донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.05.2011 р. справа №25/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Клименко К.О.
від позивача:ОСОБА_4- за дов. ВРЕ № 743644 від 07.02.11 р.
від відповідача:ОСОБА_5 -за дов. б/н від 13.05.11 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим
на рішення господарського суду Донецької області
від22.02.2011 року
у справі№ 25/17 (суддя Бойко І.А.)
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС", м. Донецьк
простягнення матеріальної шкоди в сумі 91873 грн. 62 коп.
У 2011 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС", м. Донецьк про стягнення матеріальної шкоди в сумі 91173 грн. 62 коп.
Позивач до моменту прийняття рішення по справі надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з відповідача 91873 грн. 62 коп. у тому числі 91173 грн. 62 коп. -шкода, 700 грн. 00 коп. -збитки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.11 р. у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим було відмовлено повністю.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 22.02.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також скаржник просить витребувати у Червоногвардійського районного суду м. Макіївки матеріали адміністративної справи № 3-1247/10 та витребувати у Донецької філії УСК «Дженералі-Гарант»матеріали страхової справи № 1014361 щодо страхового відшкодування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_7
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 25/17 та наданих представниками сторін пояснень. У задоволенні клопотання позивача в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України про витребування та залучення додаткових доказів по справі судова колегія відмовляє, оскільки скаржник не довів суду відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України неможливість подання такого клопотання та цих доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Ствердження позивача про відхилення судом його усних клопотань про відкладення розгляду справи та залучення до участі у справі іншого відповідача не підтверджені матеріалами справи, зокрема, протоколами судових засідань від 08.02.11р. та від 22.02.11р., на які не надано зауважень в порядку вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України. Тому позивачу повертається копія полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка не була предметом дослідження суду першої інстанції.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.10 року о 13 год. 40 хв. на 131км а/д Красноград - Новомосковськ, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „ГАЗ-33104”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8 (підстави керування ОСОБА_8 транспортним засобом - наказ-01 від 10.02.09 р. про закріплення автомобіля, трудовий договір між робітником та фізичною особою від 24.01.07 р., подорожній лист вантажного автомобіля № 31 від 01-31.08.10 р.), та автомобіля МАН, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7.
Позивач надав до суду першої інстанції довідку ДАІ та постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 29.09.10 р. по справі № 3-1247/10, якими підтверджує, що в результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні ушкодження.
Згідно постанови Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області по справі № 3-1247/10 від 29.09.10 р. ОСОБА_7, який керував автомобілем МАН, державний номер НОМЕР_2, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Позивач для встановлення розміру пошкоджень автомобіля звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкравтоТЕХекспертиза” для проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля „ГАЗ-33104”, державний номер НОМЕР_1.
Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 31-0770 від 08.11.10 р. встановлено, що сума відновлювального ремонту автомобіля „ГАЗ-33104”, державний номер НОМЕР_1, складає 107335 грн. 50 коп. без ПДВ; сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля „ГАЗ-33104”, державний номер НОМЕР_1, складає 116163 грн. 62 коп. без ПДВ. Вартість проведеної експертизи становить 700 грн. 00 коп.
Позивач 13.12.10 року надіслав на адресу відповідача претензію, якою просив суд перерахувати на його адресу 91173 грн. 62 коп., але відповідач залишив її без задоволення.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 91173 грн. 62 коп. та збитків у розмірі 700 грн. 00 коп. - вартість автотоварознавчої експертизи (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог).
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
У відповідності до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.
Умовами виникнення зобов'язань по відшкодуванню шкоди, заподіяної майну фізичної або юридичної особи, є виникнення шкоди; протиправні дії або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння шкоди; причинний зв'язок між протиправною дією чи бездіяльністю та шкодою; вина.
Таким чином, для покладення на особу зобов'язання по відшкодуванню шкоди необхідна наявність вищезазначених умов у сукупності. За відсутності хоча б однієї із умов зобов'язання по відшкодуванню шкоди не виникає. Отже, господарський суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку відсутні умови для виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди, заподіяної майну позивача.
Згідно частини 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається зі штатного розкладу станом на 01.01.10 р. та на 01.01.11 р., ОСОБА_7, в трудових відносинах з ТОВ „ТД АКС” не перебував.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД АКС” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АКС-опт” (Орендар) 01.01.08 р. було укладено договір оренди транспортного засобу № 18-2007/ТД/А, згідно умов якого Орендодавець за актом прийому-передачі від 01.05.08 р. передав Орендарю автомобіль МАN, державний номер НОМЕР_2.
Отже, на момент ДТП автомобіль МАN, державний номер НОМЕР_2, знаходився в оренді у іншої юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав суду документів, що підтверджують понесення шкоди у розмірі 91173 грн. 62 коп., а саме: відсутні акти виконаних робіт з відновлювального ремонту автомобіля, кошториси здійснених витрат, документи в підтвердження оплати вартості відновлювального ремонту на заявлену суму. Наданий позивачем висновок експерта № 31-0770 від 08.11.10 р. встановлює лише орієнтовну вартість відновлювального ремонту та матеріальної шкоди і не може вважатися належним доказом понесення позивачем шкоди. До того ж, Донецька філія ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” частково покрила шкоду позивача, що підтверджено наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2081 від 09.11.10 р. у розмірі 24990 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами по справі ані розмір матеріальної шкоди, ані причинний зв'язок між діями відповідача (його працівника) та завданою шкодою, оскільки автомобіль МАN, державний номер НОМЕР_2 на момент ДТП знаходився в оренді у іншої особи.
Таким чином, господарським судом правомірно відмовлено позивачу і у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 700 грн. 00 коп. - вартості експертного дослідження.
Також судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у його вимогах про включення до складу судових витрат вартості квитків у розмірі 236 грн. 53 коп. та у розмірі 219 грн. 86 коп., оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов»язковою.
Отже, господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог через недоведеність та необґрунтованість.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011 р. у справі № 25/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011 р. у справі № 25/17 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011 р. у справі № 25/17 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Дон. обл.
ОСОБА_9