Іменем України
10 травня 2011 року Справа № 5002-22/162.1-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Лисенко В.А.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.12.2010,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 318-Д від 22.04.2011,
ОСОБА_3, довіреність № 471-Д від 06.05.2011,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Аеропрактик" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 21 грудня 2010 року у справі № 5002-22/162.1-2010
за позовом приватного підприємства "Аеропрактик"
(вул. Міллера, 6а-24, місто Сімферополь, 95021; пер. Виробничий, 11, місто Сімферополь, 95011)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)
про стягнення 43276,00 грн. та спонукання укласти договір
Приватне підприємство "Аеропрактик" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (далі -відповідач) про стягнення 43 276, 00 грн. збитків, з яких: 9 900,00 грн. -збитки, спричинені через простій кафе та псування продуктів, 10 475, 41 грн. - збитки, що виникли внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 334,33 грн. - збитки, пов'язані з оплатою відключення-підключення електроенергії, 1 200,00 грн. -збитки, що завдані внаслідок оплати юридичної допомоги, 8 400,00 грн. - збитки, спричинені через повернення грошових коштів мешканцям, 375, 00 грн. - збитки, що виникли внаслідок транспортних витрат, 2 395,00 грн. - збитки, пов'язані з виконанням незаконних вимог за актами від 02.06.2009, 17.11.2009, 10 200 грн. - моральна шкода. Крім того, позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача відновити первісний стан вузла обліку та укласти договір із споживанням підприємством 35 000 кВт годин на рік з дозволеною потужністю згідно з технічними умовами (50кВт), виданими та виконаними в 1999 році.
Під час розгляду справи позивачем неодноразово подавалися заяви в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (а.с.100, 104 том 1; а.с.1, 28 том 2). Згідно такої заяви від 31.09.2010 року позивач просив зобов'язати відповідача відшкодувати матеріальні збитки та моральну шкоду в загальному розмірі 53 245, 00 грн., а саме 9 900,00 грн. збитків, спричинених через простій кафе та псування продуктів, 13 423,36 грн. збитків, що виникли внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 334,33 грн. збитків, пов'язаних з оплатою відключення-підключення електроенергії, 1 200,00 грн. збитків - оплати юридичної допомоги, 8 400,00 грн. збитків, спричинених через повернення грошів мешканцям, 375, 00 грн. збитків, що виникли внаслідок транспортних витрат, 2 395,00 грн. збитків, пов'язаних з виконанням незаконних вимог за актами від 02.06.2009 року, 17.11.2009 року, 1 800,57 грн. збитків, пов'язаних з оплатою за перевищення ліміту, 3 591,70 грн. упущеної вигоди, 2 425,42 грн. інфляційних втрат та 9 600,00 грн. моральної шкоди, а також укласти договір в його редакції та відновити первісний стан вузла обліку (а.с. 28 том 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2010 року у справі № 2-23/162-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 року, позов було задоволено частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь приватного підприємства "Аеропрактик" 334,33 грн. оплати підключення електричної енергії. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1 800,57 грн. оплати за перевитрати ліміту. В іншій частині позову відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи вимоги про стягнення 334,33 грн. збитків, які виникли внаслідок оплати підключення електричної енергії, суд виходив з того, що відключення позивача від електричної енергії було здійснено відповідачем безпідставно. При цьому останній в порушення підпункту 2.2.5 договору, пункту 7.5 Правил користування електричною енергією не попередив споживача про припинення йому подачі електричної енергії. У стягненні 9 900,00 грн. збитків в результаті простою та псування продуктів, 8 400 грн. збитків внаслідок повернення грошових коштів, 9 600 грн. моральної шкоди, 1 200 грн. витрат на юридичну допомогу та 375 грн. транспортних витрат судом відмовлено з підстав недоведеності заявлених вимог.
Відмова в стягненні 2 395 грн. збитків, що виникли внаслідок здійснення витрат за актами відповідача від 02.06.2009 року та 17.11.2009 року, а також відмова в зобов'язанні відповідача укласти договір в редакції позивача та відновити первісний стан вузла обліку мотивована правомірністю вимог відкритого акціонерного товариства "Крименерго" щодо установки ввідного автомату на струм 25А.
У стягненні 13 423,36 грн. збитків, спричинених внаслідок оплати електричної енергії понад тариф, відмовлено з тих підстав, що розрахунок вартості електричної енергії для позивача здійснювався, виходячи з потужності, яка вказана в договорі -15кВт, а фактично у споживача було підключено струймопримачів сумарною потужністю 67 кВт. Оскільки відповідачем не було доведено 35 918,00 грн. збитків, з яких він розрахував упущену вигоду, та інфляційні втрати, то судом відмовлено в стягненні 3 591,70 грн. упущеної вигоди та 2 425, 42 грн. інфляційних втрат.
Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1 800,57 грн. оплати за перевитрати ліміту припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2010 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 року у справі в частині задоволення позову про стягнення 334,33 грн. оплати підключення електричної енергії, припинення провадження у справі щодо стягнення 1800,57 грн. оплати за перевитрати ліміту, та у частині відмови у стягнення 9900,00 грн. збитків через простій кафе та псування продуктів, 8400,00 грн. збитків, спричинених внаслідок повернення грошів мешканцям, 375,00 грн. збитків, що виникли внаслідок транспортних витрат, 3591,70 грн. упущеної вигоди, 9600 грн. моральної шкоди -залишені без змін. В решті вимог - рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2010 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 року скасовані з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
У своїй постанові Вищий господарський суд України зазначив, що вимоги про 13423,36 грн. збитків, що виниклі внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 2395,00 грн. збитків, пов'язаних з виконанням незаконних вимог за актами від 02.06.2009, 17.11.2009, 1800,57 грн. збитків, пов'язаних з оплатою за перевищення ліміту, пов'язані з вимогою про переукладання договору. Не погоджуючись з доводами судів попередніх інстанції при відмові в задоволенні вище перелічених вимог з мотивів того, що договір не переукладався, а тому відповідач здійснював розрахунок за величиною потужності, вказаній у договорі, а саме 15 Квт, у той час як за весь період часу з 02.06.2009 року по 26.11.2009 року споживач користувався підключеним устаткуванням сумарною потужністю 67 кВт, в той же час зміни в договір № 1839 від 28.07.1999 року не вносились, а тому дозволеною позивачеві к використанню є потужність величиною 15 кВт, колегія суддів касаційної інстанції вказувала на звернення позивача до відповідача листом за вих.№121 від 31.08.2009 року про внесення змін в договір № 1839 в частині приведення величини договірної потужності у відповідність до технічних умов, на яке відповідач не відреагував та на те, що позивач звернувся до суду з вимогою про переукладання договору, втім судами не досліджувався проект договору в новій редакції (редакції позивача) на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства, що є порушенням права позивача на судовий захист. Разом з тим, від вирішення питання про переукладання договору залежить вирішення ряду інших позовних вимог, за винятком збитків, пов'язаних з діяльністю кафе.
Під час повторного розгляду справи господарським судом Автономної Республіки Крим позивач надав письмові пояснення, відповідно до яких просив суд зобов'язати відповідача укласти з ним договір на поставку електроенергії згідно технічним умовам на рівні дозволеної потужності 50 кВт, відновити вузол обліку з автоматом споживання 100 ампер, відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 20963,91 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2010 року в задоволенні позову приватного підприємства "Аеропрактик" відмовлено в повному обсязі.
Відмову в задоволенні позову господарський суд Автономної Республіки Крим мотивував помилковістю обраного позивачем способу захисту, дійшовши висновку про те, що у позивача відсутні підстави вимагати укладення нового договору, із зазначеними, що позивач не позбавлений можливості вимагати внесення змін до договору з рішенням суду в порядку статті 188 Господарського кодексу України, однак таких вимог в ході розгляду справи не заявляв. Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення 13423,36 грн. суд виходив з того, що розрахунок спожитої електричної енергії на зазначену суму був проведений відповідачем за період з 02.06.2009 року по 26.11.2009 року на підставі пункту 6.39 ПКЕЕ, що не є збитками в розумінні Господарського та Цивільних кодексів України. В частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування витрат в сумі 2395,00 грн., пов'язаних з вимогами відповідача на реконструкцію схеми обліку електроенергії № 55 по актах від 02.06.2009 року та 17.11.2009 року, суд виходив з правомірності таких дій відповідача, яки не обмежують споживача в споживанні електричної енергії в межах дозволеної потужності. Вимоги відповідача про встановлення ввідного автомату з дозволеною потужністю за договором судом визнані заснованими на вимогах діючого законодавства внаслідок чого відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити первісний стан вузла обліку. Заявлена позивачем вимога про відшкодування 1800,57 грн. оплати за перевитрату ліміту визнана судом необґрунтованою, оскільки ця сума була зарахована в рахунок сплати за активну електричну енергію.
Не погодившись з постановленим судовим актом, приватне підприємство "Аеропрактик" звернулось до Севастопольського господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду у даній справі від 21 грудня 2010 р. скасувати та прийняти нове рішення відповідного до постанови Вищого господарського суду України.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Так, заявник апеляційної скарги зазначив, що протягом трирічного листування з відповідачем в якому його зазначення про „переукладання договору”, „укладання договору” є тотожними поняттями, його підприємство прагнуло до отримання збільшення споживання електричної енергії на законних підставах у відповідності з його потребами, що змінились. Позивач вважає, що рішення суду про відмову в переукладанні договору суперечить положенням статей 24,25,26 Закону України „Про електроенергетику”, статей 179, 181 Господарського кодексу України, пункту 6 Договору з відповідачем про постачання електричної енергії, яким передбачено право на перегляд договору.
Інші доводи апеляційної скарги позивача аналогічні тим, що наводилися ним у позові та письмових поясненнях у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення з тих же доводів, що викладені у відзиві на позовну заяву та попередніх письмових поясненнях.
Апеляційна скарга була прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду у складі судової колегії: головуючий -суддя Балюкова К.Г., суддів -Видашенко Т.С. та Гонтаря В.І.
Розпорядженням керівництва суду від 05.04.2011 року у складі судової колегії відбулась заміна: суддя Видашенко Т.С. було замінено суддею Лисенко В.А.
Судовою колегією у судових засіданнях оголошувались перерви з 22.03.2011 року до 05.04.2011 року, з 05.04.2011 року до 28.04.2011 року та з 28.04.2011 року по 10.05.2011 року.
Заявою від 10.05.2011 року відповідач повідомив про його перейменування з 19.04.2011 року з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в публічне акціонерне товариство "Крименерго".
Ухвалою суду відкрите акціонерне товариство "Крименерго" замінено на публічне акціонерне товариство "Крименерго".
У судовому засіданні представник приватного підприємства "Аеропрактик" надав письмові пояснення по суті спору, аналогічні за змістом попереднім поясненням, підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, просив рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2010 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на правильність оскарженого позивачем рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 28.07.1999 року між державною акціонерною енергопостачальною компанією "Крименерго", правонаступником якої на час розгляду справи є публічне акціонерне товариство "Крименерго" (а.с.84 том 1), та малим приватним підприємством "Аеропрактик", правонаступником якого є позивач (а.с.12 том 1), був укладений договір № 1839 на користування електричною енергією (а.с.20 том 1).
Строк дії даного договору згідно з його пунктом 6 визначений до 31.12.1999 року та вважається щорічно продовженим, якщо від сторін не надходило заяв про його припинення або перегляд.
Відповідно до додатку № 3 до вказаного договору (а.с.78 том 1) об'єктом підключення споживача є яхт-клуб, розташований за адресою: смт. Сімеїз, вул. Луговськового, 2а. Вказаним додатком позивачу узгоджена дозволена потужність підключеного обладнання 15 кВт та 3 категорія надійності електропостачання.
Із листування сторін вбачається, що починаючи з 08.02.2007 року, позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогами про переукладання, внесення змін, укладення нового договору, прагнучи в своїх зверненнях до збільшення дозволеної потужності підключеного обладнання до 50 кВт (а.с.32, 33, 36, 39, 68 том 1). Листом № 76 від 30.10.2009 року позивачем був направлений проект договору (а.с.47, 67 том 1).
Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" листом від 20.11.2009 року (а.с.121 том 1) відхилило проект договору споживача, зокрема через те, що останнім не надані документи, які б посвідчували допуск на підключення електроустановок із зазначеною дозволеною потужністю, вказуючи також на ненадання позивачем доказів виконання ним ТУ від 1998 р. на 50 кВТ .
02.06.2009 року представником відкритого акціонерного товариства "Крименерго" було видано позивачу вимогу на реконструкцію схеми обліку електроенергії № 55, якою наказувалось виконати ряд заходів з реконструкції схеми обліку електроенергії та приведення її відповідно до вимог нормативних документів, зокрема в даній вимозі була вказана необхідність установки ввідного автомата на струм 25 А. Із змістом даного акта -вимоги споживач був ознайомлений, копію акта-вимоги отримав. На підставі даного акта-вимоги № 55 та акта-наряду № 358 від 02.06.2009 року (а.с.101, 102 том 2) схема обліку була виведена в реконструкцію. Також у даному акті-вимозі № 55 було вказано, що з 02.06.2009 року розрахунок за спожиту електроенергію буде проводитися відповідно до пункту 6.39 Правил користування електричною енергією.
