Іменем України
11 травня 2011 року
Справа № 5002-8/4021-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Дмитрієва В.Є.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, прокурор Автономної Республіки Крим;
стягувача: не з'явився, Алуштинська міська рада;
органу примусового виконання рішень: не з'явився, Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції;
зацікавленої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма"Аліма КМ";
розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 22 березня 2011 року у справі №5002-8/4021-2010
за заявою Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, Алушта, 98500)
до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції (вул. Яна Булевського, 1-а, Ялта, 98600)
зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма"Аліма КМ" (вул. Червоноармійська, 54-38,Ялта,98607; вул. Південнобережне шосе, 7, смт. Гаспра, Ялта )
за участю: прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)
скарга на дії Відділу Державної виконавчої служби
Позивач, прокурор міста Алушти в інтересах держави в особі Алуштинської міської ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 16 985,63 грн., а також розірвання договору оренди земельної ділянки від 11 червня 2003 року та зобов'язання відповідача повернути Алуштинській міській раді, передану за вказаним договором земельну ділянку загальною площею 0,0346 га., яка розташована на центральній міській набережній, напроти кафе „Примор'я” (т.1, а.с. 2-4).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 позовні вимоги прокурора міста Алушта в інтересах держави в особі Алуштинської міської ради були задоволенні (т.1, а.с. 136-139).
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” на користь Алуштинської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 16 985,63 грн.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 11 червня 2003 року, укладений між Алуштинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ”, що зареєстрований в книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі №7 Алуштинської міської ради, про що було вчинено запис 26 червня 2003 року за №131.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштинській міській раді земельну ділянку площею 0,0346 га, яка розташована на центральній міській набережній, напроти кафе „Примор'я” та передана за договором оренди від 11 червня 2003 року.
08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 були видані накази на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 (т.1, а.с. 142).
21 лютого 2011 року на адресу Алуштинської міської ради надійшла постанова від 18 лютого 2011 року Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 по зобов'язанню товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштінській міській раді вказаної земельної ділянку (т.1, а.с. 147).
Вказана постанова Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції вмотивована посиланням на статтю 26 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме на той факт, що в резолютивній частині виконавчого документу не вказане повне місцезнаходження земельної ділянку та не додана копія договору оренди земельної ділянки.
03 березня 2011 року Алуштинська міська рада, звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим, із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 18 лютого 2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, відповідно до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштинській міській раді земельну ділянку площею 0,0346 га, яка розташована на центральній міській набережній напроти кафе „Примор'я” та передана за договором оренди від 11 червня 2003 року (т.1, а.с. 145-146).
Скарга мотивована порушенням державним виконавцем вимог статей 19, 26 Закону України „Про виконавче провадження”, а тому на думку заявника підлягає скасуванню.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2011 року у справі №5002-8/4021-2010 (суддя Чумаченько С.А.) скарга Алуштинської міської ради задоволена частково (т.2, а.с. 6-9).
Постанову „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Гащенко В.А. від 18 лютого 2011 року - скасовано.
В задоволенні скарги в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції прийняти до виконання наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштинскій міській раді земельну ділянку площею 0,0346 га, яка розташована на центральній міській набережній напроти кафе „Примор'я” та передана за договором оренди від 11 червня 2003 року, а також відкриті виконавчого провадження - відмовлено.
Вищевказана ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим мотивована тим, що Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції безпідставно відмовив у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду №5002-8/4021-2010, який містить усі передбачені діючим законодавством відомості, необхідні для такого роду документа та виданий для примусового витребування з незаконного володіння майна.
Не погодившись з ухвалою суду, Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, у задоволенні скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах, які надійшли до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, не були відображені технічні характеристики земельної ділянки, що індефікували би її.
Також, на думку заявника, якщо в виконавчому документі відсутні повні дані про об'єкт, до відношення якого боржником повинні бути вчиненні певні дії, ця інформація повинна бути викладена в заяві позивача. Відсутність цих відомостей не дає можливості виконання рішення своєчасно та в повному обсязі.
У судове засідання, призначене на 11 травня 2011 року, представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, до початку судового засідання від сторін будь-яких клопотань не надавалось.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України вказує, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Отже, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 позовні вимоги прокурора міста Алушта в інтересах держави в особі Алуштинської міської ради були задоволенні (т.1, а.с. 136-139).
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” на користь Алуштинської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 16 985,63 грн.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 11 червня 2003 року, укладений між Алуштинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ”, що зареєстрований в книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі №7 Алуштинської міської ради, про що було вчинено запис 26 червня 2003 року за №131.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштинській міській раді земельну ділянку площею 0,0346 га, яка розташована на центральній міській набережній, напроти кафе „Примор'я” та передана за договором оренди від 11 червня 2003 року.
08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 були видані накази на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 (т.1, а.с. 142).
21 лютого 2011 року на адресу Алуштинської міської ради надійшла постанова від 18 лютого 2011 року Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” відповідно до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 по зобов'язанню товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштінській міській раді вказаної земельної ділянку (т.1, а.с. 147).
03 березня 2011 року Алуштинська міська рада, звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим, із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 18 лютого 2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, відповідно до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштинській міській раді земельну ділянку площею 0,0346 га, яка розташована на центральній міській набережній напроти кафе „Примор'я” та передана за договором оренди від 11 червня 2003 року (т.1, а.с. 145-146).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом статті 115 господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України “Про виконавче провадження”.
Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання рішенням законної сили.
Примусове виконання рішень в Україні відповідно до Законів України „Про державну виконавчу службу” та „Про виконавче провадження” покладено на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Закон України №606 „Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про виконавче провадження”, (в редакції що діяла на момент винесення постанови „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” від 18 лютого 2011 року) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення.
18 лютого 2011 року Відділом державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції була винесена постанова „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” відповідно до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 по зобов'язанню товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштінській міській раді вказаної земельної ділянку.
Вищевказана постанова Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції мотивована тим, що в резолютивній частині виконавчого документу не вказано повне місце розташування земельної ділянки та не прикладена копія договору оренди земельної ділянці від 11 червня 2003 року.
Але, колегія суддів не погоджується з даними висновками Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, у зв'язку з чим зазначає наступне.
Відповідно до статті 18 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції що діяла на момент винесення постанови „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” від 18 лютого 2011 року) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Згідно до статті 117 Господарського процесуального кодексу України - наказ суду має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадження”.
Відповідно до статті 19 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції що діяла на момент винесення постанови „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” від 18 лютого 2011 року) у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб стягувала і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження зазначений у статті 26 Закону України „Про виконавче провадження” є вичерпним.
Статтею 19 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції що діяла на момент винесення постанови „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” від 18 лютого 2011 року) у виконавчому документі повинно бути зазначено, крім інших необхідних реквізитів, резолютивна частина рішення.
Так, наказом господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-8/4021-2010 від 08 листопада 2010 року визначено - зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштинської міської раді земельну ділянку площею 0,0346га, яка розташована на центральній міській набережній, напроти кафе „Примор'я” та передана відповідно до договору оренди від 11 червня 2003 року.
Отже, на підставі вищевказаних правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наказ господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-8/4021-2010 від 08 листопада 2010 року відповідає вимогам статті 19 Закону України „Про виконавче провадження”.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 1 статті 28 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Частиною 1 пункту 9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 року №04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” в редакції від 31 травня 2007 року передбачено, що відповідно до вимог статті 28 Закону України „Про виконавче провадження” у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець має право звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа.
Також, у випадку наявності, на думку виконавчої служби, перешкод щодо виконання виконавчого документа, відділ державної виконавчої служби має звернутися до суду з клопотанням щодо зміни порядку і способу виконання або із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, під час розгляду справи судом першої інстанції, посилався на пункт 7 частини 1 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції що діяла на момент винесення постанови „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” від 18 лютого 2011 року) відповідно до якого, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Але, частиною 3 статті 5 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції що діяла на момент винесення постанови „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” від 18 лютого 2011 року) встановлено, що Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.
Отже, на підставі викладеного, суд апеляційної інстанції також вважає, що дії державного виконавця при винесенні постанови від 18 лютого 2011 року „Про відмову у відкритті виконавчого провадження” таким, що не відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження”.
Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що скарга Алуштинської міської ради на дії Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції в частині скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Гащенко В.А. від 18 лютого 2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження - підлягає задоволенню.
Крім того, заявник скарги просив суд першої інстанції зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції прийняти до виконання наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року по справі №5002-8/4021-2010 щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Аліма КМ” повернути Алуштинській міській раді земельну ділянку площею 0,0346га, яка розташована на центральній міській набережній напроти кафе „Примор'я” та передана за договором оренди від 11 червня 2003 та відкрити виконавче провадження.
Але, відповідно до пункту 7 Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 86, 121-2 Господарсько процесуального кодексу України. У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України „Про виконавче провадження” можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови Алуштинської міської раді в цій частині скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції.
Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на частину 2 статті 20 Закону України „Про виконавче провадження”, колегія суддів вважає за можливим зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
Згідно статті 24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Частиною 1 статті 20 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
З аналізу зазначених норм Закону України „Про виконавче провадження” вбачається, що виконавче провадження проводиться за місцезнаходженням юридичної особи або її майна, тобто при вирішенні питання про відкриття провадження обов'язковим є встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи або її майна. Також, Законом України „Про виконавче провадження” не встановлена обов'язковість відкриття провадження саме за юридичною адресою (місцем реєстрації) юридичної особи.
Відповідно частини 1 статті 20 Закону України „Про виконавче провадження” право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Подавши заяву про відкриття виконавчого провадження до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, Алуштинська міська рада реалізувало своє право вибору місця виконання рішення суду між кількома відділами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню судового рішення на території, на яку поширюються їх функції.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом, надано не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2011 року у справі №5002-8/4021-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.Є. Дмитрієв
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Алуштинська міська рада (пл. Радянська, 1,Алушта,98500)
2. Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції (вул. Яна Булевського, 1-а,Ялта,98600)
3. товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма"Аліма КМ" (вул. Червоноармійська, 54-38,Ялта,98607)
товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма"Аліма КМ" (вул. Південнобережне шосе, 7, смт. Гаспра, Ялта)
4. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)
5. Господарський суд Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург/Річна, 29/11, м. Сімферополь, 95000)
до відома:
6. Прокуратури міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)