29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" травня 2011 р.Справа № 18/5025/554/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" м. Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Хмельницької обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Хмельницький
про визнання договору поруки № 880/291-ПЮЮ 23 недійсним у зв'язку з недійсністю кредитного договору №07/139-609-8 від 07.06.2007р.
Суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1- за довіреністю №02-04/919 від 08.12.10р.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним укладений з відповідачем договір поруки №880/291-ПЮЮ 23 від 07.06.2007р. у зв'язку з недійсністю кредитного договору №07/139-609-8 від 07.06.2007р. Посилається на те, що умови кредитного договору, зокрема, положення п. 4.3 суперечать іншим пунктам договору та допускають неоднозначне трактування, не відповідають Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 549 ч.2 ЦК України. Тому згідно ст.203 та ст. 215 ЦК України договір є недійсним. Оскільки порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання, то договір поруки не відповідає ст.553 УК України та підлягає визнанню недійсним.
Позивач, повідомлений належним чином, витребуваних судом доказів не надав, представника для участі у судовому засіданні не направив проте надіслав клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату в зв'язку з відсутністю іншого штатного юрисконсульта.
Суд відмовляє в даному клопотанні позивача, оскільки не подано доказів, які б підтверджували поважність причин неявки повноважного представника в судове засідання, до того ж суд не викликав конкретного представника та відповідно до ст. 28 Господарсько процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді можуть вести як керівники та інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами так і представники, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем попущений термін позовної давності, оскільки договори поруки та кредиту були укладені 07.06.2007р. Зазначає, що посилання позивача на розміри штрафних санкцій, передбачені договором кредиту, не є підставою для визнання недійсним договору кредиту, укладеного між відповідачем та Солодуненко Т.В., оскільки сторонами погоджені всі істотні умови договору та усі положення кредитного договору відповідають чинному законодавству.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
07.06.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Хмельницької обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір кредиту №07/139-609-8 у відповідності до якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 85000 доларів США зі сплатою 12,50%. Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: фінансування будівництва (інвестування) житла відповідно до договору на дольову участь у будівництві №70 від 09.01.06р., що укладений між Позичальником та ТОВ "Хмельницькбудінвест". (п.п.1.1.,1.2. договору).
07.06.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Хмельницької обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (кредитор), ОСОБА_2 (Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (поручитель) укладено договір поруки №880/291-ПЮО 23 від 07.06.2007р.
Відповідно до п.п.1.1.-1.2. договору поруки сторони договору визначили, що Поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту №07/139-609-8 від 07.06.07р. Поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.
Згідно п.п. 2.1,2.1.1- 2.1.4 договору поруки зміст забезпеченого порукою зобов'язання: - повернення кредиту в сумі 85000 доларів США в строки та на умовах визначених договором кредиту №07/139-609-8 від 07.06.07р. та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 05.06.22р. в строки та на умовах визначених договором кредиту №07/139-609-8 від 07.06.07р., а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту №07/139-609-8 від 07.06.07р., - сплата процентів за користування кредитом в розмірі 12,50% процентів річних на умовах та в порядку, визначених договором кредиту, - сплата можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту, - інші витрати, пов'язані із здійсненням забезпеченої заставою вимоги.
Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору поруки №880/291-ПЮО 23 від 07.06.2007р. у зв'язку з недійсністю кредитного договору №07/139-609-8 від 07.06.2007р..
Дослідженням наявних в матеріалах справи документів, доводів сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами:
Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Тобто, зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Однак, для того, щоб договір вважався укладеним, сторони у належній формі повинні досягнути згоди з усіх істотних його умов.
Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, а саме: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається з договору поруки №880/291-ПЮО 23 від 07.06.2007р., його зміст та форма не суперечать вимогам законодавства, будь-які докази на підтвердження того, що вказаний договір укладено особами, які на це не мали належних повноважень, в матеріалах справи відсутні.
Необхідно звернути увагу на те, що положеннями ст. 548 Цивільного кодексу України виконання основного зобов'язання забезпечується якщо це встановлено договором або законом. Тобто, забезпечення виконання зобов'язанння не відбувається автоматично. Воно виникає за домовленістю сторін.
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Посилання позивача на недійсність кредитного договору №07/139-609-8 від 07.06.07р. на момент укладення спірного договору поруки, як на підставу нечинності правочину, позивачем не доведено.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто, неправомірним є такий правочин, який за своїм змістом чи формою визнається законом недійсним з моменту його вчинення (нікчемний правочин), або недійсність якого встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у передбачених законом випадках (оспорюваний правочин).
Посилання позивача на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань судом не береться до уваги, оскільки суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Як вбачається з матеріалів справи, договір кредиту укладений з фізичною особою, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Крім того, позивач посилається на ч.2 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" , в якому передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Проте, згідно Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом; 2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; 3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.
Крім того, положення пункту 8 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" яка встановлює перелік несправедливих умов, не застосовується до умови договорів про надання споживчого кредиту, відповідно до якої кредитодавець встановлює право розірвати договір в односторонньому порядку за наявності підстав, визначених законодавством, та за умови негайного повідомлення кожної із сторін про розірвання договору.
Положення пункту 11 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (право в односторонньому порядку змінювати умови договору) не застосовується до договорів, укладених на невизначений строк, за умови встановлення в таких договорах обов'язковості повідомлення заздалегідь споживача про намір змінити умови договору і надання йому у зв'язку з цим права на розірвання договору.
Щодо застосування штрафу згідно п.п.4.3,4.4 договору. Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено загальні умови та строк виконання зобов 'язання. Статтями 611, 615, 622, 623, 624 Цивільного кодексу України, встановлено обов'язок особи, що порушила зобов'язання відшкодувати у повному обсязі збитки та неустойки за договором. Відповідно до статті 1056 Цивільного кодексу України кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які свідчать про те, що наданий кредит своєчасно не буде погашений.
Тому, положення кредитного договору щодо застосування кредитором штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань позичальника за договором кредиту, не суперечить положенням кредитного договору щодо дострокового терміну погашення заборгованості за кредитом у випадку неналежного виконання позичальником своїх обов 'язків.
Позивачем не надано суду доказів того, що договір кредиту №07/139-609-8 від 07.06.2007р., який забезпечений договором поруки №880/291-ПЮО 23 від 07.06.2007р. є недійсним.
Отже, суд приходить до висновку, що при укладенні договору поруки №880/291-ПЮО 23 від 07.06.2007р. сторонами дотримано всіх передбачених ст.203 ЦК України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
З врахуванням викладеного у позові належить відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Хмельницької обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Хмельницький про визнання договору поруки №880/291-ПЮЮ 23 недійсним у зв'язку з недійсністю кредитного договору №07/139-609-8 від 07.06.2007р. відмовити.
Суддя В.А. Саврій
Віддруковано 3 примірники: 1 - в справі, 2 -позивачу, 3- відповідачу