2-а-9/2011
23 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Данковській С.В.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя(далі УПФУ)про визнання рішення незаконним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що з 11.02.2004 р. йому була призначена пенсія за віком, розмір якої останнім часом становив 2183 гр.,в вересні 2010 р. при отриманні пенсії позивач встановив, що розмір його пенсії становить 1182 гр.11 коп.
Звернувшись до відповідача ОСОБА_2 з'ясував, що 23.09.2010 р. комісією по вирішенню спірних питань при призначенні та виплаті пенсій УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжі було прийнято рішення № 114 про перерахунок його пенсії, суму переплаченої пенсії в розмірі 35571 гр.33 коп. постановлено утримувати з ОСОБА_2 по 20% пенсії щомісячно до повного погашення.
Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії по вирішенню спірних питань при призначенні та виплаті пенсій Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя № 114 від 23.09.2010р. по пенсійній справі № 192115 ОСОБА_2 про перерахунок пенсії, скасувати перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити суму пенсії, яка була утримана з нього на підставі рішення № 114 від 23.09.2010 р.
Відповідач надав письмові заперечення, згідно яких вважає, що позивачем для обчислення розміру пенсії були надані недостовірні та підробні довідки про заробітну плату з посиланням на наступне.
В 2010 р. спеціалістами УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області була здійснена зустрічна перевірка достовірності довідки про заробітну плату для розрахунку пенсії, наданої ТОВ «Зоря»ОСОБА_2 та особових рахунків по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_2 за період за 1988-1991 р.р., за результатами перевірки був складений Акт № 57 від 13.07.2010 р., яким встановлено, що суми доходів, вказані в довідці № 431 від 07.09.2004 р. не відповідають даним особових рахунків за вказаний період.
За результатами камеральної перевірки достовірності довідки про заробітну плату для розрахунку пенсій, наданих позивачу МДП «Альтаїр», був складений акт № 18 від 23.06.2010 р. про те, що підтвердити розмір заробітної плати, зазначений у довідці № 35 від 25.06.2004 р. неможливо в зв'язку з відсутністю архівних даних.
Оскаржуване рішення на думку відповідача є законним, тому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 на задоволенні адміністративного позову наполягав, оскільки надані відповідачу довідки про його заробітну плату в ТОВ «Зоря» та МДП «Альтаїр»є достовірними, при обчисленні розміру пенсії жодних зловживань з його боку не було.
В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 на задоволенні адміністративного позову наполягала з тих підстав, що при обчисленні пенсії позивачу на підставі довідок ТОВ «Зоря»№ 431 від 07.09.2004 р. та МДП «Альтаїр»№ 35 від 25.06.2004 р. її розмір був визначений правильно, ці довідки є достовірними, складені в повній відповідності з чинним законодавством, жодних зловживань з боку позивача не було і відповідач не підтвердив доказами законність оскаржуваного рішення та своїх дій по перерахунку пенсії позивача.
В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 проти адміністративного позову заперечувала з підстав, зазначених в письмових запереченнях, просила в адміністративному позові відмовити повністю.
Всебічно встановивши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків, оцінивши надані письмові докази в сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та перевірено доказами, що з 11.02.2004 р. позивач перебуває на обліку в УПФУ,отримує пенсію за віком.
При обчислені розміру пенсії позивача був врахований період його роботи з 12.04.1988 р. по 13.05.1991 р. в ТОВ «Заря»на підставі цивільно-правового договору про відгодовування КРС та період роботи з 01.07.1991 р. по 30.11.1992 р. на МДП «Альтаїр».
Відповідно до запиту УПФУ від 06.09.2004р. № 482/03-03 на ім'я Голови правління ТОВ «Зоря»відповідач прохав розподілити заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи з 12.04.1988 р. по 13.05.1991 р. пропорційно відпрацьованим місяцям.
На виконання зазначеного запиту ТОВ «Зоря» була надана довідка № 431 від 07.09.2004 р. із розподілом заробітної плати позивача пропорційно відпрацьованим місяцям.
Додатково довідками від 07.09.2004 р. та від 31.08.2004 р. № 423 ТОВ «Зоря»підтвердило, що ОСОБА_2 працював по договору по відгодовуванню КРС № 3 від 11.04.1988 р.,при цьому відпрацював трудовий мінімум: в 1988 р.-148 вихододнів при мінімумі 148 днів,в 1989 р.-280 вихододнів при мінімумі 280 днів,в 1990 р.-333 вихододнів при мінімумі 247 днів;розрахунок за виконану роботу проводився після переваження та здавання молодняку в м*ясокомбінат.
Довідкою МДП «Альтаїр»від 25.06.2004 р. № 35 був підтверджений заробіток ОСОБА_2, який враховується при обчислені пенсії, за період з 01.07.1991 р. по 01.11.1992 р.
З урахуванням цих довідок обчислений розмір пенсії позивача станом на вересень 2010 р. становив 2238 гр.93 коп.
