79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.05.11 Справа № 29/148
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крупс», м.Львів
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011р.
у справі № 29/148
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м.Львові», м.Львів
до відповідача 1 Приватного підприємства «Крупс», м.Львів
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Альянс», м.Львів
про звернення стягнення на заставлене майно
За участю представників:
позивача: Бачинський А.В.
відповідача 1: Чоповський Т.В.
відповідача 2: не з'явився
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2011р. у справі № 29/148 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м.Львові», м.Львів та стягнуто з Приватного підприємства «Крупс»(адреса: вул.Ю.Липи, 39/152, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 20787752 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (адреса: пров.Шевченка, 12, м.Київ, 01001), в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м.Львові»(адреса: вул.Ак.Гнатюка, 2, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ 09325637) 10603449,99 грн. (рахунок для направлення коштів № 29099331413393 у філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м.Львові», МФО 325633) шляхом звернення стягнення на заставлене майно: на будівлю магазину, загальною площею 1227,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Чорновола В, 105 та земельну ділянку площею 0,1749 га, (кадастровий № 4610137500:07:003:0029), яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Під Голоском, буд.1, передану згідно з Договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 14.09.2007р., за реєстраційним № 6075, що належить ПП «Крупс»(код ЄДРПОУ 20787752, м.Львів, вул.Ю.Липи 39/152); стягнуто з Приватного підприємства «Крупс»на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»25500 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Альянс»за відсутністю предмету спору.
Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з приписів п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України та того, що право власності на предмет спору визнано за відповідачем 1.
При прийнятті рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з приписів ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.589, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 38-40 Закону України «Про іпотеку».
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права, позов залишити без розгляду, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що відповідач 1 не отримував ухвали Господарського суду Львівської області від 24.01.2011р. про поновлення провадження у справі № 29/148, яке було зупинено до розгляду господарської справи № 2/155; суд першої інстанції незаконно виніс рішення від 22.02.2010р. у справі № 29/148, оскільки розгляд справи № 2/155 ще не завершений, а відтак є чинною ухвала суду від 19.10.2010р. про зупинення провадження у справі № 29/148; рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011р. може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі № 2/155 з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет; крім того, судом першої інстанції не враховано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, запровадженого ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2010р. у справі № 28/122 про банкрутство ПП «Крупс».
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач 1 подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду Львівської області від 29.04.2011р. про порушення провадження у справі № 5015/2326/11 та лист Господарського суду Львівської області № 841к від 10.05.2011р. Вказані докази оглянуті апеляційним господарським судом та приєднані до матеріалів справи.
Відповідача 2 участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про причини нявки не повідомив, пояснень з приводу апеляційної скарги не надав.
Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача 2.
В судовому засіданні представник відповідача 1 вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, між позивачем - Банком та відповідачем 1 - приватним підприємством «Крупс»було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 938/05-К від 14.09.2007р., за умовами якого договору Банк зобов'язався надати позичальнику (відповідачу 1) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10000000,00 грн. на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Між сторонами у справі - Банком, Приватним підприємством «Крупс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Альянс»(відповідачем 2) було укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 14.09.2007р. Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору. Предметом іпотеки є: будівля магазину загальною площею 1227,70 м2, яка знаходиться за адресою: м.Львів, пр.Чорновола, 105; що належить ТОВ "Техно Альянс"; земельна ділянка площею 0,1749 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Під Голоском, 1, що належить ПП «Крупс».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2009р. у справі № 19/140 за ПП «Крупс»визнано право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Львів, пр.Чорновола, 105, загальною площею 1227,7 кв.м. Право власності на вищевказане приміщення за ПП «Крупс»зареєстровано 22.12.2009р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24869982 від 22.12.2009р.
Банком було скеровано відповідачу 1 претензію № 09-289 від 11.06.2009р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 10272356,37 грн.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначалось вище, за умовами кредитного договору (п.2.1) Банк зобов'язався надати позичальнику (відповідачу 1) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10000000,00 грн. на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Відповідачем 1 не представлено доказів належного виконання ним обов'язку зі щомісячного погашення кредиту та сплати відсотків. Відтак, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про те, що дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують умови кредитного договору. Нарахування банком 7480000,00 грн. строкової заборгованості за кредитом є обґрунтованим.
Пунктом 3.2 статті 3 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 14% річних за кредитом, наданим у гривні. Проценти нараховуються і сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит. Нарахування Банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Таким чином, позивачем правомірно нараховано відповідачу 1 2520000,00 грн. простроченної заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.1.9 кредитного договору лімітом кредитної лінії визнається максимальний рівень заборгованості позичальника (відповідач 1) за кредитом у всіх випадках валют, який виник внаслідок видачі кредиту та не повинен перевищувати позичальником. Конкретні ліміти кредитної лінії встановлені п.2.1 Кредитного договору. Зокрема, ліміт кредитної лінії зменшується за таким графіком: з 18.09.2009р. -ліміт встановлюється в сумі 9 млн. 160 тис.грн., з 16.10.2009р. -8 млн. 320 тис.грн., з 19.11.2009р. -7 млн. 480 тис. грн., з 18.12.2009 р. -6 млн. 640 тис.грн., з 15.01.2010р. -5 млн. 800 тис.грн., з 19.02.2010 р. -4 млн. 960 тис.грн., з 19.03.2010 р. -4 млн. 120 тис.грн., з 16.04.2010р. -3 млн. 280 тис.грн., з 14.05.2010р. -2 млн. 440 тис.грн., з 18.06.2010р. -1 млн. 600 тис.грн., з 16.07.2010р. -760 тис.грн., з 20.08.2010р. -0,00 грн.
Відповідно до пункту 4.3.4 кредитного договору Банк має право вимагати від позичальника (відповідача 1) (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання з повернення кредиту та/або сплати процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші зобов'язання зі сплати грошових коштів, передбачені цим договором; а також у випадку порушення справи про банкрутство позичальника.
За умовами п.4.2.1, 4.2.2 кредитного договору відповідач 1 зобов'язався у встановлений п.2.2 цього договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту, своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом. Таким чином, обгрунтованим є нарахування позивачем відповідачу 1 564525,67 грн. заборгованості по процентах.
Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з вказаних вище підстав Банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше, ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій з примусового стягнення коштів.
Як встановлено матеріалами справи, Банком скеровано відповідачу 1 претензію № 09-289 від 11.06.2009р. з вимогою достроково погасити заборгованість.
Таким чином, дострокова вимога позивача повернути позичені кошти та відсотки за користування кредитом є правомірною.
Відповідно до п.3.3 Кредитного договору за управління кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії позичальник (відповідач 1) сплачує Банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 0,05% щомісячно від ліміту кредитної лінії, а саме 5000,00 грн. За таких обставин, обґрунтованим є нарахування позивачем відповідачу 1 20000,00 грн. комісійної винагороди.
Пунктом 5.3 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Відтак, правомірним та обґрунтованим є нарахування позивачем відповідачу 1 18263,77 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 660,55 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом.
Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з п.3.1.5 договору іпотеки за умови невиконання іпотекодавцями (відповідачі) зобов'язань за кредитним договором, ліквідації або реорганізації у будь-який спосіб Іпотекодавцями або порушення відносно останнього справи про банкрутство звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавців дострокового виконання зобов'язань, що випливають із Кредитного договору.
Оскільки відповідач 1 порушив умови кредитного договору шляхом несплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом, стосовно відповідача 1 порушено справу про банкрутство, тому настають наслідки, зазначені в п.3.1.4 договору іпотеки.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. .
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель (позивач) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.
Доводи апелянта про те, що відповідач 1 не отримував ухвали Господарського суду Львівської області від 24.01.2011р. про поновлення провадження у справі № 29/148, яке було зупинено до розгляду господарської справи № 2/155; суд першої інстанції незаконно виніс рішення від 22.02.2010р. у справі № 29/148, оскільки розгляд справи № 2/155 ще не завершений, а відтак є чинною ухвала суду від 19.10.2010р. про зупинення провадження у справі № 29/148, до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються як необгрунтовані та помилкові.
Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.01.2011р. було поновлено провадження у справі № 29/148 та призначено справу до розгляду на 14.02.2011р. на 11.50 год. Вказана ухвала була надіслана сторонам у справі, в тому числі відповідачу 1, 26.01.2011р. за їх місцезнаходженням з повідомленням про вручення поштового відправлення. А відтак, сторони, в тому числі відповідач 1, вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи господарським судом.
Безпідставними є також доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011р. може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі № 2/155 з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет, оскільки рішенням Господарського суду Львівської області від 22.11.2010р. у справі № 2/155, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р. та набрало законної сили, в позові ПП «Крупс»до Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м.Львові»про розірвання договору іпотеки від 14.09.2007р. відмовлено.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, запровадженого ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2010р. у справі № 28/122 про банкрутство ПП «Крупс», до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки вказана обставини не впливає на правильність вирішення спору у даній справі.
Тому виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Відтак, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
Рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011р. у справі № 29/148 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крупс», м.Львів -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Якімець Г.Г.