Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 2-2/5561-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Проценко О.І.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_2, довіреність № 833 від 04.05.11, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
представник відповідача, не з'явився, Євпаторійська міська рада;
заступник прокурора Автономної Республіки Крим, не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 12.11.2009 у справі № 2-2/5561-2009
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Євпаторійської міської ради (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
заявник апеляційної скарги: заступник прокурора Автономної Республіки Крим ( вул.Севастопольська,21, Сімферополь,95015)
про визнання дійсним договору купівлі-продажу землі
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради про визнання дійсним договору купівлі - продажу від 10 червня 2009 року на земельну ділянку несільскогосподарського призначення загальною площею 0,0118 га розташовану за адресою: АДРЕСА_2 укладеного між Євпаторійською міською радою і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, мотивуючи тим, що відповідач ухиляється від нотаріального оформлення фактично здійсненного між сторонами правочину, чим обмежує право власності на придбане майно, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 (суддя Толпиго В.І.) у справі № 2-2/5561-2009 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено. Визнано дійсним договору купівлі - продажу від 10 червня 2009 року на земельну ділянку несільскогосподарського призначення загальною площею 0,0118 га розташовану за адресою: АДРЕСА_2 укладений між Євпаторійською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про досягнення згоди між сторонами спірного договору щодо всіх його істотних умов, і врахувавши його часткове виконання позивачем, та ухилення відповідачем від нотаріального оформлення договору, визнав такий договір дійсним без його нотаріального посвідчення на підставі статті 220 Цивільного кодексу України .
Не погодившись з постановленим судовим актом, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням в.о. голови суду Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 у зв'язку з відпусткою судді Фенько Т.П. та хворобою судді Воронцової Н.В. здійснено їх заміну на суддів Проценко О.І. та Ткаченка М.І.
У судове засідання 10.05.2011 заступник прокурора Автономної Республіки Крим та представник Євпаторійської міської ради не з'явилися, про час розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить штемпель з відміткою про відправлення ухвали сторонам при призначенні розгляду справи на 10.05.2011.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно статті 29 Господарського процесуального кодексу України та статті 36-1 Закону Ураїни "Про прокуратуру" прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за заявою інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів держави.
Апеляційна скага була внесена в інтересах держави в особі Євпаторійської міської ради, як органу, на який державою покладено функції з розпорядження земельними ділянками в межах повноважень, визначених пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність їх захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2009 на підставі рішення Євпаторійської міської ради №5-45/60 від 29.05.2009 "Про продаж земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3", між Територіальною громадою міста Євпаторії в особі секретаря Євпаторійської міської ради Ведмецької Марини Андріїівни (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яким передбачено, що продавець передає за плату, а покупець приймає у власність земельну ділянку загальною площею 0,0118 га. з усіма обтяженнями і сервітутами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для обслуговування магазина № 7.Ціна продажу складає 86 208,00 грн, яку покупець сплатила в повному обсязі, що підтверджується відповідними квитанціями.
Відповідно до пункту 6.1. договору, обов'язок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до покупця після повної сплати вартості земельної ділянки, та одержання покупцем державного акту на право власності на землю.
Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі -продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Зі змісту частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно з частиною 1 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації. При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.
Аналіз змісту статті 210 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочинну можуть виникати тільки з моменту його реєстрації. Чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію.
Оскільки, як встановлено господарським судом першої інстанції, державна реєстрація спірного договору купівлі-продажу від 10.06.2009 земельної ділянки та нотаріальне посвідчення спірного договору оренди відсутні, зазначений договір є неукладеним, а відтак не створює прав та обов'язків для сторін і застосування статті 220 Цивільного кодексу України є неможливим.
Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19.01.2011 у справі № 2-8/9976-2008 та від 27.01.2011 у справі №2-5/5262-2007.
Крім того, позивачем не надано належних доказів про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
З врахуванням вищенаведеного, господарський суд Автономної Республіки Крим неправильно застосовані норми матеріального права, що згідно з пунктом 4 статті 104 та пунктом 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового акту, та прийняття нового рішення, яким у позові відмовити.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), (пункт 4) 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 у справі № 2-2/5561-2009 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
У позові фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відмовити.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді О.І. Проценко
М.І. Ткаченко
1.фізична особа - підприємець ОСОБА_3
(АДРЕСА_1)
АДРЕСА_1
2. Євпаторійська міська рада
(пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
3. заступник прокурора Автономної Республіки Крим
(вул.Севастопольська,21, Сімферополь,95015)
4. прокуратура міста Севастополя
(вул.Павліченко,1, Севастополь)