"23" травня 2011 р.
Справа № 5004/561/11
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД"
про стягнення заборгованості в сумі 4 512,02 грн.
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Відповідно до ч 7 ст. 811 ГПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" звернулося із позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД" про стягнення 4 512,02 грн. заборгованості.
Заявлені позовні вимоги підтверджує договором поставки № 174 від 10.12.200р., актом звірки взаємних розрахунків.
Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив. Разом з тим, на вимоги ухвали суду від 16.03.2011р. подав докази часткової оплати суми заборгованості. Крім того, 23.05.2011р. за №85 на адресу суд поступило клопотання відповідно до якого позивач просить розглядати справу без участі представника, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, позову не оспорив, в судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про поважні причини неявки у судове засідання не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа за №4301802749311 Турчак О.С. 17.03.2011р. (а.с. 41).
Ухвалою суду від 11.04.2011р. явка представника відповідача в судове засідання визнана обов'язковою, та направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією за місцем його державної реєстрації згідно витягу з ЄДРПОУ за №9810819 станом на 26.04.2011р. місцезнаходження ТзОВ "Магазин №36 ЛТД" за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 61.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Враховуючи те, що судом вчинено всі процесуальні дії, щодо належного повідомлення відповідача - ТзОВ "Магазин №36 ЛТД" суд приходить до висновку, про відсутність обставин, щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 23.05.2011р., а тому суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
10.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин №36" ЛТД" (покупець) було укладено договір поставки №174, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти товар, а покупець приймати у власність товари згідно зі специфікацією й оплачувати їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації. В накладних вказується найменування товару його кількість, асортимент і ціна, не більша, ніж у специфікації. Специфікація є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).
На виконання умов договору відповідачу було поставлено товар згідно видаткових накладних: №12825 від 11.09.2009р. на суму 1 091,22 грн., №12821 від 11.09.2009р. на суму 649,51 грн., №16101 від 04.11.2009р. на суму 757,83 грн., №16102 від 04.11.2009р. на суму 604,69 грн., №16100 від 04.11.2009р. на суму 1 023,68 грн. (а.с. 33-38).
Разом з тим, згідно п. 2.1 договору покупець проводить оплату з відтермінуванням протягом 30 днів з моменту отримання товару.
Між тим, в порушення взятих на себе зобов'язань ТзОВ "Магазин №36" оплату за поставлений товар відповідно до умов договору здійснив частково, що стверджується платіжними дорученнями (а.с. 50-56).
15.11.2010р. за №234 на адресу відповідача - ТзОВ "Магазин №36" направлено претензію про сплату заборгованості в сумі 3 624,73 грн. (а.с.12).
Факт отримання відповідачем претензії підтверджується повідомленням №43018026831410 про вручення цінного листа 26.11.2010р. (а.с. 14), яка залишена без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи сума заборгованості становить 3 624,73 грн., яка відповідачем не оспорена та не оплачена.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки, який укладено шляхом підписання сторонами, як це передбачено ст.639 Цивільного кодексу України.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 3 624,73 грн. стверджується матеріалами справи, відповідачем не оспорена належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, а тому підлягає до задоволення.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 04.12.2009р. по 09.02.2011р. становить 131,62 грн., інфляційні -379,05 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
У відповідності до ЗУ "Про відповідальність" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 17), пеня за період з 04.12.2009р. по 06.06.2010р. в сумі 376,62 грн. підставна та підлягає до задоволення в силу ст.ст. 230-232, 343 ГК України.
Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 144, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 599, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД" (м. Луцьк, вул. Львівська, 61, код ЄДРПОУ 20148526) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Торгсервіс Південь" (юридична адреса: 51037, м. Миколаїв, вул. Приміська, 15А; поштова адреса: 95011, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, р/р 2600715255 у КРД АО “Райфайзен Банк Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 35513295) 4 512,02 грн., з них 3 624,73 грн. основної суми боргу, 131,62 грн. -3% річних, 379,05 грн. інфляційних нарахувань, 376,62 грн. -пені, а також 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В. М. Дем'як
Повний текст рішення
складено та підписано
24.05.11