Аналогічні вимоги було виставлено відкритим акціонерним товариством "Крименерго" за результатами перевірки, проведеної 17.11.2009 року (1 а.с.42 том 1).
У листі за вих. № 4141 від 13.10.2009 року (а.с.125 том 1) відповідачем вказується, що у зв'язку з простроченням виконання реконструкції обліку в липні споживач був розрахований умовно, а в серпні -згідно з установленою потужністю 5 580 кВтч. Виходячи із зазначеного, при розрахунку було нараховане перевищення договірної величини електричного споживання 3 080 кВтч на суму 1 800, 57 грн., проте, у подальшому, через те, що розрахунок був здійснений не за показниками лічильника, а за потужністю, перевищення договірної величини електричного споживання анульовано.
У письмових поясненнях працівників відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (а.с. 136, 137 том 1) вказується, що оскільки заборгованість за перевищення договірних величин електроенергії була відсутня, платіж у сумі 1 800,57 грн. пізніше був зарахований в оплату за електроенергію.
Предметом повторного розгляду справи після скасування прийнятих по ній попередніх рішень судів першої та апеляційної інстанції постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010 року є вимоги про переукладання договору та пов'язані з ними вимоги про відновлення вузлу обліку з автоматом на струм 100 А, про відшкодування 13423,36 грн. збитків, що виниклі внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 2395,00 грн. -збитків, пов'язаних з виконанням незаконних вимог за актами від 02.06.2009 року та 17.11.2009 року, як пов'язаних з вимогою про переукладання договору.
При цьому, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2010 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 року відносно припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1 800,57 грн. оплати за перевитрати ліміту -залишені без змін, отже зазначені вимоги новому розгляду не підлягали.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції від 21.12.2010 року - скасуванню, у зв'язку з наступним.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами ще 28.07.1999 був укладений договір на користування (споживання) електричною енергією, який згідно з його пунктом 6 вважається щорічно продовженим, якщо від сторін не надходило заяв про його припинення або перегляд.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на поставку електричної енергії згідно технічним умовам на рівні дозволеної потужності 50 кВТ, господарський суд першої інстанції у своєму рішенні від 21.12.210 року виходив з відсутності у позивача підстав вимагати укладення нового договору, оскільки укладений між сторонами Договір на користування електричною енергією № 1839 від 28.07.1999 року не розірваний сторонами та не припинений, одночасно позивач не позбавлений можливості вимагати внесення змін до договору з рішенням суду в порядку статті 188 Господарського кодексу України, однак таких вимог в ході розгляду справи не заявляв. Доходячи зазначених висновків, суд розцінював вимоги позивача як вимоги про укладання нового договору на користування електричною енергією.
Однак, з зазначеною позицією суду першої інстанції не може погодитися судова колегія, розглядаючи справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України.
Так, з огляду на наявне у матеріалах справи листування сторін, зокрема численних письмових звернень позивача з вимогами про переукладання, внесення змін, укладення нового договору на адресу відповідача, перше з яких датоване 08.02.2007 року, судова колегія доходить висновку, що метою всіх зазначених звернень позивача було лише збільшення дозволеної потужності підключеного обладнання до 50 кВт, збільшення обсягу споживання підприємством електричної енергії (а.с.32, 33, 36, 39, 68 том 1).
Оскільки у зверненнях до відповідача позивач застосовував різні формулювання своєї пропозиції відносно подальших змін договірних відносин з останнім, однак жодного разу не намагався припинити існуючі договірні відносини з відповідачем, враховуючи, що з цих зверненнях чітко визначена одна й та ж мета - збільшення дозволеної договірної потужності споживання позивача до 50 кВТ, судова колегія доходить висновку, що вимоги позивача про зобов'язання укласти з ним договір на поставу електричної енергії на рівні дозволеної потужності 50 кВт фактично зводяться до переукладання договору з відповідачем про поставку електричної енергії зі збільшенням договірної потужності та обсягу споживання.
Зазначеної думки дійшов й Вищий господарський суд України у своїй постанові від 28.10.2010 року, частково скасовуючи попередні судові рішення у даній справі.
Пунктом 1.13 ПКЕЕ унормовано, що укладання, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Згідно з частини 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що чергове звернення позивача до відповідача відбулося листом вих. № 121 від 31.08.2009 року в якому позивач знов просив змінити в договорі № 1839 величину договірної потужності у відповідності до технічних умов до 50 кВт (а.с. 39 том 1).
