Іменем України
11 травня 2011 року Справа № 5002-33/3535-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Лисенко В.А.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився - ОСОБА_2;
представник відповідача: не з'явився - відкрите акціонерне товариство "Криммолоко";
представник третьої особи: не з'явився - Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";
представник третьої особи: не з'явився - Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
представник третьої особи: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Євпаторійський міський молочний завод";
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю. А. ) від 24 березня 2011 року у справі №5002-33/3535-2010
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" (вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь,95000)
треті особи: Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)
Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бул. Т.Шевченка, 26/4,Київ 30,01030)
Закрите акціонерне товариство "Євпаторійський міський молочний завод" (вул. Інтернаціональна, 123,Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97403)
про визнання частково недійсним рішення
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" про визнання недійсним в частині рішення зборів учасників відкритого акціонерного товариства "Криммолоко", оформленого протоколом від 16 квітня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що при проведенні загальних зборів відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" 16 квітня 2010 року, були прийняті рішення по питанням, які не були включені до порядку денного, чим грубо порушено норми діючого законодавства та як наслідок, його корпоративні права.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2011 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.
При цьому, суд виходив з того, що позивачем по справі не надано жодного доказу порушення його прав та законних інтересів, внаслідок прийняття загальними зборами спірного рішення, оскільки дослідивши зміст оголошень і повідомлень про проведення загальних борів в яких містився перелік питань, які будуть включенні до порядку денного, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача, щодо вирішення за результатами проведення зборів тих питань, які не були включені до цього переліку, так як вони були вирішенні в межах розгляду питань №6, №7 та №8 порядку денного. Крім того, в ході розгляду справи судом було встановлено, що на час звернення позивача до суду з даним позовом, він вже не був учасником (акціонером) відкритого акціонерного товариства "Криммолоко", що в свою чергу свідчить про відсутність у останнього на даний час корпоративних прав у статутному фонді відкритого акціонерного товариства "Криммолоко", на захист яких ним було подано позов, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи мотивовані тим, що рішення суду суперечить нормам матеріального права, оскільки позиція суду, щодо прийняття рішення питань які не включені до порядку денного, були прийняті в межах питань №6, №7 та №8 порядку денного, тобто фактично були включенні в порядок денний, прямо суперечить нормам статті 43 Закону України "Про господарські товариства", так як рішення із питання яке не було включено до опублікованого порядку денного зборів товариства повинні визнаватися недійсним через пряму заборону закону.
Таким чином, на думку заявника питання які були включенні до порядку денного загальних зборів товариства під номерами 6, 7, і 8, передбачають прийняття рішень виключно в рамках викладеного питання порядку денного, проте оспорюваним рішення були вирішені інші питання не включені до порядку денного, що в свою чергу порушує права позивача, як акціонера на ознайомлення з цими питаннями та тягне за собою скасування прийнятого в цій частині загальними зборами рішення, як незаконного.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 травня 2011 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги був відкладений.
Розпорядженням В. о. голови суду Латиніна О. А. від 11 травня 2011 року, в зв'язку з відпусткою, суддю Борисову Ю. В. у складі колегії замінено на суддю Лисенко В. А.
В судове засідання, яке відбулося 11 травня 2011 року, позивач, відповідач і треті особи, явку повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
10 травня 2011 року на адресу суду від третьої особи -Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього, за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін та третіх осіб обов'язковою визнано не було, судова колегія вважає за можливе, переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності нез'явившихся сторін, оскільки їх неявка ніяким чином цьому не перешкоджає.
Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом, ОСОБА_2 був власником простих акцій в кількості 2000 штук відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" загальною номінальною вартістю 500,00 грн., що підтверджується сертифікатом іменних акцій серії А №5485 (а. с. 16, том 1).
Частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу та місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь -хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, якщо воно було ним поставлене за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Статтею 8.9 Статуту відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" встановлено, що повідомлення про проведення загальних зборів не пізніше ніж 45 днів до дати їх проведення, публікується правлінням товариства в офіційному виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та у місцевій пресі за місцезнаходженням товариства. Крім того, власникам іменних цінних паперів в той же строк надсилаються повідомлення простими листами із складанням поштового реєстру поштових відправлень або вручається за особистим підписом.
В матеріалах справи наявний реєстр поштових повідомлень акціонерів відкритого акціонерного товариства "Криммолоко", яким підтверджується що ОСОБА_2 був особисто повідомлений про проведення 16 квітня 2010 року загальних зборів акціонерів товариства (а. с. 143, том 2).
При цьому, господарським судом також встановлено, що 25 лютого 2010 року в Громадсько -політичній газеті №15 (2820) було опубліковане оголошення про проведення вищевказаних зборів, в якому вказано час і місце їх проведення та визначений порядок денний (а. с. 145, том 2).
Крім того, інформація про проведення загальних зборів акціонерів товариства була розміщена на офіційному сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 02.03.2010р., що також в свою чергу свідчить про дотримання відкритим акціонерним товариством "Криммолоко" порядку повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів.
16 квітня 2010 року відбулися чергові збори відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" за результатами проведення яких був складений протокол №19 (а. с. 18-19, том 1).
Вважаючи, що при проведенні вищевказаних зборів товариства були прийнятті рішення по питанням, які не були включенні до порядку денного, позивач звернувся із позовом до суду про скасування прийнятого за результатами їх розгляду рішення.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дійшла наступного висновку.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Згідно ст.22 Закону України "Про судоустрій України", місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. За змістом ч.ч.3,4 цієї норми, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Зокрема, за змістом п. 4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Тому, якщо стороною у справі є фізична особа, вирішального значення при розмежуванні юрисдикції набуває питання, чи є дана справа такою що виникає з корпоративних відносин.
Таким чином, при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Права учасника товариства визначені ст.10 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої учасник товариства має право:
- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);
- вийти в установленому порядку з товариства;
- одержувати інформацію про діяльність товариства;
- здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Аналогічні права учасника товариства визначені і ст.116 ЦК України, ст.88 ГКУкраїни. При цьому, вищевказані норми містять застереження, що учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (зокрема, переважне право на купівлю акцій тощо).
Так, з системного аналізу наведених норм випливає, що обов'язковим учасником корпоративного спору повинен бути суб'єкт корпоративних прав, тобто акціонер або учасник господарського товариства, а корпоративними відносинами є такі відносини які виникають, змінюються та припиняються, щодо корпоративних прав.
В силу статті 50 Закону України "Про господарські товариства" та статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Відповідно до статей 4, 51 Закону України "Про господарські товариства" статті 143 Цивільного кодексу України, статут товариства з обмеженою відповідальністю має містити, у тому числі, відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника.
В силу статті 144 Цивільного кодексу України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом, відповідно до розміру яких учасник набуває права власності на частку у статутному капіталі; корпоративними ж є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав, визначених відповідною часткою у статутному фонді.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_2 був власником простих акцій в кількості 2000 штук відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" загальною номінальною вартістю 500,00 грн., що підтверджується сертифікатом іменних акцій серії А №5485 (а. с. 16, том 1).
Слід зазначити, що особа набуває корпоративних прав на підставах, передбаченим законодавством з огляду на її вступ до господарського товариства, відтак припинення корпоративних прав особи, також відбувається за встановлених законодавством підстав.
За статтями 116, 147 Цивільного кодексу України учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) в статутному капіталі товариства.
З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний пакет акцій ОСОБА_2 реалізував шляхом продажу ОСОБА_7 та рахунок останнього в системі реєстру ВАТ "Криммолоко" був закритий 02.06.2010р., про що в систему реєстру внесений відповідний запис, що підтверджується відповідною довідкою від 20.07.2010р. за вих. №28.07 ТОВ "Реєстри Криму" (а. с. 79, том 2).
Так, згідно із сертифікатом іменних акцій серії А №7406 від 02.06.2010р. власником простих акцій в кількості 2000 штук відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" є ОСОБА_7 (а. с. 17, том 1).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відчуження позивачем як учасником товариства шляхом продажу частки у статутному капіталі товариства засвідчує перехід права власності від позивача на відповідну частку як учасника у статутному капіталі товариства іншій особі, що набуває права на вступ до господарського товариства та права на набуття статусу учасника. В зв'язку з чим, з 02.06.2010р. позивач вважається позбавленим статусу учасника товариства, а відтак його корпоративні права також припинилися.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся із даним позовом до суду 12 липня 2010 року, тобто вже не будучи учасником (акціонером, засновником) відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" (а. с. 6, том 1).
Незважаючи на набуття ОСОБА_7 права власності на цінні папери відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" в ході виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 29 квітня 2010 року №Б-56/1/2009, позивач втратив статус учасника відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" з дня внесення відповідних змін до системи реєстру та статус суб'єкта корпоративних прав в розумінні статті 167 ГК України.
Згідно з абз. 3 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
При цьому в абз. 2 пункту 3 вказаної постанови, зазначено, що Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.
Пунктом 1.3 Рекомендацій Вищого господарського суду, від 28.12.2007р., № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що оскільки пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами.
Так, порядок виходу учасника із товариства передбачений статтею 148 Цивільного кодексу України і містись особливі положення щодо порядку припинення статусу учасника, що ґрунтується на дотриманні принципу добровільності участі особи у господарському товаристві. Перехід права на частку учасника регламентовано статтею 147 Цивільного кодексу України, якою встановлено зовсім інший правовий механізм врегулювання цивільно-правових відносин, який ґрунтується на принципі недопустимості позбавлення особи її права власності, інакше, як з передбачених законом підстав.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, те що обов'язковим учасником корпоративним відносин є суб'єкт корпоративного права, яким позивач на час звернення з даним позов до суду не є та те, що метою подання позову до суду є захист таких прав, які фактично у позивача відсутні, колегія суддів колегія суддів вважає, вимоги апеляційної скарги такими, що підлягають задоволенню частково, та робить висновок, що судове рішення прийнято судом першої інстанції із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому та воно підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спори про визнання недійсними рішення органів управління товариства за позовом особи, яка не є учасником цього товариства (акціонером, засновником), в тому числі таким, що вибув, не є корпоративним спором, тобто спором, що виникає із корпоративних відносин, а відтак відсутній і факт порушення таких прав .
Пунктом 3 статті 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги зокрема має право: скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.
Згідно з пунктом 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Приймаючи до уваги, що зазначений спір не є таким що виник з корпоративних відносин і виходячи із суб'єктивного складу сторін не підвідомчий господарським судам, провадження у справі підлягає припиненню за пунктом 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись пунктом 1 статті 80, статтями 101, 103 (пункт 3), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономною Республіки Крим від 24 березня 2011р. по справі №5002-33/3535-2010 скасувати.
3. Провадження у справі №5002-33/3535-2010 припинити.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.А. Лисенко
В.І. Гонтар