79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.05.11 Справа № 5015/1857/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Богуцького Й.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдінг”, м. Синельникове до Приватного підприємства “Реліквія”, м. Львів про стягнення 13384 грн. 92 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг”, м. Синельникове звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Реліквія”, м. Львів про стягнення 13384 грн. 92 коп.
07.04.2011 р. суддею господарського суду Львівської області Хабіб М.І. порушено провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи на 04.05.2011 р. У зв'язку з обранням Хабіб М.І. суддею Львівського апеляційного господарського суду, справу за №5015/1857/11 передано для розгляду судді Мазовіті А.Б. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 19.05.2011 р.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що ТзОВ “ТД “Арда” поставив відповідачу товар на загальну суму 18894 грн. 92 коп., який останнім оплачено в розмірі 5510 грн. 00 коп. 22.11.2010р. між позивачем та ТзОВ “ТД “Арда” було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТзОВ “ТД “Арда” передала позивачу право вимоги до відповідача за вищевказаним накладними. Позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату боргу, яка залишена останнім без розгляду та задоволення. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 13384 грн. 92 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в розмірі 13384 грн. 92 коп.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 07.04.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 19.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2011 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.
ТзОВ “ТД “Арда” 12.11.2009 р. та 27.07.2010 р. було поставлено ПП “Реліквія” згідно видаткових накладних №6912119 від 12.11.2009 р., №84270710 від 27.07.2010 р. товар на загальну суму 18894 грн. 92 коп.
22 листопада 2010 р. між ТзОВ “ТД “Арда” (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги.
Згідно п. 1 договору про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р., в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 13384 грн. 92 коп., належне первісному кредитору на підставі видаткових накладних №6912119 від 12.11.2009 р. та №84270710 від 27.07.2010 р., згідно яких первісним кредитором були здійснені поставки товару ПП “Реліквія”.
7 грудня 2010 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення за вих. №269 про заміну кредитора у зобов'язанні.
9 березня 2011 р. позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій вимагав оплатити заборгованість в розмірі 13384 грн. 92 коп. протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги. ПП “Реліквія” вказану вимогу залишило без розгляду, суму коштів не оплатило.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 13384 грн. 92 коп.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.
Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), третя особа здійснила поставку відповідачу товару, що підтверджується належним чином оформленими накладними. Таким чином, третя особа вчинила дії щодо передачі товару та передала такий, а відповідач прийняв товар, підтвердивши прийняття підписом уповноваженої особи на накладних та скріпленням печаткою.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, до позивача по договору перейшло право вимоги до боржника (відповідача) у зв'язку з несплатою ним вартості товару, отриманого згідно накладних. Факт отримання товару відповідачем не спростовано. У зв'язку з несплатою вартості отриманого товару, відповідачу надсилалася вимога про оплату, яка останнім не була розглянута, сума боргу не погашена.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 13384 грн. 92 коп. основного боргу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 598, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Реліквія”, м. Львів, вул. Володимира Великого, 71, кв. 76 (ідентифікаційний код 31291589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг”, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, Дніпропетровська область (ідентифікаційний код 37029549) 13384 грн. 92 коп. основного боргу, 133 грн. 84 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути позивачу 70 грн. 16 коп. надмірно сплаченого державного мита, про що видати довідку.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя