"24" травня 2011 р.Справа № 26/17-170-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.
При секретарі судового засідання Подуст Л.В.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 паспорт серія НОМЕР_1 від 17.12.1997р.
- ОСОБА_2 по дов. б/н від 11.03.2011р.
від відповідача 1 - ОСОБА_3 по дов. №18 від 10.01.2011р.
Представник відповідача 2 та третя особа у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Західно-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства
на рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2011р.
у справі № 26/17-170-2011
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до: (1) Західно -Чорноморського Державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства
(2) Головного управління Державного казначейства України в Одеській області
третя особа: Гулік Олександр Васильович молодший Державний інспектор Південно -Бугського територіального відділу Західно -Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 51898,00 грн.
Встановив:
В січні 2011р. Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (Далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до Західно-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, третьої особи Гуліка Олександра Васильовича молодшого державного інспектора Південно -Бугського Територіального відділу „Західно-Чорноморської держрибохорони” (Далі -Управління) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 51898,00грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 посилається на порушення її прав, як орендаря водоймища (ставу) який знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом незаконного вилучення моно-ліскових рибацьких сіток, вартістю 11018,00грн. та живої риби на суму 1898,00 грн., молодшим Державним інспектором Південно -Бугського Територіального відділу „Західно -Чорноморської держрибохорони” Гуліка О.В.
Відповідач (Управління) не визнає позовні вимоги зазначаючи у відзиві, що при складанні протоколів про адміністративне порушення державним інспектором були дотримані вимоги ст. 60 Закону України „Про тваринний світ”; ч1.ст.483 Закону України „Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”; п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженого Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999р. № 19.
Головне Управління державного казначейства України в Одеській області, у відзиві на позовну заяву вказує на відсутність у позивача права на відшкодування шкоди за рахунок державного бюджету. Окрім того ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Головне управління державного казначейства України в Одеській області звертає увагу господарського суду на те, що в повному обсязі виконує свої зобов'язання у відповідності до чинного законодавства та ніяких прав і законних інтересів позивача не допускало.
Рішенням господарського суду Одеської області від 04 квітня 2011р., ухваленим суддею Никифорчуком М.І. позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Господарський суд стягнув з відповідача 1 завдану матеріальну шкоду розміром 1898.00 грн., моральну шкоду в сумі 50000.00 грн. та витрати по оплаті державного мита розміром 518.98 грн. і ІТЗ судового процесу в сумі 236.00 грн.
Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що дії Інспектора по вилучення належного позивачеві майна є незаконним та протиправним, якими завдано ФОП ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди. Вилучені рибальські моно -ліскові сітки були повернуті позивачеві, однак жива риба передана Любашівській центральній районній лікарні, що підтверджується актом прийому-передачі від 09.10.2011р., а тому господарський суд стягнув з Відповідача 1 вартість риби в сумі 1898.00 грн.
Не погоджуючись з винесеним рішенням господарського суду, Відповідач 1 звернувся із апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, а в позові - відмовити, вважаючи, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
На думку скаржника, судом не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а матеріальна та моральна шкода розраховані безпідставно.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи із наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи підприємця НОМЕР_2 від 11.09.2003р. та свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 державної податкової адміністрації України, ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності із встановленням виду та місця здійснення діяльності, а саме: рибництво, надання послуг у рибництві в АДРЕСА_1. (а.с. 41; 42).
30.07.2005р. між Чернеченською сільською радою Балтського району Одеської області та ФОП ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки та водосховища з метою товарного риборозведення, строком дії на 25 років. (а.с. 13-15).
За умовами договору, ФОП ОСОБА_1 виділена в оренду земельна ділянка, загальною площею 45.82 га., в тому числі під ставком 39.59 га. Пасовищ (прибережна захисна смуга) -5.230га. під гідротехнічними спорудами -1.005га. із земель водного і земельного фонду, що перебувають у запасі Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області.
Згідно дорученню від 28.12.2009р. посвідченого секретарем Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області №18 позивач уповноважила гр. ОСОБА_5 виконувати всі юридичні дії, пов'язані з орендою ставка, роботи по забору води для дослідження з метою підтримання санітарного стану водоймища в належному рівні, в обробці води вапном, охороні ставу і гідроспоруд, годуванні риби, вилову риби та інше.
Відповідно ветеринарного свідоцтва; акту обстеження ставу Управлінням ветеринарної медицини в Балтському районі, зарибок здоровий, хворих і підозрюваних в захворюванні заразними хворобами не виявлено. Орендна плата за користування земельною ділянкою, водного фонду сплачується у повному обсязі, згідно договору від 03.07.2005р.
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення від 09 жовтня 2010р. на протокі р. Смолянка в АДРЕСА_1, гр.. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 проводили ловлю риби забороненими знаряддями лову -сітками моно -лісковими в кількості чотири штуки, загальною довжиною 210 м., незаконно виловили рибу: білий амур -4шт.; сазан -23 шт.; загальною вагою 88 кг.
Зазначені протоколи складені молодшим інспектором Південно -Бурського територіального відділу Західно -Чорноморського басейнового Управління охорони, використання водних живих ресурсів та регулювання рибальства, та були передані на розгляд до Балтського районного суду Одеської області.
26 листопада 2010р. за результатами розгляду правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУиАП Балтським районним судом Одеської області винесена постанова.
Згідно даної постанови, суд звільнив від адміністративної відповідальності ОСОБА_5, та ОСОБА_6 за відсутності в їх діях складу адміністративного правопорушення. Правопорушення у даній справі було закрито, а вилучені сітки моно-ліскові повернуто власникові.
В постанові Балтського районного суду зазначено, що гр. ОСОБА_5, та ОСОБА_6 не порушували вимог ст. 63 Закону України „Про тваринний світ” та п.3; 7.5 Правил любительського та спортивного рибальства. Дані громадяни не займались промисловим рибальством, тому їм не потрібні ніякі дозволи на спеціальне використання водних живих ресурсів, оскільки ФОП ОСОБА_1, вказівки якої вони виконували займається товарним рибництвом, спрямованим на штучне розведення і вирощування за власний рахунок водних живих ресурсів з метою отримання товарної продукції, яке не передбачає ніяких спеціальних дозволів на використання водних ресурсів у межах затверджених лімітів (виділених квот).
Як встановлено матеріалами справи, вилучені рибальські моно -ліскові сітки, вартістю 9120.00 грн. були повернуті ПП ФО ОСОБА_1 Вилучена жива риба згідно акту прийому - передачі від 09.10.2010р. вагою 88 кг. була передана в районну лікарню смт. Любашівка Одеської області. (а.с. 21)
Матеріали справи містять висновок №3/Т-1707 від 15.12.2010р. Головного Управління МВС України в Одеській області за результатом розгляду звернення гр. ОСОБА_1 щодо неправомірних дій з боку працівників Південно - Бугського територіального відділення "Держрибохорони"(а.с. 90-91).
В процесі розгляду звернення встановлено, що згідно п. 1.1 водогосподарського паспорту та правил експлуатації Чернеченського ставка № 1, він відноситься до водойму місцевого значення. Ведення в ньому рибогосподарської діяльності суб'єктами підприємницької діяльності повинно здійснюватись на підставі договору оренди водного об'єкта, укладеного з органами місцевого самоврядвання.
Згідно п. 34 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" дія цього закону не поширюється на ставкові господарства.
В зв'язку з тим, що Чернеченський ставок має площу більшу ніж 10 га на ньому можливо створити спеціальне товарне рибне господарство. Його створення регламентується Інструкцією № 4 від 15.01.2008 р. "Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів, та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах". У всіх випадках, орендатор являється власником зариблених водних живих ресурсів при наявності підтверджуючих документів зариблення, згідно ст. 7 Закону України "Про тваринний світ". Як зазначено даним висновком у ФОП ОСОБА_1 маються в наявності акти зариблення з 2005 р.
В зв'язку з тим, що в діях працівників Південно - Бугського територіального відділення "Держрибоохорони" вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу України, матеріали перевірки по зверненню гр. ОСОБА_1 в порядку ст. 97 КПК України направлено до Прокуратури Одеської обалсті.
Таким чином, відповідно положень ст. 1174 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим, або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Із врахуванням викладеного, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо незаконних, протиправних дій Інспектора по вилученню майна, належного ФОП ОСОБА_1 та завдання такими діями матеріальної і моральної шкоди, відповідно до ст.ст. 1167; 1174 ЦК України.
Керуючись ст. ст. 99; 101; 103 -105 ГПК України, суд,-
Постановив
Апеляційну скаргу Західно-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 04 квітня 2011р. у справі № 26/17-170-2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя П.Ф. Мацюра