Іменем України
23 травня 2011 року Справа № 2-25/3825-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Рибіної С.А.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
стягувач: ОСОБА_1, дов. № 2 від 04 січня 2010 року (Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя")
боржник: не з'явився (житлово-комунальне підприємство "Трудове")
суб'єкт оскарження: не з'явився (відділ державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим)
розглянувши апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 11 квітня 2011 року у справі № 2-25/3825-2008
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, місто Сімферополь, 95053)
до житлово-комунального підприємства "Трудове" (вул. Шосейна, 6, с. Трудове, Сімферопольський район, 97533)
про стягнення 7684,66 грн.
за скаргами Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя"
на дії відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 150, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
01 квітня 2008 року Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до житлово-комунального підприємства "Трудове" про стягнення 7684,66 грн. (а.с. 2-4, т. 1).
Позов мотивований неналежним виконанням умов договору № 4570 від 01 вересня 2007 року щодо своєчасної та повної сплати за надані послуги.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2008 року у справі № 2-25/3825-2008 позов задоволено (а.с. 40-42, т. 1).
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, які підтвердженні матеріалами справи.
02 червня 2008 року, на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2008 року у справі № 2-25/3825-2008, були видані накази про примусове виконання вказаного рішення (а.с. 44-46, т. 1).
23 березня 2011 року Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргами на дії відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, а саме, визнати недійсними постанови відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2011 року про повернення виконавчого документу стягувачеві (а.с. 107-110, 122-125,136-139, т. 1).
Скарги мотивовані тим, що постанови відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2011 року про повернення виконавчого документу стягувачеві не відповідають вимогам та нормам чинного законодавства України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2011 року у справі № 2-25/3825-2008 скарги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" задоволені (а.с. 33-37, т. 2).
Визнано дії відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим по винесенню постанови від 09 лютого 2011 року про повернення виконавчого документу стягувачу (накази господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року по справі № 2-25/3825-2008) неправомірними.
Визнано недійсними постанови відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2011 року про повернення виконавчого документу (накази господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року по справі № 2-25/3825-2008) стягувачеві.
Ухвала мотивована тим, що повернувши накази господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року по справі № 2-25/3825-2008 без виконання, з мотивів відсутності у боржника майна, відділ державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим позбавив заявника можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.
Крім того, суд зауважив, що винесення постанов відділом державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2011 року про повернення виконавчих документів є безпідставними, оскільки державний виконавець мав змогу виконати рішення суду, шляхом здійснення свого обов'язку виконання покладених на нього законом процесуальних дій.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, відділ державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції.
Скарга мотивована тим, що виконавчі дії по поверненню виконавчих документів від 02 червня 2008 року по справі № 2-25/3825-2008 ґрунтуються на вимогах пункту 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з тим, що у боржника відсутні грошові кошти для погашення заборгованості, а також у останнього відсутнє майно на яке може бути обернено стягнення. Також, стягувачу було роз'яснено про те, що повернення виконавчих документів стягувачу, не позбавляє права останнього повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
19 травня 2011 року від відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.
Судова колегія вирішила відмовити у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з тим, що воно є не обґрунтованим, оскільки заявник не зазначив про поважні причини неможливості забезпечити явку уповноваженого представника. Також, судова колегія зазначає, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою та суд апеляційної інстанції обмежений процесуальними строками розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції.
23 травня 2011 року від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій скаржник (стягувач) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін, вважаючи її законною.
В судове засідання, яке призначене на 23 травня 2011 року, житлово-комунальне підприємство "Трудове" та відділ державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, визнала можливим закінчити розгляд справи без участі не з'явившихся сторін, за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши обставини справи на підставі статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.
Як зазначалось вище, 02 червня 2008 року, на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2008 року у справі № 2-25/3825-2008, були видані накази про примусове виконання вказаного рішення (а.с. 44-46, т. 1).
Вказані накази входили до зведеного виконавчого провадження № 63/10, в якому крім наказів стягувача - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя»знаходяться виконавчі документи інших стягувачів, таких як Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі, Сімферопольський районний центр зайнятості, відділ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виробництві.