23.09.2010 р. комісією по вирішенню спірних питань при призначенні та виплаті пенсій УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжі було прийнято рішення № 114 про перерахунок його пенсії, суму переплаченої пенсії в розмірі 35571 гр.33 коп. постановлено утримувати з ОСОБА_2по 20% пенсії щомісячно до повного погашення.
Суд на підставі ст.2 КАС України перевірив чи діяв відповідач на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, протягом розумного строку.
Оскаржуване рішення про перерахунок пенсії позивача відповідач обґрунтував з посиланням на Акт № 57 від 13.07.2010 р., яким встановлено, що суми заробітної плати позивача, вказані в довідці ТОВ «Зоря»№ 431 від 07.09.2004 р., не відповідають даним особових рахунків за вказаний період.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4показала, що при проведенні перевірки достовірності відомостей про заробітну плату позивача, вказаних в довідці ТОВ «Зоря»№ 431 від 07.09.2004 р., актом № 57 від 13.07.2004р. були виявлені розбіжності в помісячному нарахуванні заробітної плати позивача, хоча загальна сума доходу позивача за період роботи в ТОВ «Зоря»не змінилася, вказана вище довідка комісією УПФУ була визнана як недостовірна.
З таким висновком суд не погоджується.
Відповідно до Постанови КМУ від 20.04.2005 р. № 306 , згідно якої затверджено «Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць»встановлено, що зазначений порядок поширюється в тому числі на осіб, які до 01.07.1998р. працювали в сільському господарстві на підставі цивільно-правових договорів та отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.
Довідкою № 431 від 31.08.2004 р., виданою ТОВ «Зоря»підтверджено, що нарахування позивачу заробітної плати, завищеної в березні, листопаді 1989р., травні, жовтні 1990р., квітні 1991 р. пояснюється тим, що остаточний розрахунок з позивачем проводився після переважування та здачі крупної рогатої худоби на м'ясокомбінат.
Згідно п. 8 зазначеного вище Порядку заробітна плата (дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи.
Позивачу ОСОБА_2 сума заробітної плати за період з травня 1988р. по квітень 1991р. для обчислення пенсії була визначена ТОВ «Зоря»в довідці № 431 від 07.09.2004 р. у відповідності до Постанови КМУ від 20.04.2005р. № 306, на запит УПФУ, доказів про недостовірність цієї довідки суд з матеріалів справи не встановив. При цьому свідок ОСОБА_4 показала, що роз*яснення ТОВ «Зоря»про характер роботи позивача та форму оплати його праці до уваги не приймали.
Посилання відповідача на висновки, викладені у Акті № 57 від 13.07.2010 р. про невідповідність суми доходів, зазначених у довідці № 431 від 07.09.2004р. особовим рахункам, не впливають на висновки суду, оскільки загальний розмір заробітної плати позивача за період з травня 1988 р. по квітень 1991р., зазначені як в довідці так і в особових рахунках є однаковим (що було також підтверджено представником відповідача), розбіжності в помісячних сумах пояснюються діленням суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи.
Таким чином, довідка № 431 від 07.09.2004р. складено відповідно до вимог діючого законодавства, недостовірність даних не встановлено і обґрунтованість оскаржуваного рішення в цій частині доказами не підтверджена.
Також відповідач обґрунтовує своє рішення про неприйняття для розрахунку пенсії ОСОБА_2 довідки про заробітну плату № 35 від 25.06.2004р., видану МДП «Альтаїр», посилаючись на те, що зазначена довідка не підтверджена додатково.
Як встановлено судом,з 01.07.1991р. по 30.11.1992р. ОСОБА_2 працював на Малому державному підприємстві фірмі «Альтаїр»,що підтверджено записом в трудовій книжці. 25.06.2004 р. МДП «Альтаїр»надало ОСОБА_2довідку № 35 від 25.06.2004р. про заробітну плату за час роботи на підприємстві для розрахунку пенсії.
УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя в червні 2010р. була проведена камеральна перевірка достовірності довідки про заробітну плату для розрахунку пенсій, наданої МДП «Альтаїр», за результатами якої був складений акт № 18 від 23.06.2010р. про неможливість підтвердити розмір заробітної плати, зазначений у цій довідці, в зв'язку з відсутністю архівних даних.
Відповідно до листа № 3085/02 від 28.05.2010р. УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжі була надана інформація згідно даних карток обліку надходжень внесків до УПФУ,я кою підтверджено,що за період з липня 1991р. по жовтень 1992р. - МДП «Альтаїр»сплачувала відповідні внески з липня -листопада 1991р., січня -квітня 1992р., жовтні 1992р.
Відповідачем було встановлено, що МДП «Альтаїр»дійсно проводило господарську діяльність, виконувало свої зобов'язання щодо сплати пенсійних внесків.
Згідно довідки державного архіву Запорізької області № К-969 від 07.05.2010р. та довідки архіву Запорізької міської ради № 146/18 від 05.05.2010р. документи МДП «Альтаїр»за 1991-1992рр. на зберігання до архівів не надходили, тому надати відомості про стаж роботи та заробітну плату ОСОБА_2 неможливо.
