про повернення заяви про порушення провадження
у справі про банкрутство
"23" травня 2011 р.
№ 32/17-2011-775
Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви боржника Приватного підприємства „Расинг Груп” (м. Одеса, пр-т. Академіка Глушка, буд. 29; код ЄДРПОУ 37060746) про визнання банкрутом
Голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Расинг Груп” звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Расинг Груп” за положеннями ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно ч.1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Заява голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Расинг Груп” про визнання банкрутом підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі; не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.
Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з преамбулою цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності -боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Статтею 51 Закону передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарській суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Статтею 112 Цивільного кодексу України та ст. 61 Господарського кодексу України передбачений порядок розгляду претензій кредиторів, порядок розрахунків з кредиторами та черговість задоволення вимог кредиторів.
За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише при виявлені кредиторів, розгляду грошових вимог кредиторів, розрахунку з кредиторами, складання проміжного ліквідаційного балансу з урахуванням грошових вимог кредиторів.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.
З метою відтворення реального фінансово-економічного стану товариства (співвідношення його активу та пасиву), який господарському суду необхідний для дослідження та оцінки при розгляді питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заявник зобов'язаний вжити заходи, передбачені положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють етапи проведення досудової процедури ліквідації товариства у загальному порядку.
Так, комісією з припинення юридичної особи, призначеною у зв'язку з прийняттям товариством рішення про ліквідацію, повинні бути проведені слідуючі заходи:
- опублікування в друкованих засобах масової інформації в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України повідомлення про припинення товариства з метою виявлення його кредиторів;
- повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства з метою проведення податковим органом позапланової перевірки товариства, передбаченої податковим законодавством;
- отримання заяв кредиторів та прийняття рішення щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості);
- оцінка вартості наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів, в порядку ст.60 Господарського кодексу України;
- складання проміжного ліквідаційного балансу відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, який повинен містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду;
- проведення аналізу виявлених активів та пасивів товариства, з якого вбачається неможливість задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства та прийняття у зв'язку з вказаними обставинами рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначені вище норми законодавства вимагають від заявника розмістити публікацію про прийняття боржником рішення про його припинення та строку на пред'явлення вимог кредиторів, після сплину двомісячного строку на пред'явлення кредиторських вимог, виявлення та оцінки складу майна боржника скласти проміжний ліквідаційний баланс, затвердити його учасникам товариства і у разі виявлення обставин, зазначених у ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Проте, доказів проведення ліквідаційною комісією роботи у установленому законодавством порядку, про що зазначено у заяві про порушення справи, суду не надано.
Вищезазначені відомості та докази, що їх підтверджують, повинні бути наявні на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство до суду.
Враховуючи відсутність доказів належного проведення роботи ліквідаційної комісії у досудовій процедурі ліквідації та відсутність доказів сплати державного мита за подання заяви про порушення справи, заява голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Расинг Груп” про порушення справи про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.
Однак, додані до заяви про порушення справи про банкрутство документи, надані суду не в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Таким чином, суд не має правових підстав для розгляду вказаних документів як належних письмових доказів у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Расинг Груп” (код ЄДРПОУ 37060746) про порушення справи про банкрутство повернути заявнику без розгляду.
Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 1-му арк. з додатком на 37-ми арк.
Суддя Грабован Л.І.
! Доводимо до відома Заявника, що у разі недобросовісного користування стороною своїми процесуальними правами у подальшому, суд має право повідомити про такі дії правоохоронні органи.