31 травня 2011 року Справа № 16/5026/922/2011
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" про стягнення 268 063,62 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" пред'явило позов до відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" про стягнення 268 063,62 грн. з яких: 202 324,56 грн. інфляційних витрат та 65 739,06 грн. 3% річних внаслідок невиконання лізінгових зобов'язань, підтверджених рішеннями господарського суду Черкаської області по справах № 07/1395, 07/1396, 12/1383, 11/402, 11/406, за якими з відповідача на користь позивача було стягнуто борг за лізинговими платежами з санкціями за невиконання зобов"язань. Рішення набрали законної сили.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, заперечень проти позову суду не подано. Клопотання про відкладення розгляду відповідач суду також не подав, а тому перешкод для продовження розгляду справи немає.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається наступне:
Відповідно до рішення від 13.07.2009 р. по справі № 07/1395 господарського суду Черкаської області за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" до ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" з відповідача на користь позивача стягнуто 256 454,18 грн., з яких 201 805,74 грн. розмір боргу з лізингових платежів ( а.с. 10-19). Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. по справі № 07/1395 рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2009 р. залишено без змін (а.с. 54-62).
Відповідно до рішення від 13.07.2009 р. по справі № 07/1396 господарського суду Черкаської області за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" до ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" з відповідача на користь позивача стягнуто 254 658,30 грн., з яких 200 848,67 грн. розмір боргу з лізингових платежів (а.с. 20- 29). Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. по справі № 07/1396 рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2009 р. залишено без змін (а.с. 63-71).
Відповідно до рішення від 14.07.2009 р. по справі № 12/1383 господарського суду Черкаської області за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" до ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" з відповідача на користь позивача стягнуто 305 588,77 грн., з яких 245 720,33 грн. розмір боргу за лізинговими платежами (а.с. 30-35). Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. по справі № 12/1383 рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2009 р. залишено без змін (а.с. 72-80).
Відповідно до рішення від 13.07.2009 р. по справі № 11/1402 господарського суду Черкаської області за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" до ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" з відповідача на користь позивача стягнуто 305 396,05 грн., з яких 245 720,33 грн. розмір боргу з лізинговими платежами (а.с. 36-41). Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. по справі № 11/1402 рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2009 р. залишено без змін (а.с. 81-89).
Відповідно до рішення від 13.07.2009 р. по справі № 11/1406 господарського суду Черкаської області за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" до ВАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" з відповідача на користь позивача стягнуто 305 396,05 грн., з яких 245 720,33 грн. розмір боргу з лізинговими платежами (а.с. 42-47). Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. по справі № 11/1406 рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2009 р. залишено без змін (а.с. 90-98).
За сукупністю вищевказаних рішень з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума коштів в розмірі 1 427 493,35 грн., з яких 1 139 815,40 грн. розмір боргу за основними лізинговими платежами. По кожному судовому рішенню крім основного боргу за лізинговими платежами з відповідача на користь позивача стягувалися інфляційні, пені, проценти річних та штрафи.
Згідно постанови підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 04.04.2011 р. примусове виконання наказів господарського суду Черкаської області № 07/1395 (а.с.108), № 07/1396 (а.с.109), № 12/1383 (а.с.110), № 11/1402 (а.с. 111), № 11/1406 (а.с.112) об'єднано у зведене виконавче провадження № 19393680 (а.с.114).
Згідно виписки з поточного рахунку позивача в межах зведеного виконавчого провадження з відповідача стягнуто лише 75 746,03 грн., тобто відповідач не виконав вищевказані рішення господарського суду Черкаської області в повному обсязі ( а.с. 116).
У відповідності до положень ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
За доводами позивача, сторонами в укладених договорах лізингу не узгоджувалися інші умови щодо розподілу сплачуваних відповідачем сум на погашення боргу.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/249 від 15.03.2011 р. постановою № 10/25 від 20.01.2011 р. викладена правова позиція, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку із триваючим простроченням виконання вищевказаних зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 202 324,56 грн. інфляційних від суми заборгованості за рішеннями судів, а саме: по справі № 07/1395 в розмірі 32 583,36 грн., по справі № 07/1396 в розмірі 32 424,49 грн., по справі № 12/1383 в розмірі 40 789,57 грн., по справі № 11/1402 в розмірі 48 263,57 грн., по справі № 11/1406 в розмірі 48 263,57 грн., які розраховані за періоди після прийняття судових рішень.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд виявив допущену позивачем помилку - за рішенням у справах № 11/402 та 11/406 розрахунок проведено не від суми заборгованості, вказаної у рішенні - 245 720,33 грн., а з більшої суми 305 396,05 грн. За належним розрахунком, за невиконання зобов'язань, підтверджених цими двома рішеннями, відповідач на користь позивача повинен сплатити по 38 655,77 грн. інфляційних.
Загальна сума інфляційних таким чином становить лише 183 108,96 грн. (32583,36 + 32424,49 + 40789,57 + 38 655,77 + 38 655,77).
Доказ проведення відповідачем розрахунку по інфляційних платежах у справі відсутній, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 183 108,96 грн. інфляційних за період з 14.07.2009 р. по 20.04.2011 р. ( розрахунки а.с. 117-119).
Позивач також просить стягнути з відповідача 65 739,06 грн. 3% річних на суму заборгованості за рішеннями суду за період з 14.07.2009 р. по 20.04.2011 р., а саме: по справі № 07/1395 в розмірі 10 439,04 грн., по справі № 07/1396 в розмірі 10 388,22 грн., по справі № 12/1383 в розмірі 13 026,54 грн., по справі № 11/1402 в розмірі 15 942,63 грн., по справі № 11/1406 в розмірі 15 942,63 грн.
В даному розрахунку також допущено помилку із вказівкою розміру боргу за судовими рішеннями по справах № 11/402 та 11/406 -- розрахунок проведено не від суми заборгованості, вказаної у рішенні - 245 720,33 грн., а з більшої суми 305 396,05 грн.
За належним розрахунком, за невиконання зобов'язань, підтверджених цими двома рішеннями, відповідач на користь позивача повинен сплатити по 12 774,08 грн. як 3% річних.
Таким чином, загальна сума 3 % річних становить лише 42 739,88 грн. (10 439,04 + 10 388,22 + 13 026,54 + 12 774,08 + 12 774,08).
Докази проведення відповідачем розрахунку по 3% річних у справі відсутні, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 42 739,88 грн. 3% річних за період з 14.07.2009 р. по 20.04.2011 р. ( розрахунки а.с. 120-121).
Доказів про проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідачем у справу не надано. Заперечень проти розрахунків позивача у відповідача немає.
На підставі викладеного, правомірність доводів позивача підтверджується матеріалами справи, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 183 108,96 грн. інфляційних витрат та 42 739,88 грн. 3% річних, а всього - 225 848,84 грн.
В решті вимог у задоволенні позову слід відмовити повністю через безпідставність нарахування сум до стягнення.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати: сплачене державне мито в розмірі 2 258,49 грн. та 198,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-84 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301", ідентифікаційний код 03080991, м. Черкаси, вул. Смілянська, 163 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", ідентифікаційний код 33880354, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21Г --- 183 108,96 грн. інфляційних витрат та 42 739,88 грн. 3% річних, 2 258,49 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 198,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Н.М. Спаських
Повний текст рішення підписано 01 червня 2011 року.