Іменем України
17.05.2011
Справа № 5002-5/187-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Воронцової Н.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
прокурор, Рибкін Олексій Юрійович, посвідчення № 379 від 10.05.11, прокурор відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України;
представник позивача, не з'явився, Міністерство оборони України;
представник позивача, не з'явився, Євпаторійська квартирно - експлуатаційна частина району Міністерства оборони України;
представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "ЮгНєфтєСервіс".
розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Євпаторійського гарнізону на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 01.03.2011 у справі №5002-5/187-2011
за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону (вул. Пушкіна, 35,м.Євпаторія,97427)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (вул. Пушкіна, 35,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮгНєфтєСервіс" (вул. Вузлова, 7 3-й поверх,Сімферополь,95000)
про розірвання договору оренди та стягнення 154504,70 грн.
Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу: Євпаторійської Квартирно - Експлуатаційної частини району до відповідача, Товариства з обмеженого відповідальністю «Югнєфтєсервіс», в який просить суд: розірвати договір оренди частки комплексу від 23 жовтня 2006 року, укладений між Державою в особі Міністерства оборони України, яку представляє, Євпаторійська КЕЧ району та ТОВ «Югнєфтєсервіс»; зобов'язати відповідача звільнити орендоване згідно договору оренди частки комплексу від 23 жовтня 2006 року майно, а саме; клуб №2, санчастина №3, склад №4, 8, склад ПММ №11, склад №12,13,13, склад ПММ №22, склад №28,23,34,40,47,57,69,70, котельна №5, бактерицидна №6, очисні споруди №7, сарай №9,24,65, сараї №66,67, бункер №10, майстерня №14,29,41, мехмайстернІ №35,53, їдальня №16, котельна - пральня №17, казарма №18, уборна №19, Уб, ВОХР №20, дизельна №21, сховище №30, магазин №21, гараж №32,45, пожежне депо №36, схов №37,38,39,46,48,49,51,59, пост С13 №43, КПП №50,54,55, ТП-1 №60, ТП-2 №61, ТП-3 №63, пункт заправки №64, учбовий клас №68, зварювальна №71, акумуляторна №72, ПТОР №73 та здати його за актом прийому передачі власнику - Державі в особі Міністерства оборони України, яку представляє Євпаторійська КЕЧ району; стягнути з відповідача па користь держави в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу Євпаторійської КЕЧ району заборгованість за договором оренди частки комплексу від 23 жовтня 2006 року у сумі 154504,70 грн., з яких 141 162,65 грн. - сума основного боргу, 3093,69 гри. - пеня, 10248,36 грн. - сума штрафу.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим суду від 01 березня 2011 року (суддя Гаврилюк М.П.) у справі № 5002-5/187-2011 позов задоволено частково.
Вважаючи, що рішення судом першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року у справі № 5002-5/187-2011 в частині відмови в задоволенні позовних вимог військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України щодо: розірвання договору оренди частки комплексу від 23 жовтня 2006 року; зобов'язання в примусовому порядку відповідача звільнити орендоване майно та здати його за актом прийому-передачі власнику - Міністерству оборони України в особі Євпаторійської КЕЧ району, винести нове рішення, яким позовні вимоги військового прокурора Євпаторійського гарнізону задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано посиланням на статті 14, 509, 526, 611, 651 Цивільного кодексу України, зокрема, заявник звертає увагу суду, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, у тому числі розірвання договору.
Ропорядженням від 17.05.2011 виконуючого обов'язки секретаря судової палати суддю Антонову І.В. замінено на суддю Воронцову Н.В., у зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В.
У судове засідання 17 травня 2011 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
07.09.2006 Євпаторійською КЕЧ району укладено договір оренди державного майна з ТОВ «Югнєфтєсервіс», згідно умов якого Євпаторійською КЕЧ району передано відповідачу нерухоме військове майно - частку комплексу (нежитлових приміщень) військового містечка №1, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2946,70м2, за адресою: АР Крим, смт. Чорноморське, військове містечко №1, терміном на 1 рік.
23.10.2006 Євпаторійською КЕЧ району укладено договір оренди державного майна з Товариством з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс», згідно якого Євпаторійською КЕЧ району передано відповідачу нерухоме військове майно - частку комплексу (нежитлових приміщень) військового містечка №1, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2946,70м2, за адресою: АР Крим, смт. Чорноморське, військове містечко №1, терміном на 10 років.
Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування 21/100 частку комплексу за адресою: смт. Чорноморське, Військове містечко №1, яке находиться на балансі Євпаторійської КЕЧ району та обліковується КЕЧ району. Частка комплексу розташована на земельній ділянці розміром 0,044 + 77,76 га, що належить Орендодавцю на підставі Державного акту на право користування землею 013942, виданого 1978 року виконкомом Чорноморської селищної ради, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право користування землею за №4, на який за даними електронного витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого в 1978 році, на якій розташовані: клуб №2, санчастина №3, склад №4, 8, склад ПММ №11, склад №12, 13, 13, склад ПММ №22, склад №28, 33, 34, 40, 47, 57, 69, 70, котельна №5, бактерицидна №6, очисні споруди №7, сарай №9, 24, 65, сараї №66, 67, бункер №10, майстерня №14, 29, 41, мехмайстерні №35, 53, їдальня №16, котельна -пральня №17, казарма №18, уборна №19, Уб, ВОХР №20, дизельна №21, сховище №30, магазин №21, гараж №32, 45, пожежне депо №36, схов №37, 38, 39, 46, 48, 49, 51, 59, пост СІЗ №43, КПП №50, 54, 55, ТП -1 №60, ТП -2 №61, ТП -3 №63, пункт заправки №64, учбовий клас №68, зварювальна №71, акамуляторна №72, ПТОР №73.
