Справа № 22-а-598/11
Справа № 22а-598 2011 рік Головуючий у 1 інстанції Федоренко О.І.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
“12” травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів : Кримської О.М.
Глазкової О.Г.
При секретарі: Остащенко О.В.
Розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та оскарження бездіяльності відповідача і зобов”язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги „Дітям війни” -
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в м. Енергодар Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та оскарження бездіяльності відповідача і зобов”язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги „Дітям війни” посилаючись на те що, має статус дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, така надбавка до пенсії за 2006-2009 роки не нараховувалась та не виплачувалась. Про факт порушення своїх прав стало відомо лише після висвітлення зазначених фактів у пресі. Вважає протиправною бездіяльність УПФУ щодо не здійснення нарахування та невиплати державної соціальної допомоги, тому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 рік, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі надбавки до пенсії згідно ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 рік, зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавки до пенсії за вказаний період у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано поважною причину та поновлено ОСОБА_2 пропущений нею строк для звернення до суду щодо позовних вимоги про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області та його зобов”язання здійснити нарахування та виплату їй надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за 2007-2008 роки.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо не здійснення перерахунку та не виплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 2009 рік.
Зобов”язано Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 надбавки до її пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 2009 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ в м. Енергодар Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду у зв'язку порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" пільг.
Як встановлено судом та підтверджено копією пенсійного посвідчення позивач має статус дитини війни (а.с.7).
У відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (із змінами, внесеними 19.12.2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена п.12 статті 71 і ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.
Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплати у розмірах, передбачених Законом.
Зміст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій УПФУ протиправними та зобов”язання перерахувати та виплати надбавку до пенсії за 2006 рік суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом право відповідно до вимог ст.100 КАС України.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та законно зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 2009 рік.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізького області від 12 лютого 2010 року по цій справі - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України
Головуючий:
Судді: