Іменем України
23 травня 2011 року Справа № 5002-24/5293-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Рибіної С.А.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., дов. № 2 від 04 січня 2010 року (Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя")
відповідача: ОСОБА_2., дов. № б/н від 15 жовтня 2010 року (Кримський республіканський позашкільний заклад "Центр дитячої і юнацької творчості")
відповідача: Ковинський В.В., директор, наказ № 27-К від 23 січня 2009 року (Кримський республіканський позашкільний заклад "Центр дитячої і юнацької творчості")
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського позашкільного закладу "Центр дитячої і юнацької творчості" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 29 березня 2011 року у справі № 5002-24/5293-2009
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, місто Сімферополь, 95053)
до Кримського республіканського позашкільного закладу "Центр дитячої і юнацької творчості" (пл. Куйбишева, місто Сімферополь, 95017)
про стягнення 6809,95 грн.
Кримське республіканське підприємство „Виробніче підприємство водопровідно -каналізаційного господарства міста Сімферополя” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим до Кримського республіканського позашкільного закладу „Центр дітячої і юнацької творчості” із позовом про стягнення заборгованості у сумі 6809,95 грн. (а.с. 3-10, т. 1).
Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку відповідача умов договору на водопостачання та водовідведення стічних вод щодо сплати понаднормативно забруднених стічних вод.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2011 року у справі № 5002-24/5293-2009, з посилкою на статті 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6809,95 грн. суми заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу (а.с. 83-91, т. 2).
Не погодившись із вказаним рішенням суду, Кримський республіканський позашкільний заклад „Центр дітячої і юнацької творчості” звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати зазначене рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що умовами договору заніжено норматив забруднених стічних вод. Позивач, як монополіст встановлює таки умови, за яких нормативна концентрація забруднених речовин не може бути дотримана у зв'язку з низким об'ємом водокористування та водовідведення, передбаченого паспортом водного господарства. Крім того, позивачем в порушення технічних умов підключено до каналізаційної сеті відповідача додатково 21 користувача, що призводить до забруднення та підтоплення каналізаційної системи. Більш детальніше доводи зазначени у скарзі.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
20 листопада 2006 року між «Сімферопольський виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства», правонаступником якого є позивач по справі (Водоканал) та Кримським республіканським позашкільним закладом "Центр дитячої і юнацької творчості" (Абонент) було укладено Договір - № 579 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію (а.с. 16-21, т. 1).
Відповідно до пункту 2.2 вказаного договору Водоканал взяв на себе зобов'язання забезпечувати Абонента питною холодною водою при наявності води у джерелах і здійснювати водовідведення, а Абонент приймає на себе зобов'язання споживати вказані у даному пункті послуги у кількості не більше встановленого ліміту, а для організацій, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів, на суму не більше суми, визначеної кошторисом на утримання Абонента в частині сплати послуг по водопостачанню та водовідведенню.
Згідно з пунктом 7.5 вказаного договору кількість стічних вод, що скидаються і умови їх приймання до каналізації повинні відповідати: в місті Сімферополь - Правилам приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополь, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 26 березня 2004 року № 469; на інших територіях Автономної Республіки Крим - Інструкцією про встановлення та стягнення плати за зброс промислових і інших стічних вод до системи каналізації населених пунктів і Правилами приймання стічних вод підприємств до комунальних і відомчих систем каналізації населених пунктів України.
Скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих кількості та концентрації сплачується за підвищеним тарифом з моменту виявлення факту забруднення і (або) перевищення кількості стічних вод, що скидаються.
Підвищений тариф застосовується у відповідності до кратності перевищення допустимих концентрацій відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств до системи каналізації міста Сімферополь. Максимальний розмір підвищеного тарифу визначається у відповідності з вимогами Інструкції про встановлення і стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод до системи каналізації населених пунктів і Правил приймання стічних вод підприємств до комунальних і відомчих систем каналізації населених пунктів України, а в місті Сімферополь - у відповідності до «Правил приймання стічних вод до системи каналізації міста Сімферополь», затвердженим рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.
Відповідно до пункту 14.1 вказаного договору він укладається строком до 20 листопада 2009 року включно. Даний договір вважається щорічно продовженим на один рік, якщо на протязі місяця до закінчення строку не буде заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору. Доказів розірвання договору не надано.
11 березня 2008 року при перевірці на предмет відповідності допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних - водах відповідача відібраних з контрольних колодязів розташованих за адресою: місто Сімферополь, пл. Куйбишева встановлене перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджено актом № 579 від 11 березня 2008 року.
На підставі вказаного позивачем було виставлено-відповідачу три рахунки № 579 від 27 березня 2008 року на сплату понаднормативне забруднених стічних вод на загальну суму 6809,95 грн. з урахуванням ПДВ. ПДВ на березень -2008 року складає 895,87 грн. згідно рахунку № 579 від 31 грудня 2008 року та на вересень 2008 року складає 239,12 грн. згідно рахунку № 579 від 31 грудня 2008 року (а.с. 22 - 27, 44-45, т. 1).
16 квітня 2009 року відповідачем було направлено позивачу листа № 54 про незгідність з результатами здійсненого аналізу та з проханням провести паралельний аналіз (а. с. 30, т. 1).
02 липня 2008 року представниками сторін та представником Кримського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту в особі інженера - хіміка 1-ої категорії Зіменко Є.В. було здійснено паралельний відбір проби стічних вод контрольних колодязів відповідача № 7, розташованих за адресою: місто Сімферополь пл. Куйбишева, яким також встановлене перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Оскільки відповідач нараховану суму у розмірі 6809,95 грн. відмовився сплачувати, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно з нормами статті 509 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача суму заборгованості, що витікає з умов невиконання договору.
Доводи апеляційної скарги відносно неправильно зазначених та заніження нормативу забруднених стічних вод не приймаються до уваги на підставі такого. Відповідач не надав доказів з цього приводу, а також при наявності зазначених обставин не позбавлений права внесення змін до договору у вказаної частині. Але матеріали справи свідчать про відсутність будь яких дій з боку відповідача, спрямованих на зміну нормативу забруднених стічних вод у договорі.
Доводи відповідача про зловживання позивачем свого монопольного становища, за яких нормативна концентрація забруднених речовин не може бути дотримана у зв'язку з низким об'ємом водокористування та водовідведення, передбаченого паспортом водного господарства, не підтверджено належними доказами. Доводи, про підключення позивачем в порушення технічних умов до каналізаційної сеті відповідача додатково 21 користувача, що призводить до забруднення та підтоплення каналізаційної системи спростовуються висновками технічної експертизи, проведеної судом першої інстанції при розгляді справи.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Апеляційна скарга у зв'язку з таким залишається без задоволення.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського позашкільного закладу „Центр дітячої і юнацької творчості” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2011 року у справі № 5020-24/5293-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді С.А. Рибіна
Ю.М. Гоголь
Розсилка:
1. Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, місто Сімферополь, 95053)
2. Кримському республіканському позашкільному закладу "Центр дитячої і юнацької творчості" (пл. Куйбишева, місто Сімферополь, 95017)
3. до господарського суду Автономної Республіки Крим.