11 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Гончара В.П.,
Журавель В.І., Кафідової О.В.,
Попович О.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Біляївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок про визнання незаконним розпорядження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 23 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2010 року,
У жовтні 2003 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 3 листопада 2003 року за № 1496/2003 «Про надання Біляївської районній організації Українського товариства мисливців та рибалок у довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки, розташованої на території Білгород-Дністровського району під розміщення Єгерського пункту «Хатки» та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 20 листопада 2004 року укладений між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеською та Біляївською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду загальною площею 2, 1580 га, в тому числі 0,7943 забудовані землі, розташованої поза межами населеного пункту на території Білгород-Дністровського району (47-1 км автодороги Одеса Рені) у довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років під розміщення Єгерського пункту «Хатки», зареєстрованого у ЦДЗК «Одеська регіональна філія» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 вересня 2004 року за № 259.
Ухвалою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 23 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2010 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 3 листопада 2003 року за № 1496/2003 «Про надання Біляївської районній організації Українського товариства мисливців та рибалок у довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки, розташованої на території Білгород-Дністровського району під розміщення Єгерського пункту «Хатки».
У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування оскаржуваних судових ухвал і направлення справи на розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зазначає, що ухвалою Білгород-Дністровського районного суду від 23 червня 2010 року було зупинено провадження в частині розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з розглядом іншого її позову про визнання незаконним та скасування розпорядження від 18 квітня 2007 року «про оформлення права власності на двоповерхову будівлю» по суті, тому закриття провадження в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження вважала передчасним.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування розпорядження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, місцевий суд, з висновками якого погодилася й апеляційна інстанція, виходив із того, що справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а спір, який виник між суб'єктом владних повноважень та фізичною особою, є публічно-правовим і повинен розглядатися в порядку КАС України.
Проте з такими висновком судів погодитись не можна.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України однією з підстав закриття провадження у справі є подання заяви, яка не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У ст. ст. 2, 17 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Спір у справі, що розглядається, не стосується захисту прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з визнанням права володіння та користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, і припиненням дій, що створюють загрозу порушення права, крім того він нерозривно пов'язаний з іншими позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі спірного розпорядження, про передачу в оренду земельної ділянки.
Розгляд таких справ згідно з положеннями ст. 15 ЦПК України відбувається за правилами цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що технічний паспорт на мисливсько-рибальську хатинку видано 23 квітня 2007 року на ім'я ОСОБА_6, КП «Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації Одеської області, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, що створює загрозу порушенням її права на користування цієї хатинкою (а.с. 19).
При визначенні процесуального положення сторін суд не з'ясував належним чином зміст і характер правовідносин, що виникли, і не врахував, що цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у цивільному процесі, сторонами в якому є особи (позивачі, відповідачі), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення судом (стаття 30 ЦПК України).
Позивачем є особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних інтересів якої розпочинається цивільний процес, а відповідачем - особа, яка на заяву позивача притягається до відповідальності.
Ураховуючи вищевикладене та суть заявленого позову, колегія суддів вважає, що в цьому випадку виник цивільно-правовий спір і вимоги повинні розглядатися за правилами, установленими ЦПК України.
За таких обставин постановлені судові ухвали підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 342 ЦПК України, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 23 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2010 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: В.П. Гончар
В.І. Журавель
О.В. Кафідова
О.В. Попович