"19" травня 2011 р.Справа № 6/27/5022-399/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
За позовом - Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 с. Івачів Долішній, Тернопільський район, Тернопільська область (адреса для листування: вул. Київська 11/13, м.Тенопіль)
до відповідача №1 - Спілки громадян співвласників майна реорганізованого Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" с. Івачів Долішній Тернопільський район, Тернопільська область
відповідача №2 - Івачеводолішнівської сільської ради вул. Незалежності, 37, с.Долішній Івачів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47704
відповідача №3 - Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації вул. Д. Нечая, 27, м.Тернопіль, 46000
про визнання права власності на нерухоме майно.
За участю представників сторін:
Позивача - ОСОБА_1
Відповідача №1 - Дзьоба Б.В.
Відповідача №2 - Гук М.Ф.
Відповідача №3 - не з'явився
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Спілки громадян співвласників майна реорганізованого Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" (відповідач №1), Івачеводолішнівської сільської ради (відповідач №2) та Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації (відповідач №3) про визнання права власності на майно молочно - тваринного комплексу по вул. Дружби 24 "а" в с.Івачів Горішній, Тернопільського району, Тернопільської області.
Розгляд справи, призначений вперше на 14 квітня 2011 року було відкладено на 28 квітня 2011 року, а пізніше на 19 травня 2011 року.
Відповідачі №1 та №2 відзиви на позов не представили, однак в усних поясненнях представників проти позову не заперечували
В судове засідання уповноважений представник відповідача №3 не з'явився, в той же час, у листі №773 від 07 квітня 2011 року, вказав на відсутність заведених інвентарних справ на спірні об'єкти нерухомого майна та клопотав про можливість розгляду справи за відсутності його представника.
При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними документами.
В засіданні учасникам процесу, роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:
Між Спілкою громадян -співвласників майна реорганізованого сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" та фізичною особою ОСОБА_1 підписано договір купівлі-продажу без номера, без дати.
За змістом договору Спілка громадян продає, а ОСОБА_1 купує майно молочно-товарного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. А саме: корівник, корівник чотирирядний, склад комбікормів, силосні траншеї (2шт).
Від імені продавця (Спілки громадян) договір завірено печаткою Івачево Долішнівської сільської ради (відповідача №2).
На запитання суду, голова сільської ради свої дії пояснив тим, що у Спілки громадян була відсутня своя печатка.
Нотаріальне посвідчення, державна реєстрація даного договору не проводилась.
На виконання умов договору, по Акту прийому-передачі від 22 березня 2006 року майно було передано покупцю.
Через відсутність первинної реєстрації, листом №22 від 04 березня 2011 року, Івачеводолішнівська сільська рада повідомила підприємця ОСОБА_1 про неможливість реєстрації права власності на придбані об'єкти, що стало підставою звернення до суду із позовом про визнання його права в судовому порядку.
Судом також з'ясовано, що 31 січня 2005 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина".
Спілка громадян співвласників майна реорганізованого сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" (відповідач №1 у справі) у файлах Єдиного державного реєстру підприємств та організацій відсутня.
Згідно з поясненнями представників відповідачів №1 та №2, документів, що підтверджують право власності продавця на майно молочно-товарного комплексу немає.
Як вбачається з листа Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації №773 від 07 квітня 2011 року, інвентарні справи на будівлі молочно-товарного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1не виготовлялись.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з переліченими нормами та положеннями ст.22 ГПК України, визначення підстав для заявлення позову та позовних вимог є виключним правом позивача.
Однак, позивачем не доведено належним чином обґрунтованості своїх вимог, виходячи з наведених ним мотивів заявлення позову.
Так, відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правочин, недійсність якого встановлена законом, згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, є нікчемним.
Частиною 1 ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, в силу ч.1 ст. 657 ЦК України, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний (нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як зазначалось вище, договір б/н, б/д купівлі-продажу, в т.ч. будівель молочно-товарного комплексу, у встановленому законом порядку нотаріально не посвідчувався, державної реєстрації не проходив, а тому, з врахуванням приписів перелічених норм, а також ст.ст. 6, 11, 202, 209, 210 ЦК України є нікчемним в силу закону та таким, що не створює набуття, зміну або припинення права власності.
Окрім того, за ч.1 ст. 203 ЦК України, ст.179 ГК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
А саме, юридична особа здатна мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) лише з моменту її державної реєстрації (ст.ст.87,89,91 ЦК України, ст. 58 ГК України)
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Спілка громадян співвласників майна реорганізованого Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина", яка виступала продавцем спірного майна за правочином, не володіла необхідною для цього цивільною правоздатністю.
Суд також приймає до уваги і ті обставини, що вказують на відсутність у Спілки громадян -співвласників майна реорганізованого сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" права продажу майна, а саме документів, що підтверджують перебування будівлі молочно-товарного комплексу у власності продавця, як цього вимагає ст. 658 ЦК України.
Зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, перелік яких дано в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445.
На вимогу суду, викладену в ухвалі від 28 квітня 2011 року, Спілка громадян співвласників майна реорганізованого Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" таких документів не представила.
З врахуванням усього вищенаведеного, підстав для задоволення позову, із зазначених у ньому мотивів, у суду немає.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 24 травня 2011р., через місцевий господарський суд.
Суддя І.П. Шумський