Справа № 22-1753/11 Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
11 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.,
суддів: Подліянової Г.С.,
Маловічко С.В.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Бердянська»на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Бердянська»до ОСОБА_4, ПП «Войников і Ко», третя особа -Бердянський районний відділ Запорізька Регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про визнання переважного права на укладення договору оренди землі,
У липні 2010 року ТОВ «Сади Бердянська»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ПП «Войников і Ко», третя особа -Бердянський районний відділ Запорізька Регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про визнання переважного права на укладення договору оренди землі.
В позові зазначено, що 06.03.2004р. між ТОВ «Сади Бердянська»та ОСОБА_4 було укладено Договір оренди земельної частки (паю), (розміром 3,80 умовних кадастрових гектарів), яка належала ОСОБА_4 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН номер 208508, виданого Бердянською міською радою 25 жовтня 2002 року.
06 квітня 2009 року ОСОБА_4 замість сертифікату на право на земельну частку (пай) отримав державні акти на право власності на земельну ділянку, після чого переуклав з позивачем договори оренди землі.
Розраховуючи на продовження відносин по оренді землі 19 січня 2010 року позивач уклав Договір з Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»щодо підготовки до державної реєстрації договорів оренди землі (включаючи відповідні договори з ОСОБА_4.).
12 травня 2010 року ОСОБА_4 повідомив ТОВ «Сади Бердянська»про те, що він уклав договори оренди щодо вказаних вище земельних ділянок з Приватним підприємством «Войніков і Ко». Свої дії ОСОБА_4 мотивував тим, що станом на 12 травня 2010 року не була здійснена державна реєстрація його договорів з позивачем і це надало йому право відмовитися від раніше підписаних і укласти нові договори оренди землі з іншою особою.
24 вересня 2010 року позивачу Бердянським районним відділом Запорізької Регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»були повернуті 66 реєстраційних комплектів договорів оренди землі (у тому числі і ОСОБА_4.) без державної реєстрації. Державна реєстрації цих договорів не була здійснена у зв'язку з надходженням від громадян, перелічених у даному листі, заяв про те, щоб не проводити державну реєстрацію договорів оренди землі.
ТОВ «Сади Бердянська» вважає, що при виділенні ОСОБА_4 в натурі земельних ділянок, передбачених відповідним сертифікатом - у позивача виникло переважне право на отримання їх в оренду на умовах, якими він користувався ними до їх виділення в натурі з загального масиву земельних ділянок. «Войніков і Ко»знав про те, що позивач був попереднім користувачем земельних ділянок ОСОБА_4 до моменту виділення їх у натурі, тому укладаючи з ним новий Договір оренди землі, він повинен був вимагати від ОСОБА_4 надання письмової відмови з боку позивача від переважного права на оренду зазначених земельних ділянок.
Уклавши Договір оренди землі від 12 травня 2010 року (стосовно земельної ділянки площею 1,7296 га відповідно до державного акту серії ЯА № 929211) з ОСОБА_4 , «Войніков і Ко»також порушив переважне право позивача на отримання в оренду земельних.
Посилаючись на вищевикладене позивач просив визнати його переважне право щодо укладання договорів оренди з ОСОБА_4 стосовно всіх земельних ділянок, якими він володіє на підставі отриманих державних актів та які раніше передавалися в оренду ТОВ «Сади Бердянська», також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.05.2010р., укладеного між ОСОБА_4 та ПП «Войніков і Ко»щодо земельної ділянки площею 1,7296га та застосувати наслідки недійсності такого договору.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Сади Бердянська» посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, по суті заявлених позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що після отримання відповідачем Державних актів на право власності на землю ОСОБА_4 набув статус власника земельних ділянок, а тому є вільним у визначенні способу володіння, користування і розпорядження належною йому землею та в обранні орендаря своєї землі. Крім того, суд вважав, що оспорюваний позивачем договір оренди укладено з додержанням вимог закону і підстави для визнання його недійсним відсутні.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та відповідають матеріалам справи.
Відповідно до вимог п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. N 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 р. за N 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203,215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.
На час укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки попередній договір оренди земельної частки (паю) був припинений в зв'язку з отриманням державного акту про право приватної власності на землю.
Посилання позивача на вимоги п. 8 розділу Х ЗК України та розділ ІХ ЗУ «Про оренду землі»щодо переважного права на переукладення договору оренди є безпідставними, оскільки законодавцем до цього часу не вирішено питання щодо реалізації цих вимог закону та наслідків його порушення. Крім того, з огляду на зміст п. 8 розділу Х ЗК України переважне право на оренду земельних ділянок у громадян, що отримали замість сертифікатів державні акти, передбачено для тих сільськогосподарських підприємств, які сприяли отриманню державних актів орендодавцеві, зокрема, замовили землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) в натурі ( на місцевості), та оплатили виконання таких робіт.
Доказів, що ТОВ «Сади Бердянська»будь-яким чином сприяли видачі державних актів орендодавцеві в особі ОСОБА_4 позивач не надав, а отже не довів свого переважного права на оренду земельної ділянки відповідача.
Відповідач ОСОБА_4 намагався продовжити орендні відносини з ТОВ «Сади Бердняська»шляхом підписання нового договору оренди, який не був зареєстрований в державному земельному кадастрі, а отже в силу ст.ст. 18, 20 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 210, 631, 640 ЦК України не набув чинності, оскільки вважається неукладеним. Проте, в подальшому волевиявлення власника земельної ділянки щодо наміру переукласти договір оренди з позивачем змінилось, оскільки умови договору, запропоновані іншим орендарем, на які погодився власник, були значно кращими за умови, які були передбачені припиненим договором і в подальшому запропоновані позивачем.
З огляду на вимоги ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 373 ЦК України власник самостійно визначає спосіб та порядок користування та розпорядження належною йому власністю, зокрема, на свій розсуд обирає контрагента за договором та визначає умови договору з ним.
ОСОБА_4 скористався такими своїми правами власника, передбаченими чинним законодавством, уклавши договір оренди з ПП «Войніков і Ко»в установлений законом спосіб, тому підстав для визнання недійсним цього договору колегія не вбачає.
Беручи до уваги зазначені обставини, колегія вважає апеляційну скаргу безпідставною, тому у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України вона підлягає відхиленню з залишенням без змін оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Бердянська»відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: