"24" травня 2011 р. Справа № 05/5026/815/2011
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю; ОСОБА_3 - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут"
про стягнення 7711,93 грн., -
Комунальним підприємством "Смілакомунтеплоенерго" (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом відповідач) про стягнення 7711,93 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води за період з листопада 2008 по квітень 2009 років.
Позовні вимоги мотивовано наступним.
01.11.2007 між сторонами укладено договір № 20029 (далі за текстом Договір) про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.
Згідно з п.1.1 розділу 1 Договору позивач приймає на себе зобов"язання поставляти відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обумовлених обсягах, а відповідач зобов"язується приймати теплову енергію й оплачувати її по встановленим тарифам у терміни, передбачені Договором.
Згідно п.3.2.2 відповідач зобов"язувався виконувати умови і порядок оплати за спожиту теплову енергію в обсягах і в терміни, передбачені Договором.
Відповідно до розділу 6 Договору відповідач повинен оплачувати вартість отриманої теплової енергії згідно з діючими тарифами та розцінками протягом поточного місяця, але не пізніше 10-го числа наступного місяця. Крім того, п. 6.3 Договору передбачалась самостійна сплата в порядку попередньої оплати 50 % вартості місячного споживання теплової енергії.
Термін дії Договору встановлений з 01.11.2007 по 01.11.2008 і вважається щорічно продовженим на той же термін на погоджених умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надано письмової заяви про розірвання Договору однією із сторін.
Тарифи на послуги з централізованого опалення без внутрішньобудинкових витрат для позивача затверджені рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 1031 від 06.11.2008; № 1156 від 11.12.2008, № 136 від 25.02.2009.
В опалювальний період з листопада 2008 по квітень 2009 років згідно показників засобів обліку (по лічильнику) відповідач спожив 104,1 Г/кал теплової енергії на загальну суму 66441,32 грн.
Відповідач розрахувався за теплову енергію частково, сплативши 58729,39 грн. На момент пред"явлення позову залишок боргу становить 7711,93грн.
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач позов не визнав та вважає, що позов задоволенню не підлягає з підстав, викладених у відзиві на позов, а саме: Згідно п. 6.1 Договору плата за теплову енергію встановлена у розмірі 370,63 грн. за 1 Г/кал. 07.11.2008 між сторнами укладено додаткову угоду, якою встановлено плату за теплову енергію у розмірі 493,48 грн. за 1Г/кал. 03.03.2009 на адресу відповідача направлено проект додаткової угоди до Договору.
Відповідач не погодився з окремими положеннями додаткової угоди та в порядку ст. 181 ГК України на адресу позивача направив протокол розбіжностей, з яким погодився позивач.
Відповідно до вказаного протоколу розбіжностей, п. 6.1 Договору викладено в наступній редакції: "За спожиту споживачем з 13.04.2009 теплову енергію плата стягується по тарифу, затвердженому рішенням Смілянського міськвиконкому від 25.02.2009 за 1Г/кал 667,38 грн.".
З 10.11.2008 по квітень 2011 року відповідач спожив теплової енергії на загальну суму 51371,27 грн. Фактично відповідачем сплачено 58729,39 грн. На сьогоднішній день переплата становить 7358,12 грн.
Представники відповідача заперечення на позов підтримали.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно із ст. 32 Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Крім того, п 5. цієї ж статті встановлено, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг позивач не пізніше ніж за 30 днів повинен був повідомити відповідача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обгрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 25.02.2009 № 136 внесено зміни в п.1 рішення виконавчого комітету від 01.08.2008 № 724 "Про тарифи на послуги з централізованого опалення КП "Смілакомунтеплоенерго" зі змінами, внесеними рішеннями виконавчого комітету від 20.11.2008 № 1076 та від 11.12.2008 № 1156, виклавши додаток в новій редакції (додаток 2) та введено в дію з 01.01.2009.
Згідно з додатком № 2 вартість 1 Г/ква з ПДВ для споживачів 3-ї групи, до яких відноситься відповідач, становить 667,38 грн.
Наявність такого рішення не є підставою для позивача на стягнення встановлених тарифів із споживачів з 01.01.2009 без внесення змін до Договору у встановленому законом порядку.
10.03.2009 за вихідним № 491 позивач направив відповідачу два примірники додаткової угоди до Договору, в якому запропонував внести зміни до Договору, зокрема, виклавши п. 6.1 в наступній редакції: "За спожиту споживачем з 01.01.2009 теплову енергію плата стягується по тарифу, затвердженому рішенням Смілянського міськвиконкому № 136 від 25.02.2009 за 1 Г/кал 667,38 грн. (в т.ч. ПДВ) та 9,17 за м. кв. приведеної опалювальної площі".
23.03.2009 за вихідним № 650 відповідач направив позивачу протокол розбіжностей до вказаної додаткової угоди, в якій запропонував п. 6.1 викласти в наступній редакції: "За спожиту споживачем з 13.04.2009 теплову енергію плата стягується по тарифу, затвердженому рішенням Смілянського міськвиконкому від 25.02.2009 за 1 Г/кал 667,38 грн. (в т.ч. ПДВ)". Наданий відповідачем протокол розбіжностей підписаний керівником позивача, підпис якого завірено круглою печаткою підприємства.
За таких обставин, зобов"язання відповідача здійснювати оплату спожитої теплової енергії відповідно до рішення Смілянського міськвиконкому № 136 від 25.02.2009 виникає з 13.04.2009.
В судовому засіданні представник позивача визнав, що у разі наявності у відповідача зобов"язання проводити оплату за спожиту теплову енергію з 13.04.2009, а не з 01.01.2009, заборгованість в останнього відсутня.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області в порядку та строки, встановлені ст. ст. 91-93 ГПК України.
Суддя В.А. Швидкий