Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 ц - 2665 /2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А. В. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
«16 »травня 2011 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Стрелець Л.Г.,
Кочеткової І.В.
При секретарі: Мосіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2011 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -
У січні 2010 року Концерн «МТМ» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачі не здійснювали своєчасно оплату за надані послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, станом на 11.01.2010 року, за ними утворилась заборгованість за послуги в розмірі 3 162 гривень 66 копійок
Позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в розмірі 3 162 гривень 66 копійок, судові витрати, а саме: витрати на ІТЗ розгляду справи в суді в розмірі 30 гривень, а також стягнути з відповідачів на користь держави :удовий збір в розмірі 51 гривень.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські мережі»заборгованість за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в розмірі 3 162 грн. 66 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 гривень. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави судовий розмірі 51 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначають, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права , тому просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку при відсутності між сторонами письмового договору зобов'язання оплатити послуги з отримання теплової енергії та гарячої води у відповідача виникає після фактичного надання такої послуги.
Судом встановлено, що згідно Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №25 від 29.01.2009 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг” у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності міста, зокрема з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, визначений Концерн „Міські теплові мережі” в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну"МТМ"
Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.09.2005 року № 327 „Про визначення виконавців послуг населенню з водо-, теплопостачання та водовідведення” відповідно до якого КП „ВРЕЖО” виконували обов'язки щодо надання послуг з теплопостачання та водопостачання з 01.01.2009 року втратило свою чинність.
Позивач Концерн „МТМ” звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 року по грудень 2009 року.
Суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами не укладений письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, та що такий договір з відповідачем повинен укласти Концерн „Міські теплові мережі” і тому позов не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи підтверджують, що фактично послуга з надання гарячої води та централізованого опалення в квартиру, де проживають відповідачі, надана позивачем. Відповідач ОСОБА_4 пояснив, що за період з січня 2009 року по грудень 2009 року включно він нікому не сплачував гроші за користування тепловою енергією та гарячою водою.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово -комунальні послуги” споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до змісту зазначених положень Закону споживач може відмовитися від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами.
Як зазначено у ч.1 ст. 4 Закону України „Про житлово- комунальні послуги” законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
У судовому засіданні в апеляційній інстанції встановлено, що фактично між сторонами існували і існують правовідносини по наданню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і користування такими послугами, які витікають із зазначених вище нормативно-правових актів. Позивач виконував свої зобов'язання по наданню таких послуг, а відповідач, будучи споживачем цих послуг, свої зобов'язання по їх оплаті, не виконував у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст. 510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
У даному випадку позивач, виконавши свої зобов'язання по наданню послуг, має законні підстави вимагати від відповідача оплати за надання йому цих послуг. Відповідачі не надали суду доказів про те, що вони отримують послуги з централізованого опалення, та постачання гарячої води від іншого надавача таких послуг, і про те, що позивачем неналежно проводилось централізоване опалення та постачання гарячої води зазначеної квартири, що давало б підстави для його звільнення від оплати послуг п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.
Таким чином, при ухваленні рішення суд правильно застосувавши норми ст.ст. 10,60 213,214 ЦПК України, повно та всебічно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: