"16" травня 2011 р. Справа № 5016/548/2011(1/42)
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Баштанська птахофабрика” / 56100, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Заводська, 2/
До відповідача: Фермерське господарство “Поле” /56100, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Гапішка, 21/
про: знесення самочинно збудованого нерухомого майна
Суддя Васильєва Л.І.
Від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.08.2010р.
Від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 25.04.2011р.
ОСОБА_3, дов. від 25.04.2011р.
Федоров В.М. -голова
Позивач звернувся з позовом про знесення самовільно збудованого відповідачем зерносховища Б-1, загальною площею 1336,1 кв. м , розташованого у місті Баштанка по вулиці Заводській 2а/10.
Свої вимоги позивач ґрунтує на постанові Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.02.2009 року, якою скасовані рішення виконавчого комітету Баштанської міської ради щодо оформлення права власності за відповідачем на зерносховища Б-1, загальною площею 1336,1 кв. м , розташованого у місті Баштанка по вулиці Заводській 2а/10, визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно. Також ним зазначається, що самовільно збудований об'єкт порушує вимоги санітарно-епідеміологічного законодавства України в частині дотримання 300-метрової санітарно-захисної зони ДБН Б.24.-3-95, не дає можливості розвивати діяльність.
Відповідач не погоджується з доводами позивача, оскільки є рішення Баштанської райдержадміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під збудоване зерносховище, укладено договір емфітевзису від 28.03.2011 року на право користування земельною ділянкою, на якій розташований самовільно збудований об'єкт. Поряд зі збудованим самовільно нерухомим майном є ще інше майно, що належить позивачу та іншим власникам, яке розташоване безпосередньо поряд з нерухомим майном позивача. Вважає помилковим посилання на ДБН Б.24.-3-95, оскільки необхідність 300 метрової охоронної смуги стосується житлової зони. Крім того, у позивача відсутнє право на здійснення діяльності з птахівництва, тому наявність зерносховища не може перешкоджати розвитку позивача(а.с.42-43).
Позивачем не виконані вимоги господарського суду, викладені в ухвалах від 05.03.2011року, 05.04.2011 року, 04.05.2011 року щодо надання доказів права землекористування(кадастровий план, схему земельної ділянки), дозволи ветеринарної та санітарної служб на початок діяльності з птахівництва, рішення Баштанської райдержадміністрації на укладання договорів емфітевзису від 28.04.2011року.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд
встановив:
відповідачем здійснено самовільне будівництво зерносховища Б-1, загальною площею 1336,1 кв. м, розташованого у місті Баштанка по вулиці Заводській 2а/10, що підтверджується матеріалами справи(а.с.9-14). Вказаний факт відповідачем не оспорюється.
Позивач просить зобов'язати відповідача знести вказаний об'єкт, оскільки це будівництво порушує його права.
Позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
пунктом 4 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У Баштанської районної державної адміністрації, у розпорядженні якої знаходяться землі, на яких розташоване майно позивача та відповідача, заперечення щодо визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем, який здійснив самочинне будівництво на його земельній ділянці, відсутні. Навпаки, нею прийнято розпорядження від 04.10.2010 року №410(а.с.87), відповідно якого відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовно 0,8 га в оренду терміном на 50 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(розміщення, обслуговування і експлуатації господарських будівель і споруд) під нежиле приміщення -збудоване зерносховище за адресою місто Баштанка, вулиця Заводська 2а/10.Вказаний проект землеустрою розроблений та надавався господарському суду для огляду у судовому засіданні.
28 березня 2011 року на підставі розпорядження №156-р від 25.03.2011 року(а.с.143-144) з відповідачем укладено договір емфітевзису(а.с.97-100) на земельну ділянку за адресою місто Баштанка, вулиця Заводська 2а/10 терміном на один рік(до моменту виготовлення проекту землеустрою та укладання довгострокового договору оренди землі).
Позивачем зазначається, що порушення його права полягає в позбавленні можливості розвивати свою діяльність, оскільки наявність самочинно збудованої споруди порушує вимоги санітарно-епідеміологічного законодавства.
Приписом статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем доказів порушення його права не надано. Постанова Баштанського районного суду Миколаївської області у адміністративній справі від 18 лютого 2009 року, на яку він посилається, не є тим судовим актом у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, який є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені районним судом.
Також позивач не зазначив жодного нормативного акту санітарно-епідеміологічного законодавства, який порушено відповідачем. Його посилання на порушення відповідачем вимог ДБН Б.24.-3-95, як нормативного акту санітарно-епідеміологічного законодавства є помилковим. Повна назва вказаного нормативного акту - Генеральні плани сільськогосподарських підприємств ДБН Б.2.4-3-95, він затверджений наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27.01.1995 року № 17. У додатку №1 до вказаного правового акту дійсно зазначено про санітарно-захисну зону від сільськогосподарських підприємств -300 метрів (в тому числі птахівничих), але це захисна зона до житлових забудов, яким зерносховище не являється.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №712 для здійснення діяльності з птахівництва позивач повинен мати відповідний експлуатаційний дозвіл ветеринарної служби. Довідка від 12.05.2011 року(а.с.142) свідчить про відсутність дозволу на здійснення позивачем діяльності з виробництва харчових продуктів.
Для здійснення діяльності з птахівництва необхідною умовою є врегулювання правовідносин з власником землі, на якій розташовані об'єкти сільськогосподарської діяльності. Надані позивачем договори емфітевзису від 28.04.2011 року(а.с.123-134) не можуть бути доказом врегулювання земельних правовідносин, оскільки в них не зазначена адреса земельної ділянки, не надано Схеми перенесення в натуру проекту відводу земель, в судовому засіданні було встановлено, що об'єкти позивача знаходяться за такими адресами:вул.. Заводська 2, вул.. Заводська 2 «а»та вул.. Заводська 2 «а»/ 1.
За вказаних вище обставин позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені відповідними доказами та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
В задоволенні позову відмовити
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.I.Васильєва
підписано 23.05.11р.