28 січня 2011 року відділом державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим відкриті виконавчі провадження. Боржнику встановлено строк для добровільного погашення заборгованості до 05 лютого 2011 року. Однак боржником у встановлений термін та у добровільному порядку заборгованість погашена не була.
В ході проведення виконавчого провадження встановлено, що за даними Бюро технічної інвентаризації нерухоме майно за боржником відсутнє.
За даними Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі за боржником зареєстровані розрахункові рахунки № 260491648 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», р/р № 26009000130701 в АКБ «ЧБРР», р/р № 37125001002391 в ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь.
За даними Управління Державтоінспекції за боржником авто-мототранспорт не зареєстрований.
Постановою відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року на грошові кошти житлово-комунального підприємства «Трудове»на рахунках КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»та АКБ «ЧБРР»накладено арешт.
В порядку статті 44 Закону України «Про виконавче провадження»черговість задоволення вимог Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя»задовольняються у п'яту чергу, після задоволення вимог Пенсійного фонду України, Податкової інспекції України.
09 лютого 2011 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим були винесені постанови про повернення виконавчого документу, а саме, наказів 2-25/3825-2008, які видані 02 червня 2008 року господарським судом Автономної Республіки Крим, стягувачеві в порядку пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»(а.с. 111, 127, 143).
Вказані постанови надійшли на адресу заявника 11 березня 2011 року разом із дублікатом наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року за вх. № 1527 (а.с. 115).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», (в редакції станом на 27 грудня 2010 року), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
У мотивувальній частині постанов від 09 лютого 2011 року про повернення виконавчого документу стягувачу зазначено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, на час проведення майнового стану, проведеної державним виконавцем в рамках примусового виконання виконавчого документу, джерел доходів, грошових вкладів або майна, що належить боржнику на праві власності на яке можливо звернути стягнення за рахунок погашення боргу не виявлено.
Відповідно до пункту 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року за № 74/5, визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Згідно з пунктом 5.1.2 вказаної Інструкції, готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», (в редакції станом на 27 грудня 2010 року), встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.
Як вказує заявник, фінансова діяльність боржника здійснюється перш за все через касу житлово-комунального підприємства «Трудове».
Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника -юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій.
22 вересня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим Погребовим В.Г. та представником стягувача Флягою А.А. в ході перевірки касової книги боржника на наявність надходження грошових коштів в касу житлово-комунального підприємства «Трудове»було встановлено, що грошові кошти надходять до підприємства щодня, але не перераховуються на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим. Тобто всі грошові кошти, що надходять до каси боржника розподілялись керівництвом житлово-комунального підприємства «Трудове»на свій розсуд.
По даному факту державним виконавцем складений акт від 22 вересня 2010 року та направлено подання прокурору Сімферопольського району про притягнення до кримінальної відповідальності особи, що порушила заборону про відчуження майна, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 388 Кримінального кодексу України.
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя»звертає увагу на те, що грошові кошти надходять до боржника щодня, на які можна звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом, то у відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим не було правових підстав виносити постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, виконавчі дії державного виконавця не проведені у повному обсязі для вжиття усіх мір, передбачених діючим законодавством, для закінчення виконавчого провадження по виконанню цього наказу у встановлений законом термін.
Отже, дії державного виконавця щодо повернення наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року у справі № 2-25/3825-2008, без виконання, з мотивів відсутності у боржника майна, відділ державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим позбавив позивача (заявника) можливості отримати грошові кошти за виконавчими документами.
Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України наголошує на обов'язковості виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, на всій території України. Відповідно до вказаної статті такі рішення виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скарги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя»підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин із правильним застосуванням норм процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасуванні. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу ухвали.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2011 року у справі № 2-25/3825-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді С.А. Рибіна
Ю.М. Гоголь
Розсилка:
1. Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, місто Сімферополь, 95053)
2. Житлово-комунальному підприємству "Трудове" (вул. Шосейна, 6, с. Трудове, Сімферопольський район, 97533)
3. Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 150, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
4. до господарського суду Автономної Республіки Крим.