донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.05.2011 р. справа №40/311пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 -за дов.,
від відповідача:ОСОБА_5 - за дов.,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від04.02.2011 року
у справі№40/311пд (суддя Підченко Ю.О.)
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Київ
до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк
прозобов'язання звільнити приміщення
В судовому засіданні 11.05.2011 року оголошено перерву до 19.05.2011 року о 10:00
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.02.2011 року у справі №40/311пд позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Київ (далі -ФОП ОСОБА_7) до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк (далі -ФОП ОСОБА_6), про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 із нежитлового приміщення НОМЕР_3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та передання зазначеного приміщення у стані, в якому воно було отримано, на користь фізичної особи ОСОБА_7, а також стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 суми заборгованості у розмірі 5 120 грн. 71 коп. (з урахуванням уточнень до позовної заяви:а.с.61-62)-задоволено частково, зокрема, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості комунальних послуг в сумі 1 620 грн. 71 коп. відмовлено, а в решті позов задоволено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.
Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано обставин щодо виконання сторонами договірної умови щодо передачі в користування спірних приміщень. Так, скаржник звертає увагу апеляційного суду на відсутність в порушення вимог чинного законодавства та договору суборенди підписаного сторонами акту приймання-передачі об'єкту в суборенду.
В апеляційній скарзі наведені і інші доводи, які, на думку скаржника, є підставою для скасування оскарженого рішення.
Під час судового засідання представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ФОП ОСОБА_7 (орендар) та ФОП ОСОБА_6 (суборендар) 15.06.10р. було укладено договір суборенди приміщення №6, з метою використання його під розміщення магазинів з продажу непродовольчих товарів.
Вищевказаний договір суборенди укладено на основі договору оренди №1 від 01.04.10р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Перемога” (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (орендар), п.п.2.1, 7.2 якого передбачено право Орендаря передати його у суборенду, за умовою згоди на це Орендодавця. Строк дії договору оренди визначено у пункті 4.1 договору і складає 9 місяців, з моменту прийняття об'єкту що орендується з актом здачі-приймання.
Згідно з розділом 1 договору суборенди №6 від 15.06.10р., Орендар передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування об'єкт оренди, а саме: приміщення НОМЕР_3, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю „Перемога”, і знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 12 кв.м.
Пунктом 1.7 договору суборенди підтверджено правомірне володіння та користуванням Орендарем вказаним майном згідно договору оренди №1 від 01.04.10р.
Пунктом 3.5 договору суборенди встановлено, що при передачі об'єкта оренди складається акт прийому -передачі, який підписується членами двосторонньої комісії.
Сторонами визначено, що термін суборенди складає 1 (один) місяць з моменту прийняття об'єкту, що орендується, за актом прийому здачі-приймання. Якщо жодна із сторін у термін 1 (одного) місяця до закінчення даного договору суборенди не заявить про свій намір його розірвати, даний договір автоматично буде пролонговано на термін до 11 (одинадцять) місяців.
За умовами пункту 5.5 договору суборенди, орендна плата сплачується одноразово: за перший та останній місяць оренди. Подальша оренда сплачується кожного місяця на розрахунковий рахунок Орендаря не пізніше 15 числа кожного місяця.
За твердженням позивача, свої зобов'язання за договором суборенди №6 від 15.06.10р., Суборендар не виконав, орендну плату за період з липня 2010 року по жовтень 2010 року не сплатив, у зв'язку з чим за ним утворився основний борг з орендної плати в сумі 3 500 грн. та вартість комунальних послуг за період з липня 2010 року по вересень 2010 року в сумі 1 620 грн. 71 коп.
Позивачем надіслано на адресу відповідача листа від 23.06.10р. про розірвання договору суборенди №6 від 15.06.10р., з посиланням на пункти 4.4 та 10.1 договору суборенди.
Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і майно до наступного часу не повернуто на адресу позивача, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Донецької області з відповідними вимогами до відповідача про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 із нежитлового приміщення НОМЕР_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та передання зазначеного приміщення у стані, в якому воно було отримано, на користь фізичної особи ОСОБА_7, а також стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 суми заборгованості у розмірі 5 120 грн. 71 коп. (згідно остаточних вимог), які рішенням від 04.02.2011 року по справі №40/311пд задоволені частково.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, враховуючи наступне.
Предметом даного спору є:
ѕ виселення відповідача із нежитлового приміщення НОМЕР_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та передання зазначеного приміщення у стані, в якому воно було отримано, на користь позивача;
ѕ стягнення суми заборгованості у розмірі 5 120 грн. 71 коп.
Відповідно до п.6 ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.3 ст.774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Повноваження орендаря щодо користування майном, в тому числі і шляхом передачі його в суборенду, визначені ст. 774 Цивільного кодексу України, які передбачають наявність двох умов: знаходження майна в правомірному, на підставі договору оренди, користуванні та наявність згоди орендодавця на передачу майна в суборенду третім особам.
Спірний договір суборенди укладено на основі договору оренди №1 від 01.04.10р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Перемога” (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (орендар), п.п.2.1, 7.2 якого передбачено право Орендаря передати його у суборенду, за умовою згоди на це Орендодавця.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди №1 від 01.04.10р. ТОВ «Перемога»01.04.2010р. передало в оренду з правом суборенди ФОП ОСОБА_7 приміщення НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_9,НОМЕР_10,НОМЕР_11,НОМЕР_12, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 75,3 кв.м, про що складено відповідний акт здачі -прийому.
Також в підтвердження згоди орендодавця на передання орендуємого майна в суборенду, позивачем надано лист без номеру та дати про узгодженість з ТОВ „ Перемога” права на передачу майна в суборенду (а.с.119).
Згідно частини 2 статті 774 ЦК України, строк договору піднайму не повинен перевищувати строку договору найму.
Судом як першої, так і апеляційної інстанції встановлено, що строк спірного договору суборенди №6 від 15.06.10р. не перевищує строку дії договору оренди б/н від 01.04.10р.
Відповідно до ч.1 ст.795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Пунктом 3.5 договору суборенди встановлено, що при передачі об'єкта оренди складається акт прийому -передачі, який підписується членами двосторонньої комісії.
Як було встановлено судом як першої, так і апеляційної інстанції та не спростовано сторонами, при передачі майна в суборенду відповідного акту прийому -передачі сторонами в порушення вимог ст. та п.3.5 договору не складалося.
З цього приводу суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність акту прийому-передачі спірного майна не спростовує факт наявності орендних правовідносин між сторонами, оскільки докази по справі ( перерахування орендної плати згідно розрахункових документів) свідчать про фактичне користування Суборендарем спірним майном.
Однак колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується та вважає його передчасним, враховуючи наступне.
В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження реального існування правовідносин, що виникли з договору суборенди. Так само відсутні і докази сплати суборендних платежів за цим договором.
Представник відповідача під час розгляду справи в апеляційній інстанції заперечував проти доводів позивача, посилаючись на те, що відповідач займає спірне приміщення на інших, ніж визначено в позові, правових підставах, в підтвердження чого ним надано договір відступлення права вимоги від 01.11.2006 року та акт приймання-передання від 01.11.06р.
Дослідивши вищевказаний договір та акт приймання-передання, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
01.11.2006 року між ФОП ОСОБА_8 (цедент) та ФОП ОСОБА_6 (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п.1 якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває права вимоги, належне цементові, і стає кредитором за зобов'язаннями про надання права безстрокової оренди та права викупу по собівартості нежитлового приміщення НОМЕР_3 торгівельного павільйону за адресою: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 225а, збудованого з залученням коштів цемента у сумі 2500,00 доларів США, між Цедентом і ТОВ «Перемога»(боржник), як це зазначено при здійсненні правочину між цементом та боржником (ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від імені ТОВ «Перемога»05.12.03р. та 15.03.04р.).
Відповідно до п.4 вищевказаного договору, право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується актом приймання-передання нежитлового приміщення НОМЕР_3 у фактичне користування між цесіонарієм і цедентом.
Так, сторонами на виконання п.4 договору відступлення права вимоги від 01.11.06р. підписано відповідний акт приймання-передання.
На підставі вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд приходить до висновку про недоведеність позивачем суду того, що об'єкт за договором суборенди №6 від 15.06.10р., як це передбачалось умовами останнього, було передано відповідачу і прийнято ним за відповідним актом, внаслідок якого в останнього виникло зобов'язання сплачувати орендну плату, а також зважаючи на доведеність відповідачем факту існування інших правових підстав знаходження в його користування спірного приміщення, вважає позовні вимоги про виселення відповідача із спірного нежитлового приміщення НОМЕР_3 та стягнення суми заборгованості у розмірі 5 120 грн. 71 коп. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, Донецький апеляційний господарський суд частково скасовує рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2011 року у справі №40/311пд в частині задоволених позовних вимог про виселення відповідача із спірного нежитлового приміщення НОМЕР_3 та стягнення суми заборгованості у розмірі 3500 грн. 00 коп., оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи, а в решті рішення залишає без змін.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк -задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2011 року у справі №40/311пд - частково скасувати.
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Київ до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 м. Донецьк про виселення відповідача із нежитлового приміщення НОМЕР_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та передання зазначеного приміщення у стані, в якому воно було отримано, на користь позивача та стягнення суми заборгованості у розмірі 3 500 грн.-відмовити.
В решті рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2011 року у справі №40/311пд -залишити без змін.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 ( 01014, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_4 від 13.11.09р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, п/р НОМЕР_5 в Калінінському відділенні ОАО „ДОТ Райфайзен Банк Аваль”) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (83030, АДРЕСА_3, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_6, від 12.12.08р., ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 93,50 грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.В.Ломовцева
Надруковано: 6прим.:
1,2. позивачу; 3. відповідачу; 4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСДО