79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.05.11 Справа № 16/92
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу Старокривотульської сільської ради, с.Старі Кривотули Івано-Франківської області та Новокривотульської сільської ради, с.Нові Кривотули Івано-Франківської області
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2011р.
у справі № 16/92
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Агропромислова фірма «Іскра», с.Старі Кривотули Івано-Франківської області
до відповідача 1 Старокривотульської сільської ради, с.Старі Кривотули Івано-Франківської області
до відповідача 2 Новокривотульської сільської ради, с.Нові Кривотули Івано-Франківської області
про визнання недійсним рішення сільських рад та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно
за участю представників сторін
позивача: Гриновецька Р.Р., Проценко С.Г.
відповідача 1: Назарук В.О.
відповідача 2: Брезіцький М.М., Стацик А.С.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2011р. у справі № 16/92 частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства АПФ «Іскра»(с.Старі Кривотули, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77474, код ЄДРПОУ 03753220) до відповідача 1 Старокривотульської сільської ради (вул.Л.Українки, 35, с.Старі Кривотули, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77474), та відповідача 2 Новокривотульської сільської ради (вул.Грушевського, 21а, с.Нові Кривотули, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77473), визнано недійсним рішення відповідача 2 Новокривотульської сільської ради від 05.08.2007р. «Про передачу нерухомого майна бувшого КСП «Іскра»в комунальну власність», визнано за позивачем право на належне йому нерухоме майно, а саме: млин, Кафе «Мрія», цех термопластів, забійний цех, ковбасний цех, пекарня, котельня, сторожова охорона, адмінбудинок, склад матеріальних цінностей (Стефанків), магазин с.Старі Кривотули, автопарк, лікеро-горілчаний цех, спиртосклад, лабораторія розливного цеху, приміщення шапочного цеху, АВМ, ЕЛІТА, КСПЛ-09, склад на ЕЛІТІ, олійний цех та цех крупи, тракторна бригада (майстерня), заправка тракторної бригади, корівник чотирьохрядний, зерносклади; в частині визнання недійсним рішення відповідача 1 Старокривотульської сільської ради № 34-7/2007 від 31.07.2007р. щодо передачі майна ТзОВ АПФ «Іскра» до комунальної власності провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору; стягнуто з відповідача 2 Новокривотульської сільської ради (вул.Грушевського, 21а, с.Нові Кривотули, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77473) на користь позивача Відкритого акціонерного товариства АПФ «Іскра»(с.Старі Кривотули, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77474, код ЄДРПОУ 03753220) державне мито в сумі 170 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.16, 321, 393 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 147 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 14.01.2011р., відповідачі 1,2 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі відповідно до п.1 ст.80 ГПК України, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що даний спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, апелянти в апеляційній скарзі виклали заперечення проти ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2010р. у справі № 16/92, якою на відповідача 1, Старокривотульську сільську раду, та на відповідача 2, Новокривотульську сільську раду, накладено штраф у розмірі 1700 грн. на кожного за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, стягнуто з відповідачів 1,2 в дохід державного бюджету по 1700 грн. штрафу з кожного, просять ухвалу скасувати.
Представники відповідачів 1,2 вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та пояснили, що 16.08.2009р. загальними зборами пайовиків колишнього КСП АПФ «Іскра»було прийнято рішення про передачу майна на баланс Старокривотульської сільської ради та Новокривотульської сільської ради відповідно. 21.08.2009р. комісія з організації вирішення майнових питань передала майно, яке розміщене на територіях сільських рад в комунальну власність відповідних територіальних громад сіл. 22.08.2009р. сесія Старокривотульської сільської ради прийнята рішення про оформлення права власності на об'єкти згідно з рішенням зборів пайовиків та 23.08.2010р. сесія Новокривотульської сільської рада прийняла рішення про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна згідно з рішенням зборів пайовиків. На підставі вищевказаних рішень сільські ради в законний спосіб оформили свідоцтва про право власності на майно. Тобто всі дії по оформленню права власності на об'єкти були проведені відповідачами на підставі чинного рішення зборів пайовиків та рішенням комісії по врегулюванню майнових питань, актів прийому-передачі та рішень сесій сільських рад.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представники позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
У судовому засіданні 04.05.2011р. оголошувалась перерва до 24.05.2011р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В апеляційній скарзі апелянт виклав заперечення проти ухвали про накладення штрафу від 23.12.2010р. Як випливає із змісту ч.1 ст.106 ГПК України, вказана ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч.2 ст.106 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційний господарський суд вважає ухвалу суду від 23.12.2010р. щодо накладення та стягнення штрафу законною та обґрунтованою з огляду на наступне.
Позивач, ТзОВ агропромислова фірма «Іскра», звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання недійсними рішення Старокривотульської сільської ради № 34-7/2007 від 31.07.2007р., рішення Новокривотульської сільської ради від 05.08.2007р. про передачу в комунальну власність нерухомого майно, яке належало колективному сільськогосподарському підприємству «Іскра», та визнання права власності на передане майно.
Оскільки позивач самостійно не мав можливості подати докази у справі, так як відповідачів на його запити їх не надали, останній звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про витребування їх судом. Враховуючи наведене, а також те, що вказані докази є об'єктом оскарження і потребують дослідження, господарський суд ухвалами від 29.10.2010р. та 09.11.2010р. зобов'язав відповідачів представити оскаржувані рішення про передачу майна, а також свідоцтва про право власності на об'єкти, які були передані до комунальної власності. Ухвалою від 30.11.2010р. господарський суд зобов'язав відповідачів виконати вимоги ухвали суду від 29.10.2010р. та 09.11.2010р. Ухвалою від 14.12.2010р. суд повторно зобов'язав відповідачів подати вищевказані докази та попередив про наслідки невиконання вимог суду. Однак, відповідачі вимог суду не виконали, витребуваних доказів не подали, причин не виконання вимог суду не пояснили.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарських судом на сторону.
Відтак, виходячи з того, що відповідачі без поважних причин не виконали вимог суду щодо подання витребуваних доказів, тобто ухилились від вчинення дій покладених на них господарським судом, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно в межах наданих йому господарським процесуальним законом повноважень ухвалою від 23.12.2010р. наклав на відповідача 1, Старокривотульську сільську раду, та на відповідача 2, Новокривотульську сільську раду, штраф у розмірі 1700 грн. на кожного та стягнув з відповідачів в дохід державного бюджету по 1700 грн. штрафу з кожного. Правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2010р. в частині накладення та стягнення з відповідачів штрафу апеляційний господарський суд не вбачає.
Щодо вимог по суті спору суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова фірма «Іскра»було власником нерухомого майна, яке знаходилось на території Старокривотульської та Новокривотульської сільських рад. Однак, в процесі реформування аграрного сектору економіки, відповідно до рішення загальних зборів уповноважених від зборів пайовиків майнових паїв колишнього КСП АПФ «Іскра»від 29.07 2007р. та рішенням комісії по врегулюванню майнових відносин від 31.07.2007р., на баланс Старокривотульської та Новокривотульської сільських рад було передано майно позивача, ТзОВ АПФ «Іскра», а саме:
До Старокривотульської сільської ради :
1. Млин
2. Кафе "Мрія"
3. Цех термопластів
4. Забійний цех
5. Ковбасний цех
6. Пекарня
7. Котельня
8. Сторожова охорона
9. Адмінбудинок
10. Склад матеріальних цінностей
11. Магазин с.Старі Кривотули
12. Автопарк
13. Лікеро-горілчаний цех
14. Спиртосклад
15. Лабораторія розливного цеху
16. Приміщення шапочного цеху.
До Новокривотульської сільської ради:
1. АВМ
2. ЕЛІТА
3. КСПЛ-09
4. Склад на ЕЛІТІ
5. Олійний цех та цех крупи
6. Тракторна бригада (майстерня)
7. Заправка тракторної бригади
8. Корівник чотирьохрядний
9. Зерносклади.
Вказане майно було передано на баланс сільських рад на підставі актів прийому-передачі нерухомого майна від 31.07.2007р.
Рішенням Старокривотульської сільської ради за № 34-7/2007 від 31.07.2007р. вказане вище майно було передано до комунальної власності територіальної громади села.
Аналогічне рішення щодо передачі майна колишнього КСП «Іскра»до комунальної власності було прийнято і Новокривотульською сільською радою 05.08.2007р.
Крім цього, рішенням комісії щодо врегулювання майнових відносин, що виникли в процесі реформування аграрного сектору економіки, майно пайового фонду було виділено окремим пайовикам, на яке в подальшому рішеннями Старокривотульської та Новокривотульської сільських рад було оформлено право власності за даними пайовиками, яке було зареєстровано Івано-Франківським ОБТІ.
Проте, рішенням Тисменецького районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2009р. у справі № 2-12 було визнано недійсним рішення загальних зборів громадян села Старі Кривотули Тисменецького району від 08.07.2007р.; рішення загальних зборів пайовиків - власників майнових паїв колишнього КСП АПФ «Іскра»від 02.09.2007р.; рішення загальних зборів уповноважених від зборів пайовиків майнових паїв колишнього КСП АПФ «Іскра»від 29.07.2007р.; рішення комісії по врегулюванню майнових відносин, що виникли у процесі реформування аграрного сектору економіки від 31.07.2007р.
Вказане рішення набрало законної сили, а тому обов'язкове для виконання.
Відповідно до ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Оскільки рішенням Тисменецького районного суду від 10.04.2009р. скасовані рішення загальних зборів громадян сіл Старі Кривотули та Нові Кривотули, а також рішення загальних зборів уповноважених від зборів пайовиків майнових паїв колишнього КСП АПФ «Іскра», що стосуються пайових прав останнього на нерухоме майно, то відповідно всі наступні рішення органів місцевого самоврядування, які стосуються вирішення правового питання власності майна підлягають скасуванню.
Відповідно до ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Статтею 147 ГК України передбачено, що вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до положень ст.20 ГК України, захист прав суб'єктів господарювання, здійснюється шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.
Оскільки рішення Новокривотульської сільської ради від 05.08.2007р. «Про передачу нерухомого майна бувшого КСП «Іскра»в комунальну власність»порушує майнове право позивача, воно (рішення) підлягає визнанню недійсним. Відтак, в цій частині вимог позов задоволений судом першої інстанції правомірно.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення Старокривотульської сільської ради за № 34-7/2007 від 31.07.2007р., то судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в цій частині позову за відсутністю предмета спору, оскільки своїм рішенням від 20.05.2010р. за № 86-24/2010р. Старокривотульська сільська рада скасувала оскаржене позивачем рішення, тобто на день подачі позовної заяви предмет спору був відсутній.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оскільки майнові права позивача були порушені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність їх поновлення шляхом визнання за позивачем права на належне йому майно, яке було передано до комунальної власності територіальних громад сіл Старі Кривотули та Нові Кривотули і в цій частині задоволив позов.
Доводи апелянтів про те, що даний спір не підлягає вирішення в господарських судах України не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються приписами ст.20 ГК України та ч.2 ст.16 ГПК України.
Тому виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Відтак, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2011р. у справі № 16/92 залишити без змін, а апеляційну скаргу Старокривотульської сільської ради, с.Старі Кривотули Івано-Франківської області та Новокривотульської сільської ради, с.Нові Кривотули Івано-Франківської області -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Якімець Г.Г.