За результатами перевірки відповідачем було встановлено відсутність будь-яких відомостей в архівах щодо діяльності підприємства в цілому, а не безпосередньо трудової діяльності позивача.
Висновки відповідача про недостовірність довідки № 35 від 25.06.2004р. обґрунтовуються актом № 18 від 23.06.2010р. камеральної перевірки, за результатами якої встановлено лише неможливість підтвердити відомості, які містить довідка № 35 від 25.06.2004р., жодні дані, які б суперечили або спростовували достовірність довідки № 35 від 25.06.2004р. не було встановлено.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що рішення про неприйняття при обчисленні пенсії позивачу стажу роботи та заробітку за період з 01.07.1991р. по 30.11.1992р. у МДП «Альтаїр»обґрунтовується ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV від 09.07.2003р., відповідно до якої заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 40 Закону України N 1058-IV від 09.07.2003р. регулює порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії і не містить норми про не можливість прийняття для обчислення пенсії довідок, які додатково не підтверджені.
Сплата позивачем збору до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.07.1991р. по 15.11.1992р. у МДП «Альтаїр»також підтверджена довідкою УПФУ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 17.05.2004р. № 01/02-1678д, згідно якої ОСОБА_2 сплачував встановлені законом пенсійні внески за час роботи у МДП «Альтаїр»за вказаний період.
Довідка № 35 від 25.06.2004р. за формою та змістом містить всі необхідні реквізити та відомості, видана роботодавцем на підставі нарахованої заробітної плати, завірено підписами уповноважених осіб та печатками підприємства.
Відповідачу як державному органу надано широкі повноваження щодо звернення до різних державних установ з розшуку інформації про діяльність підприємства для встановлення обставин, пов*язаних з призначенням пенсії або обчисленням її розміру. Відповідач фактично намагався перекласти свої обов'язки на позивача ОСОБА_2, запропонувавши йому в процесі розгляду справи розшукати керівництво ліквідованої юридичної особи МДП «Альтаїр»та змусити передати в архів на зберігання документи про господарську діяльність.
На думку суду відповідач по справі як представник держави, має виконувати делеговані йому функції держави шляхом забезпечення права особи на пенсію, гарантоване державою в ст. 46 Конституції України, відповідач не має законних підстав покладати на позивача при обчисленні розміру його пенсії додаткові обов'язки, які не передбачені законом.
Як встановлено з показів свідка ОСОБА_5, камеральна перевірка проводилась лише на підставі наявних документів, відповідач жодних додаткових заходів щодо розшуку інформації про діяльність МДП «Альтаїр»та розміру заробітної плати працівників не вчиняв.
За наявності у відповідача інформації про невиконання уповноваженими особами МДП «Альтаїр»обов*язку передати документи про діяльність підприємства на архівне зберігання, УПФУ до правоохоронних органів з метою спонукання певних осіб до вчинення зазначених дій не звертався.
Таким чином судом не встановлено законних підстав для неврахування відповідачем відомостей про заробітну плату на підставі довідки № 35 від 25.06.2004р. як таких, що не спростовані.
Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення УПФУ було прийнято передчасно, без проведення повної, всебічної та об'єктивної перевірки, не прийнято достатніх заходів щодо з*ясування обставин, які відповідач вважає суттєвими, на позивача цим рішенням фактично покладена відповідальність не за його конкретні дії, а за неспроможність державного органу перевірити достовірність відомостей про працівника, наданих роботодавцем.
На підставі оскаржуваного рішення з ОСОБА_2 стягнуто грошову суму, яку відповідач визначив як переплата пенсії.
В обґрунтування прийнятого рішення в цій частині відповідач посилався на ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV від 09.07.2003р., яка встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Однак в чому полягали зловживання з боку позивача ані відповідач, ані свідки пояснити не змогли, жодних зловживань з боку ОСОБА_2 також не було встановлено і за результатами проведених відповідачем перевірок. Судом не були встановлені недостовірність довідок, наданих МДП «Альтаїр»та ТОВ «Зоря». Доказів на підтвердження зловживань позивача або недостовірність даних, поданих страхувальником, відповідачем не надано.
Вимоги позивача про повернення стягненої з нього суми переплати ґрунтуються на ст. 107 ч. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV від 09.07.2003р.,згідно якої суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р., Постановою КМУ від 20.04.2005р. № 306 про затвердження «Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць»,ст.1215 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 2, 6, 11, 17-19, 69-71, 99-100, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання рішення УПФУ Шевченківського району незаконним та скасування рішення задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення комісії по вирішенню спірних питань при призначені та виплаті пенсії Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя № 114 від 23.09.2010 р.по пенсійній справі № 192115 ОСОБА_2 про перерахунок пенсії.
Зобов*язати Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 грошову суму, утриману на підставі рішення комісії по вирішенню спірних питань при призначені та виплаті пенсії Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя № 114 від 23.09.2010 р.по пенсійній справі № 192115 ОСОБА_2 про перерахунок пенсії, за період з 23.09.2010 р.до 23.03.2011 р.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ст. 187 КАС України.
Суддя Ю.А. Галущенко