За даними електронного витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 19.10.2006 за №12213301, у користування Орендаря переходить: група інвентарних об'єктів за літерою №4, площею 135,70 кв. м., за літерою №13. площею 547,50 кв. м., за літ. №16, площею 619,00 кв.м., за літ. №17, площею 297,9 кв.м., за літ.№40, площею 26,00 кв. м., за літ. №43, площею 79,40 кв. м., за літ. №47, площею 164,30 кв. м., за літ. №51, площею 45,80 кв. м., за літ. №57, площею 132,6 кв.м., за літ. №58, площею 176,00 кв.м., за літ. №65, площею 4,00 кв.м., за літ. №66, площею 104,40 кв.м., за літ. №67, площею 180,70 кв.м., за літ. №2, площею 363,00 кв.м., за літ. №9, площею 20,90 кв.м., за літ. №10, площею 46,90 кв.м., за літ. №УЕ, площею 20,60 кв.м., загальною площею 2946,70 кв. м.
Відповідно до пункту 1.5 договору оренди, майно передається в оренду з метою використання для курортно-готельного бізнесу.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата встановлена за місяць 7366,75 грн. на конкурсній підставі з врахуванням моніторингу орендної плати аналогічних об'єктів оренди.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з базового по перший місяць включно.
Згідно з пунктом 3.2. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до пункту 3.3. вказаного договору орендна плата за кожний наступний місяць перераховується орендарем на спеціальний рахунок Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району щомісячно за поточний місяць, не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до пункту 10.8. договору сторони погоджуються, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не вніс плат протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.
Євпаторійською КЕЧ району виставлені відповідачу рахунки на оплату оренди №02/01/10/2 від 12 січня 2010 року, №02/02/10/81 від 10 лютого 2010 року, №02/03/10/145 від 09 березня 2010 року, №02/04/10/201 від 08 квітня 2010 року, №02/05/10/280 від 12 травня 2010 року, №2/06/10/345 від 08 червня 2010 року, №02/07/10/425 від 19 липня 2010 року, №02/08/10/457 від 11 серпня 2010 року, №02/09/10/530 від 22 вересня 2010 року, №02/10/10/589 від 19 жовтня 2010 року, №02/11/10/618 від 11 листопада 2010 року, №02/12/10/678 від 08 грудня 2010 року /а.с. 18-29/.
Однак, відповідачем зобов'язання за договором оренди належним чином не виконувались, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість за період з 01 січня по 31 грудня 2010 року у розмірі 141162,65 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення виходячи з наступного.
Згідно статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Як свідчать матеріали справи, відповідач зазначену умову договору не виконував, що спричинило створення заборгованості з орендної плати, тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності зі статтею 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Пунктом 3.5 договору оренди сторони передбачили, що при порушенні строків оплати орендної плати, орендар оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Згідно з пунктом 11.3 договору оренди за прострочення платежів по орендній платі понад три місяці Орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.
З врахуванням вищенаведеного суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача пеню та штраф за невиконання грошового зобов'язання.
Правовою підставою для розірвання договору прокурор визначив статтю 611 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Можливість посилання на об'єктивні ознаки істотності порушення договору, існування яких може вказувати на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, дозволяє суб'єкту оцінки застосувати інший спосіб розірвання договору - односторонню відмову від договору, а не його розірвання за рішенням суду. Названі об'єктивні ознаки істотності порушення договору можуть бути зазначені сторонами у договорі, які дозволять у разі його порушення вирішити питання "кваліфікації" порушення з метою встановлення, чи можна його віднести до істотних порушень.
Частина третя статті 651 Цивільного кодексу України, не визначаючи підстави односторонньої відмови від договору, дає можливість зробити висновок, що така одностороння відмова може охоплювати порушення, яких припустився контрагент за договором або, навпаки, визначати підстави для односторонньої відмови від договору, що не пов'язані із порушенням договору. Говорячи безпосередньо про підстави односторонньої відмови від договору, слід зазначити, що вони мають, кожна окремо, свою специфіку, що обумовлюється тим, чи передбачена дана підстава у загальній або спеціальній нормі, видом договору, врегулюванню якого слугують положення цивільного законодавства, що містять названі підстави, чи, як було зазначено вище, пов'язані чи навпаки не пов'язані з фактом порушення зобов'язання контрагентом особи, що здійснює односторонню відмову від договору.
Як свідчать матеріали справи, орендодавець не скористався законодавчо наданим йому правом на відмову від договору.
За таких обставин розірвання договору повинно відбутися в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України, оскільки цей порядок є не процесуальною дією з досудового врегулювання спору, а встановлений нормами матеріального права.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Стаття 188 Господарського кодексу України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається та сторонами підтверджується, що письмової вимоги про розірвання договору орендодавець відповідачу не надсилав.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у позові в частині розірвання договору відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Вимоги військового прокурора щодо зобов'язання відповідача в примусовому порядку звільнити орендоване майно та здати його за актом прийому-передачі власнику - Міністерству оборони України в особі Євпаторійської КЕЧ району є похідними від вимог про розірвання договору оренди, а тому також обґрунтовано не задоволено судом першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Військового прокурора Євпаторійського гарнізону на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2011 у справі 5002-5/187-2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2011 у справі 5002-5/187-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді Н.В. Воронцова
О.Л. Котлярова
Розсилка:
1. Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону (вул. Пушкіна, 35,м.Євпаторія,97427)
2. Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
3. Євпаторійська квартирно - експлуатаційна частина району Міністерства оборони України (вул. Пушкіна, 35,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)
4.Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮгНєфтєСервіс" (вул. Вузлова, 7 3-й поверх,Сімферополь,95000)