ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 травня 2011 р. Справа № 12/67-20/99
Господарський суд Івано - Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Колісник О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до відповідача Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою
відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда"
вул. Й.Сліпого, 28, м.Коломия, Івано-Франківська область,
вул. Валова, 25/2, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200
про стягнення 262 422,07грн. - заборгованості, з яких: 215 780,00грн. - основний борг, 30 250,86грн. - пеня, 11 691,78грн. - інфляційні втрати та 4 699,43грн. - 3% річних.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3, (довіреність №1900 від 30.08.10р.);
Від відповідача: ОСОБА_4, (довіреність 12-08/10 від 12.08.10р.);
Позивач - Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" 262 422,07грн. - заборгованості, з яких: 215 780,00грн. - основний борг, 30 250,86грн. - пеня, 11 691,78грн. - інфляційні втрати та 4 699,43грн. - 3% річних.
11.05.11р., позивач адресував суду заяву про збільшення позовних вимог №3962/2011-с вх, в якій просить суд, стягнути з відповідача 215 780,00грн. - основного боргу, 34 935,00грн. - пені, 34 148,68грн. - інфляційних втрат та 9 754,00грн. - 3% річних. Проте, в судовому засіданні, використовуючи своє право надане йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача, подав суду клопотання № 4367/2011-с вх від 24.05.11р., в якому просить суд, залишити без розгляду заяву про збільшення позовних вимог, крім того, відмовляється від стягнення з відповідача 30 250,86грн. - пені, як заявлено у позовній заяві.
Суд вважає за правильне, задовольнити клопотання позивача, розглянути спір відповідно до вимог заявлених у позовній заяві та прийняти відмову від позову в частині стягнення з Спільного українсько-ізраїльського підприємства ТзОВ "Лісова компанія "Лаванда" 30 250,86грн. - пені, оскільки ця дія не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору - доручення на транспортно - експедиційні послуги №070709 від 07.07.09р., згідно умов якого, в період з 01.08.09р. по 29.07.10р., позивач/експедитор організував для відповідача/клієнта перевезення вантажів у міжнародному сполученні із залученням до перевезення третіх осіб/перевізників, на загальну суму 595 180,00грн., що підтверджують акти здачі-приймання виконаних робіт;
- неналежне невиконання відповідачем умов Договору, зокрема п.4.4., який передбачає порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 215 780,00грн. (379 400,00грн.- відповідачем сплачено);
- звернення до відповідача з претензією-вимогою №1 від 19.04.10р., про погашення заборгованості.
- ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі якої відповідачу нараховано 11 691,78грн. - інфляційних втрати та 4 699,43грн. - 3% річних.
Представник відповідача, в судовому засіданні, подав суду заяву № 4368/2011-с вх від 24.05.11р., в якій основний борг в сумі 215 780,00грн., інфляційні втрати в сумі 11 691,78грн. та 3% річних в сумі 4 699,43грн. - визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_1 (експедитор) та ТзОВ "Лісова компанія "Лаванда" (клієнт) укладено Договір - доручення на транспортно - експедиційні послуги №070709 від 07.07.09р.
Згідно п.1.1. Договору, експедитор зобов"язується від свого імені та за рахунок клієнта організувати перевезення вантажів клієнта в міжнародному сполученні із залученням до перевезення третіх осіб (перевізників), а клієнт - надати експедитору необхідні для оплати транспортних послуг перевізників, грошові кошти, а також сплатити експедитору винагороду, що являє різницю між ціною кожного окремого перевезення та ціною оплачуваних експедитором послуг залучених ним перевізників.
Обсяги перевезення вантажів клієнта, що зобов"язаний забезпечити експедитор за цим Договором, визначаються клієнтом у Додатку - заявці на перевезення вантажу по кожному окремому перевезенні. Не пізніше, ніж за 24 години до запланованої дати перевезення, клієнт зобов"язується, надіслати експедитору факсом або листом Додаток - заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом. Додаток - заявка може бути в усній формі (п.п. 2.1., 5.1.1. Договору).
Пунктом 4.4. Договору, встановлено, що оплата за даним Договором проводиться шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок експедитора в термін 10 банківських днів з моменту одержання клієнтом оригінального рахунку і акту виконаних робіт.
На виконання умов договірних відносин, у період з 01.08.09р. по 29.07.10р., позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів відповідача в міжнародному сполученні із залученням до перевезення перевізників. Даний факт підтверджують, наявні в матеріалах справи, заявки на перевезення вантажів, міжнародні товаро - транспортні накладні, підписані та прийняті відповідачем акти здачі-приймання виконаних робіт на кожне окреме виконане позивачем доручення.
Однак, взяті на себе договірні зобов"язання, в частині оплати коштів за надані позивачем послуги, відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 215 780,00грн. (379 400,00грн.- відповідачем сплачено).
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою №1 від 19.04.10р., з зазначенням існуючої неоплаченої суми заборгованості. Однак, дана претензія залишались без належного реагування з боку відповідача.
Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт наявності заборгованості за надані послуги в сумі 215 780,00грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Станом на 24.05.2011р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Договір - доручення на транспортно - експедиційні послуги №070709 від 07.07.09р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов"язань, які випливають з Договору та закону, суд, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 215 780,00грн.- заборгованості за організацію перевезення вантажів, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 11 691,78грн. - інфляційних втрат та 4 699,43грн. - 3% річних (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав.
Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 215 780,00грн. - заборгованості, 11 691,78грн. - інфляційних втрат та 4 699,43грн. - 3% річних, є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, враховуючи той факт, що позивач частково відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, суд вважає за правильне, на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення з Спільного українсько-ізраїльського підприємства ТзОВ "Лісова компанія "Лаванда" пені в сумі 30 250,86грн. - припинити.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 599, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, до відповідача Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" вул. Й.Сліпого, 28, м.Коломия, Івано-Франківська область, вул. Валова, 25/2, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, про стягнення 262 422,07грн. - заборгованості, з яких: 215 780,00грн. - основний борг, 30 250,86грн. - пеня, 11 691,78грн. - інфляційні втрати та 4 699,43грн. - 3% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" вул. Й.Сліпого, 28, м.Коломия, Івано-Франківська область, вул. Валова, 25/2, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, (ідентифікаційний код 31656159) на користь Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 215 780,00грн. (двісті п"ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят грн. 00коп.) - заборгованості, 11 691,78грн. (одинадцять тисяч шістсот дев"яносто одну грн. 78коп.) - інфляційних втрат, 4 699,43грн. (чотири тисячі шістсот дев"яносто дев"ять грн. 43коп.) - 3% річних, 2 624,22грн. (дві тисячі шістсот двадцять чотири грн. 22коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В частині стягнення з Спільного українсько - ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" 30 250,86грн. (тридцять тисяч двісті п"ятдесят грн. ) - пені - провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Кобецька
Повне рішення складено 26.05.2011р.