"18" травня 2011 р.Справа № 20/17-1371-2011
За позовом: Дочірнього підприємства "Вендельн Україна"
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про стягнення 100 135,84 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, діюча на підставі дов.від 4.10.2010р.
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство "Вендельн Україна" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача 100 135,84 грн. основного боргу, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на порушення відповідачем умов договору поставки №20/10-1 від 20.10.2010р., а також витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.
У судовому засіданні 18.05.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач - Фізична особа підприємець ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали про порушення провадження у справі на юридичну адресу, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.31), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, про належне повідомлення відповідача свідчить також наявна у матеріалах справи (а.с.27) заява представника відповідача про надання можливості ознайомлення із матеріалами справи відповідно до ст.22 ГПК України.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи вбачається, що 20.10.2010р. між Дочірнім підприємством "Вендельн Україна" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки №20/10-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, визначений у додатку до договору або прайс-листах або накладних, які з моменту узгодження є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.4.2 покупець зобов'язується повністю оплатити суму, вказану у кожній накладній не пізніше, ніж через 21 календарний день з моменту поставки шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
Як свідчать матеріали справи, а саме видаткові накладні №В-00001391 від 28.10.2010р., №В-00001447 від 4.11.2010р., №В-00001530 від 12.11.2010р., №В-00001623 від 25.11.2010р. (а.с.10-11), оригінали яких було оглянуто судом під час судового засідання 18.05.2011р., позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, передавши по вказаним накладним товар на загальну суму 143 757,44 грн.
Відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов Договору виконав не у повному обсязі - лише на суму 43621,60 грн., наявність заборгованості, що склалася в результаті неповного виконання зобов'язання відповідачем у сумі 100 135,84 (143 757,44грн. -43 621,60 грн., і зумовила звернення позивача до суду із відповідним позовом.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.
Крім того, у матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача, згідно з яким він визнає суму залишку заборгованості та зобов'язується сплачувати її поетапно з 15.01.2011р. по 15.02.2011р.
Статтею 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Враховуючи, що відповідач у передбачений договором строк - 21 календарний день з моменту поставки - не оплатив суму заборгованості, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи задоволення судом позову, судові витрати, у відповідності зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов Дочірнього підприємства "Вендельн Україна" задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Вендельн Україна" (75032, Херсонська обл., Бєлозерський район, с.Дар”ївка, вул.Жовтнева, 187, код 23702294) 100 135 /сто тисяч сто тридцять п'ять/ грн. 84 коп. заборгованості, 1001 /одну тисячу одну/ грн. 35 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість / грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Щавинська Ю.М.
Повне рішення складено 23.05.2011р.