в місті Сімферополі, вул. Севастопольська, 43, оскільки правових підстав для виникнення такого права у позивача судом апеляційної інстанції не вбачається.
Більш того статтею 392 Цивільного кодексу України визначені підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності. Такими підставами, зокрема, є оспорювання чи невизнання права власності іншими особами а також втрата документу, що посвідчує право власності.
Однак, під час розгляду справи господарським судом Автономної Республіки Крим не було враховано, що позивачем не надано належних доказів оспорювання чи невизнання його права власності з боку відповідачів.
А за приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки всім обставинам справи та дійшов передчасного висновку про правомірність позовних вимог виробничої асоціації підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали", внаслідок чого прийняв неправильне рішення про задоволення таких вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2004 року у справі № 2-20/17032-2004 скасувати.
3. Прийняти нове рішення
В позові відмовити.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді В.С. Голик
В.М. Плут
Розсилка:\
1. виробнича асоціація підприємств промисловості будівельних матеріалів Криму "Кримбудматеріали" (вул. Севастопольська, 43, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
2. відкрите акціонерне товариство "Альмінський завод будівних мателіалів" (вул. Мічуріна, 1,Скалисте, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98440)
3 Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11, Сімферополь, 95000)
4. заступник прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015)
5. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь)