24.05.2011 року Справа № 5005/1802/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
прокурора: Дидюк Н.О.- прокурор відділу, посвідчення №32 від 10.03.2009 року
позивача: не явився
відповідача: ОСОБА_1- предст., дов.№34 від 21.04.2011 року
ОСОБА_2- предст., дов.№4 від 18.04.2011 року
третьої особи: не явився
профспілкового комітету Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”: Гуцало П.С.- предст., дов.№125 від 16.05.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області) і профспілкового комітету Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011р. у справі №5005/1802/2011
за позовом: Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області)
до: відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області)
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція (м. Нікополь Дніпропетровської області)
за участю: профспілкового комітету Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області)
про: стягнення 79667,64 грн. збитків і повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2011 року (підписано 08.04.2011р.) по справі №5005/1802/2011 (суддя Васильєв О.Ю.) частково задоволений позов Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області) до відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області), третя особа: Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція (м. Нікополь Дніпропетровської області) про стягнення 79667,64 грн. збитків і повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Зазначеним рішенням відповідача зобов'язано на протязі 30 днів з часу набрання рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,8225 га, розташовану на території Покровської сільської ради Нікопольського району, повернувши її державі в особі Нікопольської районної державної адміністрації; стягнено з відповідача на користь держави 53281,25 грн. збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 1,8255 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району; стягнено з відповідача на користь державного бюджету 617,81 грн. державного мита і 157,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач -відкрите акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011 року по справі №5005/1802/2011 частково в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі. Відповідач вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимоги без наявності клопотання, що є порушенням п.2 ч.1 ст.83 ГПК України. Позивачем при розрахунку не було застосовано відповідну Методику визначення розміру шкоди (замість постанови КМУ №963 від 25.07.2007 року було застосовано постанову КМУ №284 від 19.04.1993 року), тому рішення суду, засноване на такому розрахунку є необґрунтованим і таким, що не відповідає нормам матеріального права. На думку заявника суд також неправильно застосував положення ст.156 ЗК України, перелік підстав якої є вичерпним. Відповідач також вважає, що факти самовільного зайняття земельної ділянки не підтверджені належними доказами згідно Рекомендації Президії ВГСУ №04-06/15 від 02.02.2010 року і п.3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року №110. Відповідач також стверджує, що земельна ділянка не є такою, що самовільно зайнята.
27.04.2011 року від відповідача надійшло повідомлення про зміну найменування з відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” на публічне акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”. До даного повідомлення доданий статут товариства, копія протоколу загальних зборів від 06.04.2011 року №1/2011 і копія довідки з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим виникла необхідність у порядку ст.25 ГПК України замінити відкрите акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” на його правонаступника -публічне акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Із прийнятим судом рішенням не погодився також і профспілковий комітет Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”, який вважаючи свої права порушені даним рішенням, подав апеляційну скаргу. Посилаючись на ст.246 Кодексу законів про працю України і ст.19 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” заявник вважає, що виконанням судового рішення будуть порушені соціально-економічні права працівників. На території спірної земельної ділянки розташована база відпочинку ремонтно-механічного цеху ВАТ „ОГЗК”, на якій відпочивають працівники підприємства, а згідно умов Колективного договору підприємство виділяє кошти на функціонування цього об'єкту. Інші доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи відповідача по справі. При цьому профспілковий комітет просить скасувати рішення тільки в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області) відзив на апеляційні скарги не надав, у судовому засіданні пояснив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим з підстав, зазначених в судовому рішенні.
Позивач -Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області) і третя особа -Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція (м. Нікополь Дніпропетровської області) відзив на апеляційні скарги не надали, представники зазначених осіб у судове засідання не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№96206, 96169286, 96206424, 96169278, 97125134). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду справи, неявка позивача і третьої особи не перешкоджають розгляду справи, останні не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників позивача і третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням секретаря судової палат №601 від 23.05.2011 року у зв'язку з виходом з відпустки члена постійної колегії суддів Лотоцької Л.О. справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представників позивача, профспілкового комітету і прокурора, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 25.05.2010 року Нікопольською міжрайонною прокуратурою до Нікопольської районної державної адміністрації було направлено подання про усунення порушень земельного законодавства (вих. №3049), яке було отримано позивачем 28.05.2010 року (т.3 а.с.34). В даному поданні було зазначено, що „ результатами проведеної перевірки встановлено, що на території Покровської та Шолохівських сільської ради, Нікопольського району вздовж прибережної смуги Олексіївського водосховища, розташовано 9 баз відпочинку, які використовуються”... у тому числі і ВАТ „ОГЗК”. „Однак під час проведення перевірки встановлено, що жодним із суб'єктів господарювання не здійснено оформлення право установчих документів на право власності або право користування земельними ділянками рекреаційного призначення, на яких розташовані бази відпочинку...” Прокурором був зроблений висновок про неналежне виконання посадовими особами райдержадміністрації своїх службових обов'язків і останній вимагав вжити невідкладних заходів до усунення порушень законодавства, причин та умов, що спричинили їх вчиненню; вирішити питання про створення комісії щодо обстеження земель рекреаційного призначення та розрахунку збитків, завданих їх користуванням за відсутності правовстановчих документів.
29.12.2010 року розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації №1067-р-10 „Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків” на підставі розгляду зазначеного вище подання прокурора і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 була створена комісія щодо визначення та відшкодування збитків завданих внаслідок використання суб'єктами господарювання (у тому числі і відповідачем) земельних ділянок. Комісії слід провести роботу щодо визначення та відшкодування збитків, завданих внаслідок використання зазначених земельних ділянок, а результати оформити відповідними актами.
30.12.2010 року розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації №1071-р-10 був затверджений акт комісії від 30.12.2010 року щодо визначення збитків, завданих ВАТ „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” безоплатним користуванням земельною ділянкою загальною площею 1,8255 га на території Покровської сільської ради. Згідно зазначеного акту сума розміру орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2008 року по грудень 2010 року склала 79667,64 грн.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки»встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки -будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).
Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N1223/8544 (надалі -Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Як вбачається із матеріалів справи жодних перевірок спеціально уповноваженим державним органом здійснено не було.
Відповідно до п. 5.1 зазначеного Порядку, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п.5.6). Жодного акту відносно спірної земельної ділянки також не складалося.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 Порядку визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в листі від 11.06.2009 року №6-11-1904/Д-201,Д-202 "Щодо надання роз'яснення щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель", вказала, що якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.
Протоколи про адміністративне правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення посадовими особами Держземінспекції не приймалися (доказів її прийняття не надано).
25.07.2007 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, якою затверджена зазначена Методика. Згідно п.1 цієї Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (про що зазначено прокурором в позовній заяві), використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.
В силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
протокол про адміністративне правопорушення;
припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
акт обстеження земельної ділянки.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується із доводами апеляційної скарги, що тільки всі вказані документи в їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки, а жодний із зазначених документів наданий не був. Факт же самовільного зайняття земельної ділянки був встановлений судом тільки на підставі подання прокурора, що не є допустимим.
За вимогами п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Методичних рекомендацій щодо застосування зазначеної Методики, перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення. 4.3. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки
Прокурором і позивачем не доведено і не надано до суду акту обстеження земельної ділянки, який складається у порядку розділу 4 Методичних рекомендацій, що також є підставою для відмови в позові.
Розрахунок розміру шкоди, не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року.
За таких обставин надані прокурором документи, в тому числі і акт комісії щодо визнання розміру збитків з урахуванням ст.ст. 34, 43 ГПК України не є належними доказами по справі, оскільки складені з порушенням вимог зазначеного вище законодавства, що позбавляє останніх доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведені належними доказами по справі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що матеріали справи свідчать про те, що господарський суд невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення і відмови в позові.
Наявність акту комісії з визначення та відшкодування збитків не свідчить про наявність таких збитків з підстав, зазначених вище. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, на підставі якої визначений розмір збитків, не підлягає застосуванню до даних правовідносин, про що обґрунтовано зазначив відповідач в апеляційній скарзі.
Судова колегія також враховує, що згідно з рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” „У питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо” (п.4.1.1).
„За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
З огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки. Враховуючи викладене, у таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають”.
Зазначене вище не було враховане господарським судом при розгляді справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 25, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Замінити відкрите акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” на його правонаступника -публічне акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області) і профспілкового комітету Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2011 року у справі №5005/1802/2011 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Нікопольської районної державної адміністрації (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Шевченка, 130) на користь відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (53300 Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Калініна, 11, код ЄДРПОУ 00190928) 308 грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Стягнути з Нікопольської районної державної адміністрації (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Шевченка, 130) на користь профспілкового комітету Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (53300 Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Калініна, 12, код ЄДРПОУ 26049334) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України .
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 25.05.2011 року)