Іменем України
12 травня 2011 року Справа № 5002-2/93-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № 47-Д від 11.04.11 - Фонд майна Автономної Республіки Крим;
представник відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 21.05.10 - товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур";
представник третьої особи - не з'явився - Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 березня 2011 року у справі № 5002-2/93-2011
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" (вул. Полікуровська, 25, корпус 6, Ялта,98600; вул. Рузвельта, 7, Ялта, 98600; вул. К.Маркса, б.18Б, кв.4, Ялта, 98600)
3-тя особа Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова (вул. Мухіна, 8, Ялта, 98603)
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" нерухомого майна корпусу №6, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, шляхом передачі Кримському республіканському науково-дослідному інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сєченова за актом прийому-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані укладеним між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" договором оренди нерухомого майна корпусу №6, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, який визнано недійсним рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2010 у справі №2-21/2437-2010. Вказане рішення суду першої залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011, однак, відповідач продовжує безпідставно займати спірне приміщення.
Ухвалою господарського суду від 06.01.2011, було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова.
В процесі розгляду справи, в суді першої інстанції, позивачем було надано уточнення до позовної заяви, відповідно до яких він просив суд витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" нерухоме майно - корпусу №6, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, шляхом виселення та передачі Кримському республіканському науково-дослідному інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сєченова за актом прийому-передачі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 березня 2011 року, позов задоволено.
Витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" нерухоме майно корпусу №6, розташованого за адресою: вул. Полікурівська, 25, Ялта, 98600, шляхом виселення та передачі Кримському республіканському науково-дослідному інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова за актом приймання-передачі.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" у дохід державного бюджету України стягнуто 85грн. - державного мита та 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що орендарем спірного майна є товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" на підставі договору від 01.11.2000, що підтверджується також додатковою угодою від 17.01.2001 та квитанціями про сплату оренди від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус", однак господарським судом вказаного факту до уваги прийнято не було, що на думку заявника призвело до прийняття незаконного рішення у справі.
Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги, що заяви про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначеного учаснику спору на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило, судова колегія визнала можливим розглянути справу у його відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 7 Господарського кодексу України встановлено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічні положення зафіксовані у статті 283 Господарського кодексу України, згідно якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції від 07.02.2002) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Встановлено, що між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус", як орендарем, було укладено договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 01.11.2000, відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець передає нерухоме майно (корпус 6) по вул.Полікурівська, площею 642,1, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться у сфері управління Мінздраву Автономної Республіки Крим та знаходиться на балансі Державного підприємства Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова, а орендар приймає у оперативну оренду за актом прийому-передачі (додаток №1) для організації відпочинку (а.с.59-62 том 1).
Термін дії договору відповідно до додаткової угоди від 01.11.2000 було встановлено до 01.11.2050 (а.с.63 том 1).
З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2003 між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур", як орендарем, було укладено договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець передає нерухоме майно (корпус 6) по вул. Полікурівська, площею 642,1, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться у сфері управління Мінздраву Автономної Республіки Крим та знаходиться на балансі Державного підприємства Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова, а орендар приймає в оперативну оренду за актом прийому-передачі (додаток №1) для організації відпочинку (а.с.6-8 том 1).
Згідно пункту 2.5 вказаного договору повернення майна орендарем орендодавцю здійснюється на підставі акту прийому-передачі на момент припинення дії договору оренди, звіреного з актом прийому-передачі майна в оренду. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
Пунктом 7.1 договору сторонами було узгоджено, що договір діє протягом п'яти років з 21.03.2003 по 20.03.2008.
На виконання умов договору оперативної оренди нерухомого майна 21.03.2003, Кримським республіканським НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.І.М.Сеченова було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" відповідно до підписаного між сторонами 21 березня 2003 року акту прийому-передачі в оперативну оренду нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим (а.с.9 том 1).
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Факт фактичного прийняття нерухомого майна відповідачем від третьої особи для організації відпочинку підтверджується самим актом від 21 березня 2003 року прийому-передачі в оперативну оренду нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, копія якого оформлена відповідачем із здійсненням запису про вірність копії оригіналу з проставленням печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур", платіжними дорученнями про сплату орендної плати, актами звірки взаємних розрахунків (а.с.77, 78-81, 85-92, 101 том 1).
Матеріалами справи підтверджується, що 28 березня 2003 року було укладено додаткову угоду до договору оперативної оренди нерухомого майна від 01.11.2000, відповідно до якої, у зв'язку з реорганізацією орендатора товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" в товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" та правонаступництвом, у тексті договору оперативної оренди нерухомого майна від 01.11.2000 було визначено читати як орендаря - товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" (а.с.54 том 1).
Відповідно до додаткової угоди від 25 квітня 2003 до договору оперативної оренди нерухомого майна від 21.03.2003, сторони дійшли згоди щодо зміни строку дії договору, а саме: "7.1. Договір діє протягом 50 років з 21 березня 2003 по 21 березня 2053" (а.с.124 том 1).
Як вказувалось вище, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2010 у справі №2-21/2437-2010 визнано недійсним договір оренди нерухомого майна корпусу №6, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, укладений між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І. М.Сеченова та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур". Вказане рішення суду першої залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011.
Частинами 2 та 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Отже, факт визнання договору оренди нерухомого майна недійсним, є встановленим.
Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до пункту 10 Постанови Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Статтями 215, 216 Цивільного кодексу України визначено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Отже, судовою колегією встановлено, що правовідносини між Кримським республіканським науково-дослідним інститутом фізичних методі лікування і медичної кліматології ім.. І.М.Сеченова та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" відсутні, виходячи з чого, підстав для знаходження відповідача у спірному нежитловому приміщенні не існує.
Належних доказів на спростування даного факту при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем судовій колегії надано не було.
При таких обставинах справи, судом першої інстанції було цілком правомірно задоволено позовні вимоги щодо витребування від товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" нерухомого майна - корпусу №6, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, 25, шляхом виселення та передачі Кримському республіканському науково-дослідному інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім.. І.М.Сєченова за актом прийому-передачі.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2011 року у справі № 5002-2/93-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді К.В. Волков
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Тур" (вул. Полікуровська, 25, корп. 6,Ялта,98600;вул. Рузвельта, 7, Ялта, 98600; вул. К.Маркса, б.18Б, кв.4, Ялта, 98600)
3. Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова (вул. Мухіна, 8,Ялта,98603)