Справа № 22-а-536/11
Справа № 22а-536/201 р. Головуючий у 1-й інстанції: Марченко Н.В.
Суддя-доповідач: Мануйлова Ю.С.
17 травня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцький І.І.,
суддів: Мануйлов Ю.С.,
Давискиба Н.Ф.,
при секретарі: Буримі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни»,-
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із адміністративним позовом до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по час ухвалення постанови з урахуванням відсотку інфляції та трьох відсотків річних..
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо не нарахування підвищення 30% пенсії ОСОБА_3 за період з 16 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії за період з 16 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни та зобов'язати сплатити недоплачену суму
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні ( а.с. 10 ).
В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 11 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.
Таким чином, з 09.07.2007 р. відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до пп. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Частиною 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни -на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки з 01.01.2008 р. прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470,00 грн., то відповідач із січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачу у розмірі 47,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"було визнано неконституційними.
Після 22.05.2008 р. відповідач продовжував виплачувати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, тому суд обґрунтовано зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну підвищення до пенсії позивачу з 16.10.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
До набрання законної сили рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. відсутні, оскільки зазначені рішення не мають зворотної дії.
Позов про перерахунок підвищення до пенсії за 2007, 2008 та 2009 роки заявлено лише 16.10.2009 р., тобто з порушенням річного строку звернення до суду, визначеного законом на день подання позову. Докази поважності порушення строку у матеріалах справи відсутні, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про перерахунок підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 15.10.2008 р.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов'язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.
За таких обставин постанова відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: