Справа № 22-2598/2011 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко І.А.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
17 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Давискиби Н.Ф.
при секретарі: Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, на рішення Орджонікідзевського районного суду м, Запоріжжя від 02 листопада 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотеічним договором,-
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»( надалі- АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернувся до суду з позовом про стягнення на користь позивача солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором у розмірі 292 945 грн. 16 коп. та суми сплачених судових витрат, а саме: судового збору у розмірі - 1 700грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30 грн. В обгрунтування позовних вимог, зазначав, що 15 травня 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») з ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/17-46/228-55 про надання кредиту в сумі 30 300 дол. США під 12,850% річних на 240 місяців по 14.05.2027р.
У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 15.05.2007 року за реєстровим № 3024.
Також у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Преображенського відділення Запорізької обласної дирекції та ОСОБА_5 було укладено договір поруки від 15.05.2007року, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника (ОСОБА_3), які виникають з умов кредитного договору.
Позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконувала, станом на 29 січня 2009 року заборгованість перед банком згідно з розрахунком становить 292 945 грн.16 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 30 102 доларів 73 центи США (231 791 грн. 02 коп.); заборгованість по відсотках - 4 309 доларів 72 центи США (33 184 грн. 84 коп.); пеня за кредитом -2 278 грн. 72 коп.; пеня по відсотках -25 690 грн. 58 коп.
У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість по кредитному договору № 014/17-46/228-55 від 15 травня 2007 року в сумі 292 945 грн. 16 коп., а також витрати понесені в зв'язку з розглядом справи.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, вказавши, що у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Преображенського відділення Запорізької обласної дирекції та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 15 травня 2007 року, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3024, за умовами якого іпотека за цим договором забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором. У відповідності до п.1.2. Іпотечного договору предметом договору іпотеки є нерухоме майно: квартира, загальною площею 41,8 кв.м., жилою площею, 26,83 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.
Позичальник не виконував зобов'язань за кредитним договором, станом на 08 лютого 2010 року заборгованість перед банком згідно з розрахунком становить 341 423 грн. 15 коп., в тому силі: заборгованість за кредитом- 30 102 доларів 73 центи США (240 833 грн. 88 коп.), заборгованість по відсотках - 8 050 доларів 74 центи США (64 409 грн. 14 коп.); пеня за кредитом та відсотками -4 511 доларів США (36 180 грн.13 коп.).
У зв'язку з чим позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 15 травня 2007 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3024 - квартиру, загальною площею 41,8 кв.м., жилою площею 26,83 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором № 014/17-46/228-55 від 15 травня 2007 року в сумі 341 423 грн. 15 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1 738 грн. 45 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. Позовні вимоги первісного позову ухвалою суду від 13 вересня 2010 р. залишено без розгляду.
Відповідач та представник відповідачки позов визнали частково, а саме: визнали наявністьзаборгованості за кредитним договором, проти звернення стягнення на предмет іпотеки заперечували, пояснюючи тим, що в квартирі прописана неповнолітня дитина а іншого місця проживання відповідачка не має.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2010 року позовну заяву публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитом задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 15 травня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3, саме: на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 341 423 грн. 15 коп., що складається: 240 833 грн.88 коп.- суми несплаченого кредиту; 64 409 грн. 14 коп.-суми несплачених відсотків по кредиту; 36 180 грн. 13 коп. - заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, що підлягає сплаті позивачеві з вартості предмета іпотеки шляхом його реалізації прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною йог реалізації на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому з звичайні ціни на цей вид майна.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»суму сплачених судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 1 700 грн.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій пославшись на незаконність та необгрунтіованісь рішення суду першої інстанції, просить оскаржуване рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до того ж суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статями 303, 308 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задоволльнивши позов суд першої інстанції виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 15 травня 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Преображенського відділення Запорізької обласної дирекції(а правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»з ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/17-46/228-55 про надання кредиту в сумі 30 300 дол. США під 12,850% річних на 240 місяців по 14 травня 2027 року.
У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Преображенського відділення Запорізької обласної дирекції та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 15 травня 2007 року, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3024, за умовами якого (п. 1.1. Іпотечного договору) іпотека за цим договором забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором.
У відповідності до п.1.2. Іпотечного договору предметом договору іпотеки є нерухоме майно: квартира, загальною площею 41,8 кв.м., жилою площею 26,83 кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1. Предмет договору іпотеки належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3020. Відповідно до п. 1.5. Іпотечного договору вартість предмет) договору іпотеки визначена сторонами в сумі
197 284,00 грн.
Однак, Позичальник не виконував своїх зобов'язань перед банком, чим порушив умови п. 1 1.3. кредитного договору, відповідно до якого сплата кредиту здійснюється щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту; погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно; п.5.1.-позичальник зобов'язався щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати часткове погашення кредиту та відсотків згідно п.1.3. Кредитного договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 14 травня 2027 року.
Згідно п.6.5 кредитного договору банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконані позичальником умов Кредитного договору та/або договорів, що забезпечують погашення кредиту. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за кредитним договором, за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.
Відповідно до п.10.1. кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положенням кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
За умовами п. 6.2. договору іпотеки від 15 травня 2007 року банк набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку основного зобов'язання, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлений кредитним договором строк сум процентів.
30 травня 2008 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення заборгованості за кредитом, в якій його було повідомлено про суму заборгованості за кредитом та попереджено про можливість, в разі не сплати боргу протягом встановленого у вимозі строку, прийняття примусових заходів стягнення заборгованості, яка була залишена відповідачем без задоволення.
Позичальник не виконував зобовэязань за кредитним договором, станом на 08 лютого 2010 року заборгованість перед банком згідно з розрахунком становить 341 423 грн. 15 коп., в тому числі : заборгованість за кредитом - 30 102 долари 73 центи США (240 833 грн. 88 коп.); заборгованість по відсотках - 8 050 доларів 74 центи США (64 409 грн.14 коп.); пеня за кредитом та відсотками -4 522 доларів 29 центів США (36 180 грн.13 коп.).
У відповідності до ст. З закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
Згідно ст.ЗЗ закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до положень ст. 623 ЦК України: боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (ст. 624 ЦК України), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як передбачено ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За викладених обставин, суд правильно вважав позовні вимоги позивача законними, обгрунтованими, у зв'язку із чим, визнав їх такими, що підлягають задоволенню.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив надані сторонами докази, встановив обставини справи і характер спірних правовідносин, та правильно застосував норми матеріального права, якими вони регулюються.
Колегією суддів не встановлено також порушень норм процесуального права, які могли призвести або призвели до неправильного вирішення справи, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції або його зміни не вбачається.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що оскаржуваним рішенням суду порушуються права її неповнолітнього сина, який мешкає разом з нею , і що суд не залучив до участі у справі відділ опіки та піклування.
Також апелянт посилається на те, що на день укладення кредитного договору і договору іпотеки (15 травня 2007 року), предметом якого була зазначена вище квартира, вона ще не була її власницею, а стала нею тільки 19 травня 2007 року після реєстрації квартири у БТІ.
Ці доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що кавртира, яка є предметом договору іпотеки, була придбана за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу 15 травня 2007 року і цього ж дня зареєстроване в Державному реєстрі правочинів, ОСОБА_3 є валасником цієї квартири.
Крім того, в п.1.2 договору іпотеки сторони визначили, що предмет іпотеки-квартира належить віповідачці на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 15 травня 2007 року за р№3020, зареєстрвьаного в Державному реєстрі правочинів 15 травня 2007 року, право власності на якийбуде зареєстроване за іптекодавцем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в майбутньому. Реєстраційний номер предмету іпотеки в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 6978851.
Крім того, відповідачка не надала доказів на підтвердження того, що квартиира, яка передана банку в іпотеку, є єдиним житлом неповнолітньої дитини, а також, що зверненням стягнення на предмет іпотеки порушується майнові права дитини.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необгрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307,308,314,317 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
судді: