Справа №
Справа № 22-1697/11 Головуючий у 1 інстанції: Лінник Г.О.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
11 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.,
суддів: Подліянової Г.С.,
Маловічко С.В.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Запорізьке обласне управління Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк»на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 19 січня 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариство «Державний ощадний банк України»в особі філії -Запорізьке обласне управління Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
У січні 2004 року ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк»звернулось до суду з позовом в якому зазначало, що 14 квітня 2003 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 400 на суму 14940 грн., строком на 24 місяці, тобто до 14 квітня 2005 року. За користування кредитом, згідно умов кредитного договору, було встановлено плату у розмірі 23% річних. Відповідно до п.2.2 Кредитного договору кредит було надано з позичкового рахунку у безготівковій формі, шляхом перерахування суми на поточний рахунок продавця (ПП ОСОБА_4.) згідно договору купівлі-продажу від 14 квітня 2003 року. В забезпечення кредитного договору був укладений договір застави № 381 від 14 квітня 2003 року, предметом якого виступив товар - системний блок, монітор, принтер, для придбання якого були перераховані вищезазначені кредитні кошти. Оскільки зобов'язання згідно умов кредитного договору позичальником у повному обсязі не були виконані, просили стягнути з відповідача - ОСОБА_3 кредитну заборгованість у розмірі 10742,59 грн. та судові витрати у розмірі 141,56 грн.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 19 січня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк»суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у справі ОСОБА_3 за кредитним договором на придбання товарів тривалого користування, ці товари у вигляді комп'ютерної техніки не отримав, а тому і не може відповідати за умовами договору.
Однак з такими висновками судів повністю погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте вказані вимоги закону залишилися поза увагою суду.
Так встановлено, що 14 квітня 2003 року на підставі заяви ОСОБА_3 (а.с.83 ) був укладений кредитний договір № 400 між філією Пологівське відділення № 3006 ВАТ „Ощадбанк" на суму 14940,00 грн. для придбання товарів тривалого користування (а.с.107) .
Згідно умов кредитного договору позичальник ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 14940,00 грн. строком на 24 місяці зі строком остаточного повернення не пізніше 14 квітня 2005 року. За користування кредитом згідно умов кредитного договору було встановлено плату в розмірі 23 відсотків річних.
Згідно п.2.2. Кредитного договору кредит було надано з позичкового рахунку у безготівковій формі, шляхом перерахування суми на поточний рахунок продавця ПП ОСОБА_4 меморіальним ордером № 1224603 від 04.12.2003 року (а.с.88).
Ухвалюючи рішення суд послався на вирок Пологівського районного суду від 29.11.2005 року по справі №1-96 2005 року та про обов'язковість виконання на підставі ч.4 ст.61 ЦПК України для суду , що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою
Як вбачається з вироку Пологівського районного суду від 29.11.2005 року по справі №1-96 2005 року ( аркуші справи 118-120) колишня керуюча Пологівського відділення № 3006 ВАТ „Ощадбанк" визнана винною в скоєнні злочинів (службова халатність ст.367 ч.2, 366 ч.2 КК України), що призвели до видачі ряду кредитів , в тому числі позичальнику ОСОБА_3 для придбання товарів, без прийняття рішення кредитним комітетом, вивчення особи позичальника та його платоспроможності, без перевірки кредитного договору працівниками юридичного відділу, без перевірки достовірності придбання кредитного товару у ПП ОСОБА_4
Однак той факт, що Банк не здійснив перевірку придбаного майна, та не здійснив дії описані у вироку не свідчить про можливість невиконання умов договору з боку ОСОБА_3 в частині погашення кредиту. Вироком суду фіктивність самого кредитного договору не встановлено.
Відповідно до п.3.9 Кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався відповідати власними коштами і майном за своїми зобов'язаннями, що випливають з умов цього договору.
Кредитний договір № 400 від 14 квітня 2003 року було укладено письмово та підписано сторонами, що підтверджується наявністю їх підписів на цих договорах.
ОСОБА_3 з вимогами про визнання договору неукладеним або визнання його недійсним до суду не звертався.
Спірний правочин відповідає вимогам ст. 626 ЦК України, де вказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Крім цього, відповідно до ст. 627 ЦК України та ч. 2 та 3 ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а також мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, а також сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором , а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Свої зобов'язання ВАТ «Ощадбанк», як кредитор виконав в повному обсязі. Зобов'язання згідно умов кредитного договору, позичальником не виконувались.
Загальна сума боргу за кредитним договором 10 742 грн. 59 коп., яка складається з заборгованість за кредитом 4319 грн. 09 коп., та відсотків за користування кредитом в сумі 6423 грн. 50 коп. відповідає виписці з рахунку та наданим розрахунком Банком ( а.с. 89-102, а.с. 151-152).
Таким чином судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Запорізьке обласне управління Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк»задовольнити.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 19 січня 2011 року скасувати, та ухвалити нове рішення наступного змісту :
Позов Відкритого акціонерного товариство «Державний ощадний банк України»в особі філії -Запорізьке обласне управління Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити.
Стягнути на корить Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Запорізьке обласне управління Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк»з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 10 742 грн. 59 коп., в тому числі борг за кредитом 4319 грн. 09 коп., та відсотків в сумі 6423 грн. 50 коп.
Стягнути на корить Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Запорізьке обласне управління Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк»з ОСОБА_3 державне мито в сумі 141 грн. 56 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: