Іменем України
24.05.2011 Справа № 5002-28/6034-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Маслової З.Д.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 04/01 від 04.01.11, Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО";
представник відповідача, не з'явився, Виконавчий комітет Новоозернівської селищної ради;
представник відповідача, не з'явився, Новоозернівська селищна рада;
представник відповідача, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія";
представник третьої особи, не з'явився, Міністерство оборони України;
представник третьої особи, не з'явився, Військова частина 59131 Міністерства оборони Російської Федерації;
представник третьої особи, ОСОБА_2, довіреність № 01-12/277 від 14.03.11, Євпаторійська міська рада;
представник третьої особи, ОСОБА_2, довіреність № 01-12/277 від 14.03.11, Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 28.02.2011 у справі №5002-28/6034-2010
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул. Чапаєва, 47,Євпаторія,97420)
до Виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради (вул. Гер. Десантників, 3,Новоозерне, м. Євпаторія,97491) Новоозернівської селищної ради (вул. Гер. Десантників, 3,Новоозерне,97491) Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" (Новосьоловське шосе, 1 Г,Євпаторія,97405)
3-ті особи Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
Військова частина 59131 Міністерства оборони Російської Федерації (пл. Нахімова, 2,Севастополь,99000)
Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2,Євпаторія,97400)
про скасування рішення та скасування реєстрації права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю «Иссо»звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради, Новоозернівської селищної ради та Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», за участю третіх осіб Міністерства оборони України, Військової частини 59131, Євпаторійської міської ради та Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради про скасування як незаконного рішення виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради № 19 від 12.02.2009 «Про виділ в натурі нежитлового приміщення, розташованого в будинку № 11 по вул. Морська в смт. Новоозерне», яким виділено в натурі зі складу житлового будинку № 11 по вул. Морській в смт. Новоозерне та оформлене право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху (№ 1-34), загальною площею 756,5 кв.м, за адресою: м. Євпаторія, смт. Новоозерне, вул. Морська, 11, в цілому за Новоозернівською селищною радою. Також позивач просив суд зобов'язати КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії»скасувати реєстрацію права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху (№ 1-34) за адресою: м. Євпаторія, смт. Новоозерне, вул. Морська, 11 за Новоозенівською селищною радою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, рішення № 19 від 12.02.2009, яким за Новоозернівською селищною радою оформлено право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху (№1-34) по вул. Морській, 11 в смт. Новоозерне, підлягає скасуванню як незаконне, оскільки порушує права позивача як власника майна, яке зазначено у спірному рішенні.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим суду від 28 лютого 2011 року (суддя Лукачов С.О.) у справі № 5002-28/6034-2010 в задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судом першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Євпаторійська міська рада та виконавчий комітет Євпаторійської міської ради не надали доказів та не зазначили підстав прийняття спірного об'єкту.
Крім того, апелянт зазначає, що до моменту прийняття спірного рішення вбудовані приміщення по вул. Морській, 11 в смт. Новоозерне не мали правової реєстрації та не були зареєстровані за Новоозернівською селищною радою.
Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати від 24.05.2011 суддю Антонову І.В. замінено на суддю Маслову З.Д., у зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В. та суддю Котлярову О.Л. замінено на суддю Остапову К.А., у зв'язку з відрядженням судді Котлярової О.Л.
Представники відповідачів та третіх осіб (Міністерство оборони України, Військова частина 59131 Міністерства оборони Російської Федерації) у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.
23.05.2011 Новоозернівська селищна рада надала судовій колегії клопотання про розгляд справи у відсутність її представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
18.02.1993, на виконання розпорядження Президента України від 16.01.1993за № 3/93-рп «Про невідкладні заходи щодо забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей», Кабінетом Міністрів України винесено Розпорядження № 113-р, відповідно до пункту 4 якого, з метою залучення позабюджетних коштів на подальше збільшення обсягів житлового будівництва для військовослужбовців і членів їх сімей та з метою недопущення зниження фактичного обсягу будівництва і придбання житла порівняно з 1992 роком дозволено Міноборони використовувати інвестиції українських та іноземних інвесторів з подальшим погашенням їх за рахунок передачі частини збудованого житла у власність відповідного інвестора, але не вище 35 відсотків, а також кошти комерційних та інших структур на пайову участь у будівництві розташованих окремо і вбудованих у житлові будинки об'єктів соціально-побутового призначення /а. с. 91, т. 1/.
14.06.1993 між Чорноморським флотом в особі начальника відділу капітального будівництва Чорноморського флоту (в/ч 59131) (замовник) та Донецькою регіональною товарно-сировинною та паливною біржею «Юг»(ДРТСПБ «Юг»), укладено договір про інвестування Чорноморському флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців /а.с. 30-34, т. 1/.
Предметом зазначеного договору є інвестування грошових коштів для прискорення реалізації «Програми забезпечення житлом військовослужбовців»та будівництво з цією метою 70-ти квартирного житлового будинку в смт. Новоозерне Євпаторійської міської ради /пункт 1.1 договору/.
Згідно з пунктом 1.2 договору, інвестиції погашаються шляхом передачі після закінчення будівництва у власність інвестора вбудованого магазину в зазначеному будинку (шифр об'єкту 8/6-142) загальною площею 825,09 кв.м, торгівельною площею 255,07 кв.м.
Відповідно до розділу 2 договору, замовник через будівельний підрозділ військової частини 53074 забезпечує здійснення передбачених даним договором цілей та контролює виконання робіт через ВКБ (в/ч 59131), після завершення будівництва вищезазначеного будинку військова частина 59131 передає на баланс інвестора вбудований магазин у житловому будинку (шифр об'єкту 8/6-142).
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору, загальна вартість будівництва, визначається поетапно в наступному порядку: кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт, витрат, що компенсуються, погоджена обома сторонами, в сумі двісті п'ятдесят мільйонів карбованців; сума фактичних витрат замовника по будівництву житлового будинку, визначається на момент закінчення будівництва за даними обліку замовника.
Зазначені в пункті 3.1. суми інвестор перераховує зі згоди представників замовника на місці на розрахунковий рахунок підрядної організації з одночасним повідомленням замовника та інших зацікавлених сторін про кількість перерахованих сум.
24.12.1993 між Донецькою регіональною товарно-сировинною та паливною біржею «Юг»(первісний кредитор) та Акціонерним товариством "Иссо" (новий кредитор), правонаступником якого виступає позивач, укладено договір відступлення права вимоги /а. с. 35 -37, т. 1/.
Відповідно до розділу 1 договору, первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно договору від 14.06.1993 (основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредитору за основним договором. Новий кредитор (позивач) займає право первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення даного договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору, за передане право вимоги до боржника за основним договором, новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду в розмірі вартості майна, яке будить передаватися.
Розділом 5 договору сторони визначили строк дії договору, а саме: даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору «14» червня 1993 року.
Зазначений договір відступлення права вимоги погоджений з замовником за основним договором від 14.06.1993, про що свідчить підпис командира та печатка в/ч 59131 на останньому аркуші договору відступлення права вимоги.
04.01.1994 між в/ч 59131 та Донецькою регіональною товарно-сировинною та паливною біржею «Юг»підписано акт приймання-передачі №45, згідно з яким, відповідно до договору про інвестування грошових коштів для будівництва житла від 14.06.1993, вбудовані приміщення магазину загальною площею 825 кв.м в смт. Новоозерне по вул. Морська, 11, передаються ДРТСПБ «Юг»/а. с. 39, т. 1/.
04.01.1994 між ДРТСПБ «Юг»та акціонерним товариством «Иссо», на підставі акту взаєморозрахунків між ДРТСПБ «Юг»та АТ «Иссо»від 04.01.1994, підписано та скріплено печатками акт № 14 приймання-передачі вбудованих приміщень магазину загальною площею 825 кв.м в смт. Новоозерне по вул. Морській, 11, відповідно до якого зазначені приміщення передаються у власність акціонерному товариству «Иссо»/а. с. 42/.
Судом встановлено, що листом від 23.10.1997 командир в/ч 59131 повідомив, що договірні зобов'язання за договором від 14.06.1993 про інвестування грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців виконані повністю, заборгованості немає, та просив оформити у власність АТ «Иссо»вбудовані приміщення за адресою: смт. Новоозерне, вул. Морська, 11 /№ 82/1082-6, а. с. 44, т. 1/.
31.01.1996 прийнято постанову Кабінету Міністрів України за №143 «Про передачу нерухомого майна військових містечок, які звільняються Чорноморським флотом, у власність АР Крим та у власність м. Севастополя», доручено Комісії з питань використання частки майна України у Чорноморському флоті, утвореній згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.04.1995 за №229, здійснити приймання - передачу зазначеного майна у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 за №285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд».
Згідно з додатком до Постанови КМ України №143, передачі підлягали військові містечка за номерами 16 та без номеру, смт. Новоозерне (житлова зона та 497 електрична мережа) /а. с. 89-90/.
04.06.1996 постановою Уряду АР Крим №184 «Про передачу нерухомого майна військових містечок Чорноморського флоту у власність Автономної Республіки Крим»зобов'язано міські виконавчі комітети, райдержадміністрації прийняти військові містечка у відповідності з доданим переліком, зокрема: №16 та б/н, смт. Новоозерне (житлова зона та 497 електрична мережа) - Євпаторійському міськвиконкому /а. с. 87-88/.
04.09.1998 Євпаторійською міською радою винесено рішення №23-4/56 «Про відчуження комунальної власності м. Євпаторії», відповідно до якого передано з комунальної власності територіальної громади міста Євпаторії до комунальної власності територіальної громади смт. Новоозерне, зокрема, житловий фонд та вбудовані та окремо стоячі будівлі, споруди та приміщення. Доручено управлінню житлово-комунального господарства передати житловий фонд, вбудовані та окремо стоячі будівлі, споруди та приміщення, які розташовані на території смт. Новоозерне на баланс рад актами приймання-передачі /а. с. 79, т.1/.
25.12.1998 виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради винесено рішення №455/4 «Про передачу комунальної власності - житлових будинків та об'єктів благоустрою смт. Новоозерне в комунальну власність селищній раді», відповідно до якого передано з фонду місцевої ради м. Євпаторії в фонд селищної ради смт. Новоозерне сорок один житловий будинок, який знаходиться на території смт. Новоозерне, разом з дебіторсько-кредиторською заборгованістю /а. с. 12-13, т. 2/.
У подальшому, 12.02.2009 виконавчим комітетом Новоозернівської селищної ради прийнято рішення №19 «Про виділ в натурі нежитлового приміщення, розташованого в будинку №11 по вул. Морська в смт. Новоозерне», яким виділено в натурі зі складу житлового будинку №11 по вул. Морській в смт. Новоозерне та оформлено право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху в житловому будинку, яке складається з нежитлових приміщень в літ. «А»№1-34, загальною площею 756,5 кв.м в цілому за Новоозернівською селищною радою, також присвоєно нежитловому приміщенню № 1 /том 1, а.с. 140/.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Иссо»вважає, що рішення виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради №19 від 12.02.2009 підлягає скасуванню як незаконне, у зв'язку з тим, що джерелом фінансування будівництва нежитлових вбудованих приміщень по вул. Морській, 11 в смт. Новоозерне були власні грошові кошти позивача, тобто законним володільцем нежитлових приміщень є ТОВ «Иссо».
07.07.1992 підписано акт за №36 державної приймальної комісії про приймання завершеного будівництвом об'єкту в експлуатацію, відповідно до якого замовником, військовою частиною 89481, пред'явлено до приймання в експлуатацію об'єкт 8/6-142-1 - пусковий комплекс - 35 квартирний житловий будинок з інженерними мережами та благоустроєм, розташований у смт. Новоозерне, Євпаторійської міської ради /а. с. 38-40, т. 2/.
Крім того, 01.12.1993 підписано акт державної приймальної комісії про приймання завершеного будівництвом об'єкту в експлуатацію, відповідно до якого замовником, військовою частиною 59131, пред'явлено до приймання в експлуатацію вбудовані приміщення магазину загальною площею 825,09 кв.м, в том числі торгівельною площею 255,07 кв.м, розташованого у смт. Новоозерне, Євпаторійської міської ради /а. с. 92-97, т. 1/.
Відповідно до зазначеного акту від 01.12.1993 вбудовані приміщення магазину були прийняті в експлуатацію окремо від житлового будинку та пізніше, ніж житловий будинок. Житлова частина будинку №11 по вул. Морській в смт. Новоозерне була передана Євпаторійському міськвиконкому на підставі постанови Кабінету Міністрів України №143 від 31.01.1996 та постанови Уряду АР Крим від 04.06.1996 №184, та надалі передана у власність територіальної громади смт. Новоозерне.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На думку позивача, підставою для виникнення права власності на вбудовані приміщення у ТОВ «Иссо»є договір відступлення права вимоги від 24.12.1993 та акт прийому-передачі від 04.01.1994.
Проте, відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 01.07.1993 за №240/93 «Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей», який був чинний на момент передачі в експлуатацію спірних нежитлових приміщень, передача у власність інвесторам житла, споруд соціально-побутового призначення здійснюється після введення в експлуатацію об'єктів та їх реєстрації в органах технічної інвентаризації.
Право власності у інвестора на обумовлені в угоді об'єкти виникає з моменту одержання в установленому порядку свідоцтва про право власності в Бюро технічної інвентаризації.
Для видачі свідоцтва до Бюро технічної інвентаризації подаються документи, перелік яких визначається законодавством України. Видача свідоцтва про право власності здійснюється в строк не більш як два місяці з моменту одержання всіх необхідних документів.
Житло, побудоване за рахунок інвестицій, крім житла, переданого інвесторам відповідно до пункту 3 цього Положення, становить загальнодержавну власність і перебуває у віданні Міністерства оборони України.
Акціонерне товариство «Иссо», правонаступником якого виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Иссо», уклавши з Донецькою регіональною товарно-сировинною і паливною біржею «Юг»договір відступлення права вимоги, прийняв права інвестора - ДРТСПБ «Юг», у зв'язку з чим суд першої інстанції зробив вірний висновок, що право власності ТОВ «Иссо»на приміщення магазину виникнуло б після введення в експлуатацію об'єктів закінченого будівництва та їх реєстрації в органах технічної інвентаризації, а також отримання Свідоцтва про право власності в Бюро технічної інвентаризації.
Натомість, для видачі вказаного свідоцтва в Бюро технічної інвентаризації, на момент укладення договору відступлення права вимоги, 24.12.1993, необхідно було надати документи, перелік яких визначався Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь в містах і селищах міського типу УРСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 (Інструкція втратила чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 N 56) та додатком № 1 до Інструкції, а саме: документи, які встановлюють право власності.
Відповідно до частини другої пункту 12 Інструкції, при наявності лише одного акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію він може бути, як виняток, прийнятий до реєстрації.
Крім того, згідно з частиною першою статті 19 Закону України від 01.07.2004 №1952-ГУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводяться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
У позовній заяві позивач посилається на те, що звернувся до КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії»лише в червні 2010 року для проведення технічної інвентаризації спірних нежитлових приміщень.
Проте, матеріали справи містять довідку КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», в якій зазначено що вказані приміщення зареєстровані за Новоозернівською міською радою на підставі свідоцтва про право власності від 13.11.2009, однак, на довідці зроблено відмітку: «Відповідь на запит №26/07/10 від 26.07.2010»/а. с. 45, т. 1/.
Зазначене свідчить про те, що позивач не звертався до відповідного БТІ з метою реєстрації свого права на вказане майно.
Як встановлено судом першої інстанції, фактичною підставою для виникнення права на прийняття виконавчим комітетом Новоозернівської селищної ради спірного рішення №19 від 12.02.2009 «Про виділ в натурі нежитлового приміщення, розташованого в будинку № 11 по вул. Морська в смт. Новоозерне», були у сукупності наступні нормативно-правові акти та акти органу місцевого самоврядування: Постанова Кабінету Міністрів України № 143 «Про передачу нерухомого майна військових містечок, які звільняються Чорноморським флотом, у власність АР Крим та у власність м. Севастополя»від 31 січня 1996 року; Постанова Уряду АР Крим №184 «Про передачу нерухомого майна військових містечок Чорноморського флоту у власність Автономної Республіки Крим»від 04.06.1996; рішення Євпаторійської міської ради від 04.09.1998 №23-4/56 «Про відчуження комунальної власності м. Євпаторії»; рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 25.12.1998 №455/4 «Про передачу комунальної власності - житлових будинків та об'єктів благоустрою смт. Новоозерне в комунальну власність селищній раді».
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до пункту 9 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 №01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом», вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи.
Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно передбачений додатком №2 до Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N7/5, зі змісту якого вбачається, що договори про відступлення права вимоги правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно не є.
Судом першої інстанції встановлено, що у позивача відсутні правовстановлюючи документи, передбачені Тимчасовим положенням про реєстрацію права власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N7/5 на майно, яке є предметом спірного рішення.
Крім того, позивач не звертався до судових органів з позовом про визнання права власності за ним на нежитлові приміщення цокольного поверху (№1 -34) по вул. Морській, 11 у смт. Новоозерне, у зв'язку з чим, рішення суду про визнання права власності за позивачем на вказане майно відсутнє.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чн оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 Господарського процесуального кодексу України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи оспорюються.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що спірне рішення не може порушувати право, яке не підтверджено належними доказами, тобто -відсутнє.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині першій статті 33 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування поширюється не лише на сторони, а й на всіх осіб, які беруть участь у справі: третіх осіб, прокурора.
Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Однак законодавчими актами тягар доказування певних обставин може бути покладено на одну зі сторін матеріальних правовідносин.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Частина друга статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладає обов'язок подання доказів на сторони та інших учасників судового процесу. Водночас, сторона, яка подає до господарського суду документи, що є доказами і додаються до позовної заяви чи відзиву на позов, зобов'язана надіслати копії цих документів іншій стороні. Особа, яка подає документи, звільнена від цього обов'язку, якщо ці документи є в іншої сторони.
Якщо сторони або інші особи, які беруть участь у справі, не посилаються на докази, що входять у предмет доказування у справі, суд має право запропонувати цим особам надати суду докази, які є необхідними для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Проте, позивач не скористався наданими йому правами та не надав суду першої інстанції, а при апеляційному перегляді суду апеляційної інстанції, докази наявності підстав на право власності спірного об'єкту.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2011 у справі № 5002-28/6034-2010 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2011 у справі № 5002-28/6034-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді З.Д. Маслова
К.А. Остапова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул. Чапаєва, 47,Євпаторія,97420)
2. Виконавчий комітет Новоозернівської селищної ради (вул. Гер. Десантників, 3,Новоозерне, м. Євпаторія,97491)
3. Новоозернівська селищна рада (вул. Гер. Десантників, 3,Новоозерне,97491)
4. Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" (Новосьоловське шосе, 1 Г,Євпаторія,97405)
5. Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
6. Військова частина 59131 Міністерства оборони Російської Федерації (пл. Нахімова, 2,Севастополь,99000)
7. Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
8. Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2,Євпаторія,97400)