ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/9616.05.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислова компанія «Укрхімекспорт»
доДержавної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»
простягнення 367 235,95 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 20.04.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислова компанія «Укрхімекспорт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»про стягнення 367 235,95 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору комісії № 2239/6 від 30 вересня 2009 року, не сплатив в повному обсязі комісійну винагороду та витрати комісіонера, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 313 403,74 грн.
Ухвалою від 31.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.04.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 року подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 18.04.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 18.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.05.2011 року.
В судовому засіданні 16.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання 16.05.2011 року вдруге не з'явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 16.05.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
30 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислова компанія «Укрхімекспорт», іменоване надалі «Комісіонер»(позивач) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів», іменоване надалі «Комітент»(відповідач) був укладений договір комісії № 2239/6 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду виконати від свого імені та за рахунок комітента наступні дії: здійснювати реалізацію нерезидентам партії товару, що належить комітентові. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики товару визначаються в специфікаціях до даного Договору; укладати Договори (Контракти) постачання, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента; укладати Договори митного оформлення продукції з підприємствами (брокерами), що мають посвідчення про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень.
Пунктами 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 та 3.1.4 Договору сторони узгодили, що комісіонер за цим Договором бере на себе наступні такі зобов'язання, як знайти покупця товару комітента, виконати всю переддоговірну роботу, прийняти від комітента товари на комісію та укласти від власного імені зовнішньоекономічні договори з покупцями на продаж товарів; повідомляти комітента за його вимогою про хід виконання цього Договору; до кінця кожного місяця надавати комітенту звіт про виконання доручення, акт виконаних робіт.
Відповідно до пункту 6.1 Договору комісіонер здійснює розрахунки з комітентом в національній валюті України. Для цього комісіонер доручає обслуговуючому його банку здійснити реалізацію іноземної валюти, що надійшла на рахунок комісіонера від нерезидентів як оплата за поставлений товар на виконання даного Договору товар, а всі отримані в результаті цієї реалізації кошти в національній валюті комісіонер перераховує на поточний рахунок комітента.
Згідно з пунктом 6.2 Договору протягом 10 банківських днів після остаточного розрахунку із покупцем за Договором, але у будь - якому разі не пізніше 90 банківських днів з моменту реалізації товару покупцю, комісіонер передає комітентові суму коштів, одержану від покупця за продані товари шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок комітента, визначеного у цьому Договорі.
Пунктами 6.3 та 6.4 Договору сторони узгодили, що вартість послуг комісіонера (комісійна винагорода) визначається в звіті комісіонера про виконання доручення комітента, затвердженого сторонами цього Договору. Комісійна винагорода комісіонера перераховується комітентом окремо після затвердження звіту комісіонера сторонами Договору, протягом 20 банківських днів.
Відповідно до пункту 4.1.5 Договору комітент зобов'язаний виконати виплату комісійної винагороди та витрат комісіонера на умовах зазначених в даному Договорі.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги та виконав роботи, які були обумовлені сторонами, що засвідчується звітами комісіонера за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року та актами приймання -передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 427 від 30 квітня 2010 року, № 520 від 31 травня 2010 року та № 678 від 30 червня 2010 року.
В свою чергу відповідач за виконані роботи та надані послуги розрахувався частково, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по комісійній винагороді в сумі 302 489,45 грн. та по комісійних витратах в сумі 10 914,29 грн.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому заборгованість відповідача перед позивачем по комісійній винагороді становить 302 489,45 грн. та по комісійних витратах в сумі 10 914,29 грн.
Згідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно зі статтею 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.
Статтею 1014 Цивільного кодексу України визначено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісійної винагороди та комісійних витрат підлягають задоволенню повністю
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивач керуючись статтями 611, 612 ЦК України та статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 24 098,87 грн. за період з 21.06.2010 року по 21.12.2010 року та за період з 21.07.2010 року по 21.01.2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).
Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а штрафні санкції визначені статтею 231 ГК України до даних правовідновин не засостовуються, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 3% річних в сумі 6 238,23 грн. та 23 495,11 грн. -інфляційних втрат за період з 21.06.2010 року по 23.03.2011 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати затвердження звіту та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 6 035,27 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 23 495,11 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» (місцезнаходження: 02660, м. Київ, Дніпровськй р -н, вул. Марини Раскової, буд. 15, код ЄДРПОУ 20064284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислова компанія «Укрхімекспорт»(місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р -н, вул. Комсомольська, буд. 5, код ЄДРПОУ 25543463) 302 489 (триста дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 45 коп. -комісійної винагороди, 10 914 (десять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 29 коп. -комісійних витрат, 23 495 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 11 коп. -інфляційних втрат, 6 035 (шість тисяч тридцять п'ять) грн. 27 коп. -3% річних, 3 429 (три тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 34 коп. - державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 38 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
23.05.2011 року