11 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.
суддів: Наумчука М.І. Олійник А.С.
Фаловської І.М. Штелик С.П.
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_8, про визнання договорів дарування недійсними,
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2010 року, ОСОБА_6 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_8, про визнання договорів дарування недійсними.
10 лютого 2011 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2010 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права: зокрема ст. 225 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Оскільки заява подана з пропуском строку, визначеного ст. 356 ЦПК України, то ОСОБА_6, просив про його поновлення, посилаючись на те, що копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про перегляд якої він просить, отримав 20 січня 2011 року.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд судового рішення.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвалу Верховного Суду України від 20 січня 2010 року.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Із змісту судових рішень, на які посилається заявник, вбачається, що вони ухвалені у спорах з приводу визнання договорів недійсними на підставі ст. 225 ЦК України, відповідно до якої правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
При постановлені ухвали Верховного Суду України від 20 січня 2010 року, якою касаційну скаргу задоволено частково, рішення апеляційного суду Київської області від 3 грудня 2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходила з того, що апеляційний суд не перевірив доводів позивача щодо не усвідомлення ним значення своїх дій під час укладення оскаржуваного договору, не дослідив та не оцінив наданих сторонами доказів, не зазначив будь-яких обставин, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не навів ніяких мотивів незгоди із висновками експерта, узагалі не вмотивував та не обгрунтував свого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, Верховний Суд України направив справу на новий розгляд для встановлення дійсних, фактичних обставин, на які посилалися сторони в обгрунтування своїх вимог та заперечень. При цьому норма матеріального права, про яку вказує заявник, не застосовувалась, оскільки не було з'ясовано зміст правовідносин.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2010 року, про перегляд якої просить заявник, суддя відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України. З матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення не вбачалося неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, скарга була необгрунтованою і наведені в ній доводи не давали підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухваленого судового рішення, виходячи з обставин, які були встановлені при вирішенні спору.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві ОСОБА_6 доводи не вказують на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно вимог вищевказаної норми є підставами для перегляду судових рішень, то у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 73, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Поновити ОСОБА_6 строк на подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2010 року.
У допуску справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_8, про визнання договорів дарування недійсними, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2010 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: М.І. Наумчук
А.С. Олійник
І.М. Фаловська
С.П. Штелик