Однак, відповідей по суті своїх звернень позивач у встановлений 20-ти денний термін не отримав, що є порушенням відповідачем як положень статті 188 Господарського кодексу України, так й пункту 5.3 Правил користування електричною енергією щодо обов'язку постачальника електричної енергії надати на розгляд позивачу проект договору про постачання електричної енергії, який має відповідати типовому договору, що є додатком № 3 до зазначених Правил.
Зазначене підтверджується також фактом направленням самим позивачем проекту договору відповідачеві листом № 76 від 30.10.2009 року , в якому була ним були внесені дані про нову потужність споживання ним електричної енергії на рівні 50 кВТ та обсяги споживання на рівні 30000 кВт, який також залишився поза увагою останнього (а.с.47-54, 67 том 1).
При цьому листом Ялтинської міської мережі відкритого акціонерного товариства „Крименерго” вих. № 36 від 12.08.2009 підтверджений факт направлення позивачем при намаганні переукласти Договір необхідного пакету документів ще 08.11.2007 року із зазначенням необхідності оновлення цієї документації за спливом часу (а.с.126 том 1).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає право позивача на розгляд та вирішення його пропозиції щодо внесення змін до договору є порушеним, що вказує на обґрунтованість його звернення з відповідними позовом до суду.
Досліджуючи умови запропонованого позивачем проекту Договору від 03.11.2009 року, судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що ці умови є типовими згідно запропонованого законодавцем зразку в додатку № 3 до ПКЕЕ, із зазначенням в них потрібних позивачеві величин потужності та обсягу споживання електричної енергії, що дає судовій колегії підстави вважати запропонований проект таким, що відповідає вимогам ПКЕЕ, виходячи з того, що пунктом 5.2 ПКЕЕ визначено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.
Досліджуючи позовні вимоги про переукладання договору сторін, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що укладення (зміна) договору про постачання електричної енергії може мати місце при виконанні споживачем вимог вказаних Правил.
Перелік документів, необхідних для укладання договору про постачання електричної енергії зазначений у пункті 5.4 ПКЕЕ, тоді як переліку необхідних документів для переукладання (внесення змін) до договору при збільшенні потужності споживання ПКЕЕ не містять, з приводу чого судова колегія вважає, що в цьому випадку перелік необхідних документів визначається в залежності від запропонованих змін до договору.
Враховуючи, що договірні відносини сторін існують з 1999 року та при їх укладанні були дотримані вимоги пункту 5.4 ПКЕЕ, судова колегія вважає, що при визначенні можливості збільшення договірної потужності споживання позивачем електричної енергії, перш за все, потребує з'ясуванню питання наявності у позивача технічної можливості для забезпечення споживання електричної енергії потужністю 50 кВт.
Викладене узгоджується як з положеннями статті 6 Закону України "Про електроенергетику" згідно якої енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість, так й з положеннями пункту 6 Договору сторін від 28.07.1999 року яким визначена можливість перегляду сторонами умов договору.
Згідно листа Ялтинської міської мережі відкритого акціонерного товариства "Крименерго" вих. № 09/1243 від 16.12.1998 року техумови (ТУ) на підключення до електричних мереж "Крименерго" підприємства позивача розраховані на потужність 50 кВТ, для 2 категорії споживачів (а.с.151 том 1).
Згідно даних ТУ та пояснень представників відповідача у судовому засіданні, вказані в ТУ позивача 1998 року показники були достатніми для збільшення до 50 кВт потужності споживання позивачем електричної енергії станом до введення вузлу обліку в реконструкцію та заміною в її результаті ввідного автомату на струм на 100 А автоматом на струм на 25 А.
Доводи відповідача відносно відсутності підтверджень виконання позивачем вказаних ТУ у повному обсязі спростовуються самим фактом укладання сторонами договору 28.07.1999 року, при цьому будь-які зауваження з приводу неповного їх виконання, про які стверджує відповідач, в тексті договору або окремим документом з боку відповідача в порушення положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказами не підтверджені.
З приводу зазначення відповідачем закінчення строку дії ТУ позивача 1998 року, тому неможливості врахування їх при запропонованому позивачем переукладенні договору, судова колегія вважає зауважити наступне.
Строк дії ТУ діючим законодавством не визначений, але дійсно є обмеженим певним строком, протягом якого необхідно виконати все пункти ТУ для укладання договору. Отже метою складання ТУ є наступне укладання договору після чого строк їх дії є закінченим.
Оскільки Договір сторонами був укладений 28.07.1999 року, що свідчить про виконання необхідних ТУ позивачем, виконання нових ТУ для вирішення питання про переукладання договору відповідачем зі збільшенням потужності споживання позивачеві не пропонувалось та відповідних направлень не видавалось, тоді як існуючи технічні параметри електрозабезпечення позивача по ТУ 1998 року були достатніми для збільшення потужності його споживання до 50 кВт, судова колегія вважає за можливе дійти висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача переукласти з позивачем Договір про споживання електричної енергії від 28.07.1999 року зі збільшенням споживанням підприємством позивача електричної енергії до 30 000 кВт та з дозволеною потужністю до 50 кВт, як це пропонувалось позивачем в проекті договору від 03.11.2009 року (а.с.47-54 том 1).
Вимоги позову приватного підприємства "Аеропрактик" також зводяться до зобов'язання відповідача відновити вузол обліку з ввідним автоматом споживання на струм 100 А.
Позивач також стверджує, що йому завдано збитки в сумі 2 395,00 грн. внаслідок виконання ним незаконних вимог за актами від 02.06.2009 року, 17.11.2009 року щодо реконструкції вузла обліку із заміною ввідного автомату.
Відмовляючи в задоволенні вказаних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності вимог відповідача щодо заміни наявного у позивача ввідного автомату на струм 100 А автоматом на струм 25 А відповідно до договірної потужності споживання 15 кВт.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті-наряді № 55 від 02.06.2009 року відповідачем викладено вимогу здійснити реконструкцію схеми обліку електроенергії (а. с. 102 том 2). Аналогічні вимоги були виставлені відкритим акціонерним товариством "Крименерго" за результатами перевірки, проведеної 17.11.2009 року (а.с. 42 том 1).
Зі змістом даних актів споживач був ознайомлений, про що свідчить його підпис.
Однак, судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо правомірності викладених вимог в зазначених актах.
Необхідність реконструкції вузла обліку відповідач засновує положеннями постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910, якою Правила користування електричною енергією були викладені в новій редакції. У числі прийнятих змін була встановлена вимога забезпечення електроустановок споживачів технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності (пункт 3.1).
Так, положеннями пункту 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910 "Про внесення змін до Правил", в редакції постанови 25.12.2008 року № 1449, передбачено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності Постановою мають привести взаємовідносини між собою відповідно до вимог Правил.
У зв'язку з необхідністю приведення договору на постачання електричної енергії, укладеного сторонами ще 28.07.1999 року, у відповідність новій редакції Правил користування електричною енергією, 02.06.2009 року (як вказує відповідач у письмових поясненнях - а.с. 80 том 2) персоналом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" було видано вимогу реконструкції схеми обліку (акт вимога № 55 -а.с. 102 том 2), згідно з якою приватне підприємство "Аеропрактик" повинно було встановити ввідний автомат з номінальним струмом 25 А, що у свою чергу відповідає дозволеній за договором потужності 15 кВт.
Дійсно, на момент укладання Договору про постачання електричної енергії сторони взяли на себе зобов'язання щодо виконання умов цього договору, вимог діючого законодавства, ПКЕЕ та ПУЕ.
Згідно додатку № 1 до Договору сторін від 28.07.1999 року позивачу узгоджена дозволена потужність підключеного обладнання 15 кВт та 3 категорія надійності електропостачання.
Однак, враховуючи, що на час складання першого акту-вимоги від 02.06.2009 року трирічний термін приведення взаємовідносин сторін у відповідність до нової редакції ПКЕЕ, визначений пунктом 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910 "Про внесення змін до Правил" в редакції від 25.12.2008 року не сплинув, враховуючи також те, що з 2007 року позивач намагався переукласти з відповідачем договір у бік збільшення потужності споживання, що виключає доцільність заміни встановленого ввідного автомату на струм 100 А автоматом на струм на 25 А, судова колегія вважає, що без вирішення по суті пропозицій позивача, зобов'язання його провести реконструкцію розрахункового приладу обліку електричної енергії (заміну ввідного автомату на 25 А не можна вважати обґрунтованими, отже й правомірними).
На правильність таких висновків також вказує лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (а.с. 46 том 1).
Виходячи з неправомірності зобов'язання позивача поза вирішенням його звернень про збільшення договірної потужності до проведення реконструкції вузла обліку, судова колегія вважає наявними підстави для задоволення вимог позову щодо зобов'язання відповідача повернути вузол обліку позивача у стан, що існував до його реконструкції -провести заміну ввідного автомату на струм 25 А автоматом на струм 100 А та про відшкодування відповідачем 2 395,00 грн. витрат, понесених позивачем внаслідок виконання вимог за актами від 02.06.2009 року, 17.11.2009 року, несення яких підтверджується наданим позивачем кошторисом.
У наданому кошторисі витрат на здійснення заходів з виконання реконструкції (а.с. 61 том 1) позивач вказує, що встановлення других дверей на ящику обліку під опломбування спеціалістом, що має допуск до електроробіт, а також заміна автомата йому обійшлась на суму 1 300 грн., матеріали та комплектація -на суму 265,00 грн., виготовлення оглядових віконець у двох дверцятах ящику обліку електричної енергії -на суму 830,00 грн. На підтвердження здійснених витрат позивачем надана накладна від 26.10.2009 року, трудові угоди з Смирновим О.О. та Пасечним О.О. (а.с. 62 -66 том 1).
За загальним правилом частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для покладення на відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності); шкідливого результату такої поведінки (збитки); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини правопорушника.
У даному випадку склад цивільного правопорушення є наявним, оскільки встановлена неправомірність вимог відповідача, їх наслідок у вигляді понесених позивачем витрат на реконструкцію вузла обліку з вини відповідача та причинний зв'язок між ними.
Таким чином, судова колегія вбачає достатніми правові підстави та надані позивачем докази для задоволення заявлених позивачем вимог про відшкодування понесених ним витрат на реконструкцію.
Нарахування позивачеві 15 680, 30 грн. за споживання електричної енергії відповідач пояснює тим, що тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.
Розрахунок за показниками приладу обліку був відновлений 26.11.2009 року, що підтверджується актом - нарядом технічної перевірки схеми обліку № 1303 від 26.11.2009 року (а.с. 43 том 2), отже у період з 02.06.2009 року по 26.11.2009 року розрахунок проводився згідно з пунктом 6.39 ПКЕЕ за величиною потужності, вказаній у договорі - 15 кВт.
Однак, неправомірність вимог про проведення реконструкції позивачем вузла обліку вказує на відсутність підстав для здійснення відповідачем нарахувань споживання із застосуванням положень 6.39 ПКЕЕ.
Виходячи з зазначеного, судова колегія вбачає обґрунтованість позовних вимог останнього про відшкодування завданих йому внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф збитків та необхідність їх часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до рахунків (а.с. 28 -31 том 1) позивачем за період з серпня по листопад 2009 року сплачено 15 680, 30 грн. У наданому розрахунку (а.с. 160 том 1) позивач вказує, що повинен сплатити за вказаний період 4 056, 94 грн., оскільки споживання за цей період дорівнювало 2 235 кВт (серпень 2009 року), 1 990 кВт (вересень 2009 року), 800 кВт (жовтень 2009 року), 723 кВт (листопад 2009 року), а фактично нараховане за споживання 5 580 кВт (серпень 2009 року), 5 580 кВт (вересень 2009 року), 5 400 кВт (жовтень 2009 року), 5 580 кВт (листопад 2009 року). Отже, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що переплата позивача у зв'язку з розрахунком обсягу спожитої ним електричної енергії відповідачем на час реконструкції вузлу обліку згідно пункту 6.39 ПКЕЕ у період з серпня по листопад 2009 року дорівнює (15680,30-4056,94) 11623,36 грн. При цьому зазначена у розрахунку переплата за липень в сумі 2432,71 грн. судовою колегією не враховується через відсутність розрахунку такої переплати.
Виходячи з наведеного, сума в розмірі 11623,36 грн. нарахована неправомірно та є понесеними позивачем збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим наявні підстави для покладення на відкрите акціонерне товариство "Крименерго" обов'язку з їх відшкодування позивачеві. Водночас, у задоволенні позовних вимог в даній частині на суму (13423,93-11623,36) 1800,57 грн. позивачеві повинно бути відмовлено.
При цьому судова колегія вважає, що зазначення відповідача про те, що відповідач здійснював розрахунок за величиною потужності, вказаній у договорі, а саме на 15 кВт, у той час як за весь період часу з 02.06.2009 року по 26.11.2009 року споживач на свій розсуд користувався підключеним устаткуванням сумарною потужністю 67 кВт із посиланням на листи приватного підприємства "Аеропрактик" (а.с.33, 44 том 1) є безпідставними, оскільки в цих листах позивач вказує на сумарну потужність наявних у нього електроустановок, не зазначаючи при цьому про їх фактичне використання до вирішення питання збільшення договірної потужності.
При цьому в листі (а.с.125, 135 том 1) відповідач вказує, що у зв'язку з простроченням позивачем виконання реконструкції схеми обліку споживання електричної енергії приватним підприємством "Аеропрактик" в липні 2009 року було розраховано умовно згідно пункту 6.39 ПКЕЕ. Здійснюючи умовний розрахунок, відповідач виходив з того, що величина споживання електричної енергії становить 3 080 кВт/ч, у той час як договірною величиною споживання є 2 500 кВт/ч.
В частині зазначення в апеляційній скарзі заперечень на рішення суду першої інстанції від 21.12.2010 року про відшкодування 4811,22 грн. витрат на оплату суми нарахованої за перевитрату ліміту та 334,33 грн. оплати за підключення електричної енергії судова колегія вбачає наступне.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем в тому числі були заявлені вимоги про відшкодування витрат на оплату суми, нарахованої за перевитрату ліміту на суму 1800,57 грн. та 334,33 грн. оплати за підключення електричної енергії, яки протягом первісного розгляду справи не змінювались.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2010 року, залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 року позовні вимоги про стягнення 334,33 грн. збитків позивача з оплати за підключення електричної енергії були задоволені, а провадження в частині вимог про відшкодування витрат на суму 1800,57 грн. на оплату суми, нарахованої за перевитрату ліміту було припинено.
Постановою Вищого господарського суду України у даній справі від 28.10.2010 року судові рішення попередніх інстанцій в частині вирішення зазначених вимог залишені без змін.
При новому розгляді справи господарським судом Автономної Республіки Крим позивач надав письмові пояснення, в яких, зокрема, до суми матеріальної шкоди в розмірі 20963,91 грн. включив 4811,22 грн. витрати на оплату перевитрати ліміту та 334,33 грн. -витрати на оплату підключення електричної енергії (а.с.6 том 3). Однак, оскільки вказана заява не була оформлена та подана позивачем в якості уточнення (збільшення) позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України із відповідною оплатою цих вимог державним митом, питання про відшкодування збитків у сумі 4811,22 грн. витрат на оплату перевитрати ліміту не підлягало розгляду та вирішенню судом першої інстанції, а питання про відшкодуванню 334,33 грн. -витрат на оплату підключення електричної енергії, як вже вирішене в ході розгляду справи - не підлягало повторному вирішенню при новому розгляді справи та при її перегляді судом апеляційної інстанції, тому відповідні зазначення в апеляційній скарзі апелянта є безпідставними.
З урахуванням викладеного у сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги приватного підприємства „Аеропрактик”, яки були предметом нового розгляду після прийняття у справі постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2010 року, підлягають частковому задоволенню.
Оскільки господарським судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі були неповно з'ясовані обставини справи, не було надано належної оцінки доказам, які містяться у справі, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати таке рішення та прийняте нове про часткове задоволення позовних вимог приватного підприємства "Аеропрактик".
Відповідно до частин 1 та 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 101, пунктом 3 статті 103, статтями 104 (пункти 2, 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Замінити відкрите акціонерне товариство "Крименерго" на публічне акціонерне товариство "Крименерго".
2. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Аеропрактик" задовольнити частково.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2010 року у справі №5002-22/162.1-2010 скасувати.
4. Прийняти нове рішення.
"Позов приватного підприємства "Аеропрактик" задовольнити частково.
Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Крименерго" переукласти Договір на користування електричною енергією, укладений з приватним підприємством "Аеропрактик" 28.07.1999 року зі збільшенням споживання електричної енергії приватним підприємством "Аеропрактик" до 30 000 кВт з дозволеною потужністю на рівні 50 кВт.
Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Крименерго" привести вузол обліку приватного підприємства "Аеропрактик" у стан, що існував до його реконструкції у листопаді 2009 року шляхом заміни ввідного автомату на струм 25 А автоматом на струм 100 А.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034; п/р 26007301442046 в філії АКБ "Національний кредит", МФО 384715, ЗКПО 00131400) на користь приватного підприємства "Аеропрактик" (вул. Міллера, 6а, кв. 24, місто Сімферополь, 95021; п/р 26002014371000 у АКБ "Імексбанк", МФО 308304, ЗКПО 13692790) у відшкодування збитків суму в розмірі 14018,36 грн., з яких: 11623,36 грн. -збитки, що виникли внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 2395,00 грн. збитки від оплати проведення реконструкції, витрати по сплаті державного мита в сумі 140,18 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 19,21 грн.
В іншій частині позову відмовити."
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати судові накази.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді В.А. Лисенко
В.І. Гонтар
Розсилка:
1. Приватне підприємство "Аеропрактик" (вул. Міллера, 6а-24,Сімферополь,95021; пер. Виробничий, 11, місто Сімферополь, 95011)
2. Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)